—Майстер Йода, - привітався Обі-Ван, входячи до залу. - Ми прийшли до вас за допомогою.
- Я відчуваю вашу турботу, Обі-Ван, - відповів Йода, не відкриваючи очей. - І турботу Еніки. Що турбує вас?
- Еніка бачить візії, майстер, - відповів Обі-Ван. - Вона бачить темряву, боротьбу і… смерть.
- Візії можуть бути обманливими, Обі-Ван, - сказав Йода, відкриваючи очі. - Але вони також можуть бути попередженнями. Ми повинні вивчити їх.
- Я згоден, майстер, - відповів Обі-Ван. - Але я хвилююся за Еніку. Вона ще молода і не вміє контролювати свої візії.
- Це важливе уміння, який вона повинна вивчити, Обі-Ван, - сказав Йода. - Я допоможу їй.
- Дякую вам, майстер Йода, - відповів Обі-Ван, вдячний за допомогу.
Йода підвівся і підійшов до Еніки. Він поклав свою маленьку руку на її лоб, зосереджуючись на її думках і візіях.
- Ти маєш сильний зв’язок з Силою, Еніка, - сказав він. - Але ти повинна навчитися контролювати свої візії. Вони можуть бути корисними, але вони також можуть бути небезпечними.
- Я розумію, майстер Йода, - відповіла Еніка. - Я навчуся контролювати свої візії.
- Добре, - сказав Йода, відходячи від неї. - Ми почнемо навчання завтра.
Обох поклонились дякуючи майстрові Йоду за пораду і пообіцявши що вони будуть в часто завтра на тренуванні.
– Обі - ван затримайся поговорити я хочу без твоєї падаван. Еніка поклонилась і пішла сказавши що буде в залі фонтанів.
— Все більше я думаю що все-таки був батько у твоїй падаваном, що цей дар тільки успадкувати можна.
– Тоді чому він досі мовчіть, зараз коли сім’ї дозволені нічого не менше йому сказати правду.
– Дві причини я бачу перша причина може бути в тобі.Хоча на людях ви цього не показуєте, але я бачу що ви сім’я.Як старший брат ти для неї, а вона для тебе як молодша сестра.По-друге, він може не хоче визнавати правди б’ючись відповідальності.
– Можливо ви праві, майстре Йода, – сказав Обі-Ван. – Але я вірю, що якщо Еніка дійсно має батька, то він має право знати про неї. І вона має право знати про нього.
– Право, так, – погодився Йода. – Але також важливо захищати її від можливого болю та розчарування. Якщо її батько не хоче або не може бути частиною її життя, це може зробити більше шкоди, ніж користі.
– Я розумію, майстре, – сказав Обі-Ван. – Я буду обережний і зроблю все, що в моїх силах, щоб захистити її.
– Добре, Обі-Ван, – сказав Йода. – Я вірю в тебе. І пам’ятай, що ти не один у цьому. Ми всі тут, щоб допомогти тобі та Еніці.
– Дякую, майстре Йода, – сказав Обі-Ван. – Я цінує вашу підтримку.
Вони попрощалися, і Обі-Ван покинув кімнату, відчуваючи в собі нову визначеність. Він знав, що він і Еніка мають довгий шлях попереду, але вони не боялися викликів. Вони були джедаями.А головне коли настане час і її батько нарешті признається то він буде поруч.
Обі -Ван чув страх своїй падаван і поклик на допомогу тому він поспішив пригадуючи короткий шлях до зали фонтанів. Велика сила ну чому він не попросив залишитись її в коридорі де повно дорослих джедаїв які зможуть при потребі її захистити.Хоча як молодий джедай міг знати що хтось наважиться напасти на Ені в храмі.
Коли він забігав до зали то застав лише непритомну Еніку її меч все ще був активований і валявся поруч.Він поспішив до своєї падаван.Він потягнувся до Колмніка, щоб викликати цілителя
– Бент терміново до зали фонтанів моя падаван поранина
— Вже в дорозі.Почувся голос его подруги. Обі -Ван вирішив подивитися Ені на поранення на їх щастя Ені була не притомна і він міг спокійно снять з неї мантію не завдаючи болю
— Тримайся мила поміч близько.
До зали забігла Бент він якраз встиг розтягти дівчинку до топа. І те що Обі-Ван побачив йому не сподобалось таку рану міг нанести посох
- Це виглядає на те, що вона була вдарена посохом, - сказала Бент, швидко оглядаючи рану. - Я не знаю, хто міг це зробити, але я зроблю все можливе, щоб вона вижила.
- Я знаю, що ти зробиш все, що у твоїх силах, - відповів Обі-Ван, дивлячись на свою падаван зі страхом і горем в очах.
Бент працювала над Енікою, використовуючи свої здібності цілителя, щоб стабілізувати її стан. Обі-Ван стояв поруч, допомагаючи, де міг, але він відчував себе безсилим. Він був джедаєм, але він не міг захистити свою падаван від цієї атаки.
