Повернутись до головної сторінки фанфіку: Друзі янголи. Нове життя.

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

Після пробудження я ще декілька секунд не могла зрозуміти, де знаходжусь. Але  через хвилини до мене повернулась пам’ять.

Вітер, завжди супроводжуючий нас, різко перетворився на справжній тайфун. Він почав носити пісок, що дряпав шкіру своїм доторком, в різні сторони. Це одночасно було і лякаюче, і захоплююче.

В один момент вітер настільки завертівся, зо з’явився такий знайомий нам спалах і нас перенесло в нове випробування.

Як тільки мої очі звикли до нового середовища, я по справжньому здивувалась – гори льоду і тони снігу були навколо нас з Сульфусом. Нас перенесло в зиму. Холодну, захоплюючу і прекрасну зиму. Все, куди дивились мої власні очі, було абсолютно білим. І ні одної живої душі навколо – тут, схоже, були лише ми.

По відчуттям було не менше -50°C. Я ж була одягнена в шорти та топ, тому не уявляла, скільки зможу ось так протриматися. Головне правило: ніколи не залишатися на одному місці.

― Що будемо далі робити? ― запитав Сульфус.

― Кудись йти. І мені навіть все одно куди, але ми будемо йти! ― відразу  сказала я у відповідь.

Тому ми не зупиняючись пішли вперед.

Я відчувала холод кожною клітиною свого тіла, він постійно добирався в саме нутро. Кожен крок був важче попереднього, але хто я така, щоб здатися так швидко?

Знесилена, не відчуваючи нічого через обмороження тіла, я продовжувала йти далі, тримаючи його за руку. Я будь якою ціною стану тою, ким була народжена. Я досягну своєї цілі!

Декілька днів ми йшли тільки заради того, щоб вижити. Перше правило вічної мерзлоти – йти заради того, щоб не померти.

Вночі я робила укриття «кокон», де ми з ним ночували – це було краще, чим нічого.

Кожного вечора ми обіймали один одного, розуміючи, як сильно потрібні один одному. Так і засинали… Я клала голову йому на груди, слухала його серце. Навіть у демонів воно є десь там всередені.

З Сульфусом я пройду через все. Раніше я не могла собі уявити, що стану ангелом, закоханим в підступного демона і буду готова віддати заради нього свою душу. Ніколи в своєму житті я не була так впевнена, як в цьому. Він – моє все. Ким була би я, якби не познайомилась з ним тоді? Адже до того моменту я була впевнена, що ангел по своїй суті.

    Ставлення автора до критики: Обережне