Поруч

Досить часто Сан прокидається раніше Уйона. Не те, щоб йому якось сильно хотілося, чи він був жайворонком. Ні. Але його запізнення на роботу може коштувати комусь життя, тож швидше за все спрацювала звичка. Сьогодні досить рідкісний випадок – у Сана вихідний, тож і Уйон звільнив цей день, щоб вони могли провести його разом. Сон теж вважається спільним проведенням часу.

 

Вийшло як вийшло, по пробудженню Сана, Уйон все ще мирно спав. Сан дивився на свого сплячого хлопця, того явно не хвилює нічого, крім сну.

Молодший лежав збоку, одна його рука розкинулася поряд із Саном, можливо, після того, як Уйон неусвідомлено шукав його вночі, але мабуть знайти так і не зміг.

 

Сан сам того й не помітив, як посмішка торкнулася його губ. Така улюблена домашня картина, в якій розпатланий Уйон головний герой. Чхве обережно взяв сплячого хлопця за руку, акуратно переплів свої пальці з пальцями Чона. Він міг відчувати легке посмикування пальців Уйона, коли він підсвідомо впізнавав дотик. Далі нічого не слідує, і добре, значить Сана не проклянуть поки за недодивлене сновидіння.

Через кілька секунд повіки Уйона затремтіли, але він не став розплющувати очі, а тільки похмурився пару секунд і знову розслабився. Сан почекав, чи не прокинеться той і цього поки що не сталося. Значить, саме час діяти, головне не напортачити, а то й прилетить потім на думку щось. Востаннє обійшлося подушкою.

 

Чхве дуже повільно і акуратно посунувся в ліжку, щоб не потурбувати сон Уйона і в той же час опинитися ближче до нього. За цей час у Сана в голові встиг утворитися внутрішній конфлікт, йому дуже хотілося витягти максимум із цього дня з хлопцем, адже через роботу вони рідко могли це зробити, але з іншого боку, він був більш ніж задоволений нинішнім розкладом. Ну чи змирився з цим. Поки Сан пішов думками у себе, Уйон встиг знову заворушитися.

 

– Якщо не перестанеш смикатися, я тебе вб’ю – Уйон марно штовхнув його ногою, роздратований, але все ще сподіваючись поспати ( ще годину або близько того, бажано до завтра). Якось багато активності для ранкової атмосфери в розумінні Чона, а небо вкрите шаром хмар, які, як на замовлення, не дають сонцю турбувати сон. І, звичайно ж, він без проблем міг би насолодитися цим днем, виспавшись, але відвернутися від Сана, мабуть, буде досить складно.

– Вирішив так швидко закінчити наш вихідний? – Сан усміхнувся ширше, почувши незадоволений голос хлопця.

– Це вимушений захід, – бурмоче у напівсонному стані, без сил розплющити очі.

 

Сан нарешті присувається максимально близько і обіймає Уйона, притискаючи до себе.

– І ти справді його застосуєш?

– Не впевнений, надто енерговитратно, – молодший тягнеться до шиї Чхве, обвиваючи її обіймами.

– Ось і добре. До речі, ти такий милий і вразливий, поки спиш. Ще мило пускаєш слину і розмовляєш уві сні – Сан розміщує свої руки на спині Чона, починаючи погладжувати її різними візерунками.

– Я не говорю уві сні!

– Гаразд, я брешу… можливо, – сміється з реакції Чхве. Здається Уйон хотів його вдарити,але спросоння сил ще замало. – Що хочеш на сніданок?

– Щоб ми продовжили так валятися? – Сподіваючись на позитивну відповідь, запитує Уйон.

– Але це не сніданок, – тільки й закочує очі.

– Хто тобі таке сказав?

– Ммм, просто так думаю. Чи правда хочеш провести так весь день?

 

У відповідь Сан чує негативне мукання, за якими йдуть поцілунки на теплій шкірі, оскільки Уйон з самого початку зручно уткнувся носом прямо під щелепою старшого. Якби він ще міг вмоститися в обіймах так, щоб непомітно заснути знов.

 

– Йон-а, давай вставати, – тягне Сан, нахиляючись і цілуючи хлопця в лоб.

– А мені навіщо… – Невдоволено пхикає Уйон, шукаючи порятунок у вигині шиї Сана.

– Проведемо цей день якнайкраще, тому й треба.

 

Не встиг Уйон рота відкрити, щоб почати свої багатомільйонні обурення, як його заткнула Аврора, яка тепер намагається розсунути їх і лягти між.

 

– Ось, Аврора теж хоче щоб ти встав, – Сан погладив кішку, переймаючи увагу на себе, оскільки саме Уйон потрапив у її полон і тортури шерстю в роті.

– Ну звичайно, – Чону доводиться нарешті розплющити очі і подивитися на це біле диво з двоколірними очима. Досі пам’ятається, як вони підібрали її на вулиці, коли вона пів дороги пленталася за ними парком, а потім не помітила і врізалася в ноги Сану.

 

Все, що треба було дати цій грудочці ніжності, це трохи поцілунків і вона вже лащиться до Уйона. Не багато чого варто, щоб переманити її на свій бік.

 

– Бачиш, Аврора, він любить тебе більше за мене.

– Просто вона позитивно реагує на поцілунки, а не змушує мене вибратися зі зручного ліжка.

– Ну Йон-а, нам треба поснідати.

– У мене є приваблива пропозиція, – Уйон перевертається з кішкою на інший бік і продовжує обіймати і погладжувати її, – уся кухня в твоєму розпорядженні.

– Хочеш, щоб я готував сніданок? У постіль? – Не стримує усмішки старший.

– У ліжко чи ні - це на твій розсуд. Але хтось має з нас двох обіймати Аврору, якщо не ти, то я візьму цю ношу на себе.

 

Сан усміхнувся, цілуючи Уйона в шию і нарешті відлипаючи від нього, встає у напрямку на кухню.

 

– Так чого ти хочеш?

– Панкейки? Ти ніби вже наловчився їх готувати.

– Вас зрозумів – Чхве зітхнув і попрямував у бік кухні, але не встиг до кінця виконати цю місію.

– А ми цілуватися не будемо?

– Якщо встанеш і прийдеш на кухню - будемо, – Сан розвернувся, і під невдоволене обурення та тихі прокльони молодшого пішов на кухню.

 

Спочатку там щось гриміло, а потім, через якийсь час, настало затишшя.

 

Тиша дійшла і до Уйона, який перебував на межі того, щоб повернутися у світ снів, бо Аврора заколисувала своїм мурчанням. Але різка зміна настрою у квартирі насторожила його, тому довелося підняти себе та потурбувати кішку за компанію.

 

– Сан…? – Відповідати ніхто, мабуть, і не збирається.

 

Уйон опускає свої босі ноги на підлогу, відпускає Аврору валятися в їхньому ліжку самостійно, а сам же рухається у напрямку до кухні.

 

– Я все ж таки тебе вб’ю, – каже Уйон, дивлячись на Сана, який ще нічого не почав, а тільки виставив посуд. Очевидно, він спеціально чекав на нього, спершись на кухонний стіл ззаду.

– Однак ти встав.

– Це маніпуляції моїми почуттями до твоїх навичок виживання на кухні, – Уйон схрестив руки і зробив свій фірмовий погляд «ще одно слово і тобі в голову щось прилетить». – Ми більше ніколи не цілуємось, я прибираю цей пункт в наших відносинах.

 

Сан посміхається з впевненості свого хлопця, бо то саме він найбільше полюбляє цілуватися при кожній можливості і без неї.

– Ти перший зірвешся, – намагається не засміятися Чхве.

– І винен будеш ти.