- Я повинен був бути з нею, - сказав він, відчуваючи вину.
- Не можна передбачити все, Обі-Ван, - відповіла Бент. - Ти не міг знати, що це станеться. Все, що ти можеш зробити зараз, це бути поруч з нею і допомогти їй вижити.
Обі-Ван кивнув, відчуваючи, що він має бути сильним заради Еніки. Він не міг дозволити собі впасти в відчай, він мав бути сильним заради своєї падаван.
- Я буду з нею, - сказав він, поглядаючи на Бент. - Я буду з нею до кінця.
Бент кивнула, продовжуючи свою роботу. Обі-Ван сів поруч з Енікою, тримаючи її руку і дивлячись на неї з любов’ю і стурбованістю. Він знав, що вони обоє мають довгий шлях вперед, але він був готовий пройти цей шлях разом з нею.
Еніка перейшла до себе в медичному блоці.Подавшись на цілительку потім на сплячого Обі-Вана який спав сусідньому ліжку.
– Я заставила его поспати він не хотів нікуди уходити ти як
– Добре. Вона потягнулась по їхньому з Обі - Ваном зв’язку Майстер прокинувся і заспано подивився на неї потім за секунду опинився біля неї.
– Як ти Ені.Він взяв її руку у свою і поцілував її пальці
– Трішки бік болить, а так жити буду
– Ти пам’ятаєш хто напав на тебе.
– Це була Югамда я пам’ятаю як грала з водою чекаючи тебе. Коли вона з’явилася просто на порозі. Обі-Ван вона була такою шведкою я намагалася відбити удари, але один момент вона надавила своєю темрявою на мене і я втратила пильність і підставилась.Як вона потрапила до храму
– Не знаю, але ми це з’ясуємо. Почувся голос Магістра Фісто
— Тут дехто хотів тебе побачити
– Лок.За спини майстра визирнув забрак.Хлопець підійшов до дівчини та сів з другого боку ліжка
– Шейл і Ейла теж прийдуть. Точніше Шейл обіцяв прийти тільки допоможе магістру Шаак ті з приїздом.
Пройшла неділя
– Ти точно впевнена що можеш побути одна я не надовго обіцяю
– Обі -Ван я буду в порядку чесно, обіцяю що не встану з ліжка доки ти не прийдеш. Вона просунулась по ближче та обняла его відчуваючи як він обнімає у відповідь вона поцілувала его в щоку відчуваючи як колеться щетина Майстер знову вирішив відрощувати бороду.
Він послав хвилю любові перед тим як вийти
Почувши тиху відповідь він посміхнувся.
Квинлан Вос чекав его у виходу з храму.
– Готовий Обі -Ван
– Веди Квин
– Заповни ці хлопці не дуже люблять нас.Для них я скромний контрабандист.
– Ага який при бажаних може і в стінку відправити лише одним змахом руки. Добре пішли
– І все-таки як вона проникла в храм спитав Вос у друга
— Не знаю не хочеться думати що серед нас зрадник.Друге питання як Югамда пройшла в зал фонтанів не поміченою. Обі -Ван досі повнив той запис з его падаван яка медитувала з водою роблячи з неї різні фігури.Ще не знаючи що наступну хвилину її прийдеться збитися за своє життя проти дівчини яка була її подругою.Его вистачило лише на декілька хвилин, щоб зрозуміти що его падаван зовсім безсила пред темрявою і зовсім не вміє захищатися проти противника з посохом.Тому він попросив магістра Ская який володіє посохом навчити Ені захищатися проти посахів. А ще він більше прочитав про рідну планету своїй падаван.Особливо про жриць раніше вони були світлим орденом Доки не вирішили звернутися в темряву вирізавши за одну ніч ціле селище серед цих жителів були й предки Еніки.
Еніка зручно вмостилася на підлозі підклавши подушку під спину рядом с нею вмостилися її друзі в руках в них були карти для сабак які Ейла позичила у майстра..Головне повернути карти до того як майстер повернеться.Не те щоб карти були під забороною просто серед них були ще діти. Шейл і Лок дітьми себе не вважали оскільки одному було 15, а другому не давно виповнилось 16
– Як думаєте, хто виграє цю партію? – запитала Ейла, розглядаючи свої карти.
– Я впевнений, що це буду я, – сказав Лок з усмішкою. – Я вже вивчив всі можливі стратегії.
– Не так швидко, Лок, – сказала Шейл. – Я теж маю свої секрети.
– А я буду тихо спостерігати та вивчати ваші ходи, – сказала Еніка, посміхаючись.
Вони почали грати, розмовляючи та сміючись. Це було їхнє спільний момент відпочинку від тренувань і навчання. Вони знали, що вони мають бути сильними, щоб стати справжніми джедаями, але вони також розуміли, що важливо знайти час для відпочинку і розваг.
Партія тривала довго, і кожен з них мав свої перемоги та поразки. Але незалежно від результату, вони насолоджувалися часом, проведеним разом, і вони знали, що завжди можуть підтримати один одного.
