- Ти що, справді не пам’ятаєш з ким спав? - кутики губ Юнгі повільно піднялися в саркастичній посмішці.
- Кажу ж, ні. Пам’ятаю емоції, відчуття, але не обличчя.- Намджун шумно видихає, нервово проводячи рукою по темному їжачку стриженого волосся на своїй голові.
- Господи, ну переспав з чоловіком, ну з ким не буває. - друг тихо сміється, плескаючи Джуна по плечу, і, вперше взявши в руки кружку, зробив декілька ковтків. Чоловік на мить завмирає і піднімає на Юнгі погляд.
- Я тобі не говорив, що я переспав саме з чоловіком.
Намджун, прокинувшись, ледве розплющує очі, і відразу ж закриває, щойно в них потрапляють надміру яскраві, навіть крізь щільну тканину фіранок, сонячні промені. Шумно видихає. Голова розколюється, як перестиглий кавун, а в пам’яті каламутно мелькає калейдоскоп подій минулого вечора.
