Я торкаюсь долонею до живої, вологої від вранішньої роси трави, і від цього лоскотного відчуття мені так радісно на душі, так ніби все навколо мене: цей степ, блакитне небо, ліс у далині, все хоче мене пригорнути, як і я його. А мати йде , крокуючи тихенько, одразу за мною.
