Робін, відкинувши книгу, засмучено дивиться у стелю. Сумно, і проблема в тому, що вона не знає, чого конкретно їй сумно. Але серце трохи болить, і відповідь знаходиться сама. Звичайно.
Вона була закохана в Томі, але почуття пройшли, немов їх і не було. Після неї залишилось гірке відчуття ревнощів та болю. На її заміну прийшла Вікі. Хоча ні, не на заміну, адже Вікі була … сонячна та весела. Почуття були легкі та натуральні (ну, не зовсім), хоча і забулись за всіма пригодами.
А зараз … Зараз вона дивиться у стелю. Почуття ані гіркі, ані легкі. Вони дивні, але і недивні в той самий час. Це важко пояснити, але вона не відчуває, немов вони не підходять до неї. Відчуття, що так і мало статися. Зрештою, після всіх їхніх пригод, їй судилось закохатися в Ненсі.
Але їм не бути разом точно, і саме через це і болить серце. Томі була закохана в Стіва, Вікі була гетеро, а Ненсі … зустрічається з Джонатаном. І в будь-якому разі, вона скоріше зі Стівом зійдеться, аніж з нею. Вона гетеро, і її бісить Робін.
Бісить.
Точно – і вона летить з кімнати до магазину. Можна ж спробувати викреслити хоч щось з цього списку, правильно?
//
Ледь не вронивши борошно, дівчина ставить все на стіл та задоволено зиркає на листок з рецептом. Вона ніколи не вміла смачно готувати, але заради Ненсі можна спробувати. Віллер обов’язково має скуштувати пиріг зі смородиновим варенням. Якщо, звісно, той пиріг буде їстівним.
Відставивши варення, яке вона вже встигла над’їсти, дівчина бере масло та читає, що його треба нарізати на маленькі кубики. Треба вдарити того, хто вигадав той рецепт, адже всі пальці вже замурзані в тому маслі, і ніж час від часу випадає з руки. Мабуть, треба було дати йому трохи нагрітися. От дідько, і що тепер робити – ніж не хоче вилазити з бруска. Ну і біс з ним, поки можна до наступного йти.
А ні, не можна, адже до того бісового масла треба додати цукор і сіль. Там ще щось треба було додати, але Робін такого не знає, а в магазині на неї косо подивились, тому просто цукру буде вдосталь. А ось чого не буде, так це масла, яке все так само лежить мерзлим шматком (лайна). Треба вирішувати цю проблему, тому дівчина, замість того, щоб почекати кілька хвилин, йде за феном (той, що волосся сушить, а не наркота, бо такого в неї, на жаль і щастя, після пригод з росісянами нема). Якщо з пристрою йде тепле повітря, то воно точно має розтопити масло, а потім і серце Ненсі, хоча останнє Робін може бачити тільки у снах.
Масло розлітається у мисці, залишаючи на стінках розводи. Але воно не тане. Може, треба його на сонце поставити, щоб воно хоч трохи нагрілось? За вікном вже почалась гроза, а сонця не видно. Ну і ладно, вона і так зможе порізати. І дійсно, як тільки Баклі вставляє ножа до масла, воно набагато легше відрізається. Не ідеально, але їй досить все-таки.
Отже, треба кидати цукор і сіль (і знову ж, про звичайну сіль, а не наркоту). Робін, мабуть, варто замислитися про те, як все в цьому рецепті так чи інакше зводиться до наркотиків.
Але то буде потім, адже зараз треба всю ту суміш змішати в одну масу. Варто було б використати міксер для того, але Робін тільки як уявляє, що треба його мити після того, то навіть кохання до Ненсі не змусить це зробити. Отже, мішати виделкою. Як завжди (не завжди, це взагалі другий раз, коли вона пробує щось пекти власними руками; першого разу вона спалила форму для випікання та обпекла собі язика).
Вимішувати тісто нудно, рука болить. І як кондитери то роблять кожного дня? А то ж треба ще і яєць додати до цієї суміші. Жах.
Перше яйце дівчина роняє. Друге майже повторює долю першого, але не встигає, адже Робін з криком ловить його рукою та відправляє на місце. З третім таких проблем немає. Першого вона хоронить як сміливого бійця-недокурча. Знов відволіклась.
Борошно! Треба додати ще щось незрозуміле, але якщо Робін не розуміє, про що йде мова, то нащо то пхати до її пирога, правильно? То вона і пропускає той крок, одразу ж перевертаючи ложку борошна на себе. Біла в неї не тільки майка. Але найважчим виявляється вимішування – тісто не любить, коли його перенагрівають. Але що ж робити, як Робін сама по собі гаряча, і тому її руки теж є гарячими? Варто їх охолодити. Тому тісто вона буде вимішувати таким чином – спочатку руки у воду, руки в борошно й на тісто вимішувати, руки у воду, повторити кілька разів. Борошно взялось грудочками.
