Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Натаніель стояв в душі після чергового тренування, кров стікала на підлогу. Нова рана, чи стара відкрилась? Він не знав, все тіло неймовірно боліло і шукати рану не було зовсім сил. Сьогодні Ріко розлютився більш звичайного, вночі буде у рази гірше, ожде зараз, під струями води, треба насолодитись спокоєм. Цікаво цей псих взагалі спить? Здається що катування тривають всю ніч.
Почувся шум, котрий у цю ж мить стих, схоже Жан прийшов за ним, що ж пора виходити, і так затримався. Вийшовши в роздягальню вже одітим хлопець побачив не француза, замість нього стояв Ріко-психованна-псина-завжди-номер-один-Моріяма. Темноволосий окинув того поглядом, а після пішов на вихід кинувши декілька слів — На поле, негайно. - Натаніель постояв декілька секунд, а потім пішов одягати форму. Як же він дістав, спершу робить з нього небіжчика, а після вимагає дахозностих результатів, ну ЗвІсНо ж що б не краще цієї вискочки, а то зачепиш його тендітне его. Рудоволосий завмер, а в блакитних, начебто лід, очах, з’явився азартний і навіть лячний вогник, хєх, зачепити тендітне его цього мудака, ммм, сама думка про це була настільки чудовою, що навіть на обличчі хлопця з’явилася усмішка, але вона вийшла холодною, жорстокою і навіть глузуючою одночасно. Виходячи на поле Натаніель точно знав що його мета не вижити цей день, а розмазати Ріко, або хоча б його гівняне его.