У соборі Барбатоса зібралася велика кількість людей, які намагалися дійти загального розв’язання проблеми. Багато хто скептично ставився до вказівок у записці, тому, що у них не було причин вірити всьому, що там написано. Вони не знали, хто її написав. Раптом це була людина, яка ввела Люмін у цей стан і вирішила позбутися її чужими руками.
— Альбедо, чи тобі вдалося хоч щось з’ясувати з приводу цього заклинання? — з надією в голосі спитала Джин.
— У записах мого вчителя було щось подібне до цього, але вона його жодного разу не перевіряла на ефективність. До того ж у його описі сказано, що воно небезпечне. І якщо зробити хоч щось не так, як потрібно, то будуть погані наслідки. Будемо сподіватися, що вченим Сумеру вдасться найти більше інформації — меланхолійно відповів алхімік.
— Я теж чув про це заклинання і навіть бачив його в дії. Але в цій версії є деякі зміни, і я не можу сказати точно, через що вони з’явилися. Можливо через те, що нас намагаються обдурити, або через те, що заклинання, яке наклали на Мандрівницю, також має деякі зміни. Тому до прибуття деяких людей з інших націй нам краще нічого не робити. Я повністю розумію, що цим рішенням ми ставимо під загрозу життя Люмін, але якщо ми застосуємо це заклинання, то може бути такий самий ефект. — надзвичайно серйозно промовив Венті.
— Не питатиму, де ти міг бачити його застосування, але звідки тобі знати, що ті люди, які мають сюди приїхати, знатимуть про це заклинання більше, ніж ми? - спокійним тоном спитав Кая, чим здивував усіх ще більше.
— Хм, навіть я, велика Принцеса засудження, не знаю, як зняти це заклинання, тому я сумніваюся, що хтось знатиме про це — велично промовила Фішль.
— Вона хотіла сказати, що вона переживає через стан пані Люмін і турбується за її життя, — пояснив фразу своєї господарки Оз.
Ще трохи пообговорювавши способи розв’язання проблеми, вони розійшлися у своїх справах. Яка б погана ситуація не трапилася, але місто без своїх захисників залишати не можна. Всіх гризли погані думки щодо цього, хоч вони й не дуже довго знали Мандрівницю, але вона встигла завоювати пошану всіх знайомих і не знайомих їй людей. Того ж вечора Джин разом з Каєю і Венті зустріли людей з Ліюе та Сумеру, але не встигла чинна магістерка нічого сказати як, усім відомий бард схопив Джонлі та Нахіду за руки та потяг у невідомому напрямку. Після офіційної частини гостям виділили номери у готелі та відправили відпочивати. Наступного ранку прибули й гості з Інадзуми. Так само в невідомому напрямку була поцуплена й Еї, яка заради цієї поїздки вийшла з царства Евтюмії. За кілька годин вони повернулися з досить похмурими обличчями.
— Заклинання безпечне, якщо його виконає, хтось хто знається на тому, з чого складається душа і сни людини, і така людина у нас, на наше щастя, є. Найбільша проблема полягає в деяких інгредієнтах, більшість з них у нас є, але два з них ростуть тільки у Безодні та ніде більше їх не знайти. — Першим заговорив колишній Гео архонт.
— Я хотіла у вас запитати пані Джин, чи було ще щось прилегле до листа, чи поруч із ним? — цього разу спитала Нахіда.
— Знаєте, був один конверт із дивними рослинами всередині. Я знайшла його за кілька годин після того, як я надіслала вам листи. Я розпоряджуся, щоб його принесли, думаю вам варто почати шукати інші потрібні інгредієнти. — з цими словами жінка вийшла і повернулася за кілька хвилин.
— Щодо вашого прохання до того, як ви вийшли, то їх уже зібрали й обробили, залишилося лише додати ті рослини, які принесе ваш підлеглий. — їхню розмову перервав лицар, який приніс конверт. Сяо забрав його і почав підготовку до використання заклинання, яке мало поширити це зілля по всьому приміщенню і перемістити їх усіх у підсвідомість Люмін. Коли Адепт закінчував приготування, лицарі приносили матраци та подушки для того, щоб не валяться на холодній підлозі під час порятунку подруги.
— Коли ви потрапите до її свідомості, то шукайте будь-які дивні речі, які можуть стримувати Люмін, як тільки знайдете, знищуйте їх і після цього вас поверне назад у ваше тіло. — Провівши короткий інструктаж, Мисливець за демонами прочитав заклинання і свідомість всіх перемістилася в Мандрівницю, одразу за ними вирушив і сам Сяо.