Залишається найменше – розділити на дві нерівні частини та заховати одну до морозилки, другу розкачати у форму (це вона ще не знає про наступні кроки). Хай стоїть собі кілька годин в холодильнику.
//
– Думаєш, сподобається? Їй же взагалі подобається смородина? Якщо ні, то вийде дуже незручно, адже іншого варення я не маю. Хоча у мене там було колись варення з аґрусу, але воно таке жахливе, що краще просто шмарклів туди налити, але ж я хочу все в найкращому вигляді, тому …
– Робін.
Стів з іншої сторони слухавки, прослухавши тираду подруги про її проблеми з тим пирогом та дівчиною, нарешті вирішив вставити і свої п’ять копійок. Робін не знає, варто їй радіти чи плакати.
– Я знов багато говорю?
Замість відповіді вона нарешті чує тишу. Мабуть, таки багато вона розмовляла.
– Ти так і не сказала, про кого ти.
Точно. Але як вона має сказати, що збирається загравати з дівчиною, яка має хлопця і в яку закоханий сам Стів? Яким чином вона то має сказати йому? Гаразд, якщо розібратися, то загравати вона не буде, – просто подарунок, щоб покращити їхні стосунки.
– Робін …?
– Ем, то Ненсі.
– Ах, Ненсі.
В його голосі є щось, що каже про його зацікавленість в цій розмові. Але в ньому немає ні граму ревнощів чи злості – тільки чиста зацікавленість, приправлена чимось незрозумілим та невідомим.
– Їй сподобається.
Баклі навіть не встигає запитати, чи нормально Гаррінґтон ставиться до цього, як хлопець її випереджає, і голос все так само спокійний та зацікавлений. А якщо так, то чого їй хвилюватися.
//
Найважче попереду – то якраз казали про натирання того тупого шматка тіста над пирогом, бо це дійсно неможливо. Руки болять, спину прихопило, а тісто так і липне до рук та терки. Нічого не змінюється, і дівчина вже навіть хоче втратити надію. Але що їй ще залишається, як не надія.
Вона його розтирає ще сильніше, і тепер тонкий шар покриває цей пиріг. Під ним лежить намазане варення, половину з якого Робін з’їла під час приготування. Тісто вона навіть не пробувала, адже їй що, робити більше нема що, як тісто сире їсти.
Останній крок – варто поставити його в духовку. На час вона навіть не дивиться, адже її духовка вже кілька життів побачити змогла і ледве гріє.
Він навіть не згорає (майже).
//
До будинку Ненсі вона доходить майже нормально і навіть не перекидає пирога, що є великим досягненням. Може, то знак, що все пройде нормально?
Двері відкриває Майк, і Робін на мить хоче втекти звідси з цим бісовим тортом. Але хлопець не звертає на неї жодної уваги, а тільки тримає якийсь папір в руках. Може здатися, що він плакав, але Баклі, якщо чесно, важливіше розібратися з його сестрою, а не братом.
– Ненсі у себе.
Немов Робін знає, де це «у себе». Але Майк вже пішов колись у підвал, а з кухні шумить вода, тому дівчина йде на другий поверх. Зазвичай саме там і розташовують спальні кімнати.
Бінго, з одної з них виходить Ненсі, немов восьме чудо світу.
Вона спочатку дивується своїй гості, але приховує то за посмішкою.
– Робін? Що ти тут робиш?
Робін ніяково посміхається та підходить до Віллер. І як їй то пояснити? Ненсі зустрічається з Джонатаном, у неї знов немає шансу.
– Я … я подумала, що ти мене ненавидиш, а я цього не хочу, тому я захотіла розтопити твоє серце, але я нічого не вмію, і вирішила спекти пиріг, хоч я і це не вмію, але, — дідько, вона знов починає розмовляти безупинно; Ненсі буде її зневажати за це, — саме тому я спекла його для тебе, от.
І Баклі віддає той бідний пиріг, на який витратила стільки часу. Піти їй не дає рука, що так міцно і тепло тримає її за долоню. Проте погляд Ненсі зосереджує виключно на пирозі, досліджуючи кожну видиму деталь. Хоча б шматочок відрізати могла, Робін так старалась, зрештою.
– Не можеш повернутися до того моменту про розтоплене серце? У мене є що додати.
Так може, у Робін є шанс, а пиріг був гарною ідеєю? Пізно ввечері, коли дівчата його доїдають, а Ненсі втомлено, але задоволено кладе свою голову на чуже плече, Баклі може думати тільки про своє рішення з примиренням.
Відгуки