— Поттере, навіщо мені твій гарбуз?
— Це офіційна відмова, телепню. Ти так за мною бігаєш, що мені здалося, що ти в мене закохався.
— Як ти смі…
— То ось тобі моя відповідь. Відчепися від мене, Мелфою.
— Сказав той, який весь шостий рік мене переслідував.
— Це зовсім інше!
— Ага, звісно! Може, це мені тобі треба гарбуза вручати?
— Гаррі, допоможи! Геґрід сказав, що хтось вкрав один з його… — Герміона увірвала мову, забачивши, як хлопці штовхають один одному гарбуза. — Зрозуміла, ясно.
— Я просто!..
— Та він зовсім!..
Вигукнули одночасно Гаррі і Драко.
Герміона демонстративно поправила значок старости.
Хлопці зблідли: вона не цуралася знімати бали навіть з товаришів.
— Гадаю, ваша проблема в тому, що насправді глибоко в душі ви хочете бути друзями.
— Неправда!
— Бридня!
— Я НЕ СКІНЧИЛА!
Хлопці затихли.
— Отож. Беріть свої мітли і йдіть грати в квідич рівно до вечері. А гарбуз я віднесу сама.
— І що це має означати, Ґрейнджер? — вирішив вставити свої п’ять копійок Драко.
— Це означає, Мелфою, що якщо ви не виконаєте мою умову, то я зніму по 30 балів з Ґрифіндору І Слизерину.
У голосі Герміони прозвучала загрозлива нотка, яку Гаррі чудово знав. А Ріта Скітер та Амбридж відчули наслідки на собі. Треба було її заспокоїти, поки не сталося щось лихе:
— Невже боїшся програти, Мелфою?
— Кому? Тобі? Не сміши, Поттере. Сам не засци.
— Тоді зустрінемося на полі через 15 хвилин.
— Згода.
— Згода.
Герміона задоволено всміхнулась.
Рону це, звісно, не дуже сподобається, але ця безкінечна драма має припинитися.
І хто її міг звинуватити?
До самого випуску Гаррі Поттер і Драко Мелфой майже щодня грали в квідич, а коли не грали, то обговорювали стратегії, на яких вони несподівано для самих себе зійшлися думками.
Гоґвортс зітхнув з полегшенням, бо, стали вони друзями чи ні, а гризтися в коридорах і класах точно припинили.
Але завжди є одне але…
— Містере Поттере! Містере Мелфою! — професорка трансфігурації зосередила свій грізний погляд на порушниках порядку. — Якщо не перестанете шепотітися на моїй лекції, залишитесь після уроків!
— Так, пані професорко.
— Вибачте, пані професорко.
— І жодних записок про квідич, інакше, бачить Мерлін, відстороню вас обох з команд!!!
Відгуки