***

Сивими росами в долонях,
Вранішнім вітром забуття,
Обрієм білим, що на сході,
Осінь ввірвалася в життя.

Дзеркалом з льоду під ногою,
Листям пожовклим, трав шиттям
Світ спалахнув, і знов стрілою
Осінь ввірвалася в життя

Тане у небі крик пташиний -
Смуток і жаль, і каяття -
Так рік за роком безупину
Осінь вривається в життя.

Кава гірка не гріє зовсім,
Лиш додає серцебиття…
Я не зітхнув, то просто осінь
Що увірвалася в життя.