– Це була чудова гра, – сказала Еніка, коли партія закінчилася. – Дякую, що ви завжди тут для мене.
– Ми завжди будемо тут для тебе, Ені, – сказав Лок, обіймаючи її. – Ти наша сім’я.
– І ми завжди будемо підтримувати один одного, – додала Шейл, посміхаючись.
– Дякую, друзі, – сказала Ейла, здивовано дивлячись на них. – Я дуже ціную вашу підтримку.
Вони обійнялися, знаючи, що незалежно від того, що чекає їх у майбутньому, вони завжди матимуть один одного. Вони були сильними окремо, але разом вони були непереможними.
І так, вони продовжили свою гру в карту, знаючи, що незалежно від того, що прийде, вони завжди будуть разом – справжніми друзями та сім’єю.
- Ми завжди будемо тут для тебе, Ені, - сказав Лок, обіймаючи її. - Ти наша родина. Пам’ятаючи про її рану…
- До речі, про родину я чула, що в тебе тепер два майстри, - сказала Ейла обережно пригортаючись до Шейла
- Я не можу уявити, що майстер Вос приведе когось, - сказала Ейла, глянувши на Еніку і Лока. - Але це може статися з новим законом, який дозволяє шлюби. Я рада за тебе, Шейл.
- Ага, нарешті я можу спати спокійно, без того, що кожного ранку спостерігати, як сумна Шаак Ті виходить з кімнати майстра
І це, притому що вони одружені вже два роки. І це, мабуть, добре для їхньої дитини.
- У них буде дитина, - сказали дівчата в унісон і заплескали в долоні. Хлопці переглянулись. Шейл поцілував Еніку в лоб посміхнувшись
- Дівчата завжди однакові, чи в храмі, чи не в храму. Доречі, як ти себе почуваєш?
- Добре, чесно кажучи, рана майже зцілилася, - сказала дівчинка. - Але Обі-Ван дуже переживає.
- Ти майже померла тоді, Еніка, - сказала Ейла. - Не дивно, що твій майстер так турбується про тебе. Але як Югамда проникла в храм непоміченою?
- Не знаю, я грала з водою, коли повернулась, вона стояла за мною. Єдине, що я встигла зробити, це активувати свій меч. Потім вона атакувала темрявою, і останнє, що я пам’ятаю, це, як вона вдарила мене своїм посохом, - сказала Еніка, прикриваючись пледом.
- Злодійка просто так гуляє по храму, це могло привернути увагу, - замітала Ейла, розкидаючи руками.
- Вона могла причинити шкоду комусь із падаванів, - припустив Шейл, все ще тримаючи Еніку і лікуючи її своєю силою.
- Але всі падавани відомі, - замітала Еніка, згорнувшись у плед.
- Не обов’язково, - сказав Шейл.
— Що ти маєш на увазі спитав Лок дивлячись на Шейла
- Я маю на увазі, що Югамда могла використовувати свої здібності, щоб приховати свою присутність в храмі. Можливо, вона мала помічника, який допоміг їй проникнути непоміченою. Або ж вона використала якусь магію, яка дозволила їй стати непомітною. В будь-якому випадку, це було дуже небезпечно, і ми повинні знайти спосіб, щоб запобігти подібним інцидентам у майбутньому.
Вони так заглибились обговорення що могло трапитись що не помітили як до покоїв повернувся Обі-ВанВан
— Я казав тобі Квинлан що ти знайдеш свою падаван тут .І що це за міні нарада падаванів .Спитав Обі-Ван сідаючи до дітей
- Сабак серйозно не маленький ви, щоб грати сабак .Добре година вже пізня і вам вже пора до ваших майстрів .
— Пішли Ейла пора до дому .Вос підняв свою майже сону падаван .Хлопці ходімо я вас теж проведу по храму зараз ходити не безпечно навіть якщо вам по 16 і 15 років і дякую що подивилися за нашими падаванам
Хлопці поклонилися і пішли з Восом, залишивши Обі-Вана та Еніку самими.
– Знайшли що не будь
— Ні ми перерили весь нижній рівень планети, але нічого не знайшли . Вона як зникла .
— Може вона вернулась додому на Татуїн .Дівчинка поставила чашки в посудомийку
. — Вона. може думати що вбила мене .Закінчила Еніка, але наступну хвилину відчула що її піднімать на руки
— Звідки. її було знати що мне дуже впертий майстер який просто не дав мені з’єднатися силою . Вона прижилася до нього
– Гарна теорія моя падаван .Але як вона все-таки проникла в храм .Цими словами він поклав її в ліжко і дав її ліки .Потім обійшов, щоб лягти з іншої сторони
— Лок відвернув теорію що вона могла прокинутись одним з падаванів і пройти коли була велика зустріч джедаїв . З цими словами дівчинка вмостилася зручніше
— Той. день всі були заняті та двері в храм були відчинені .Вона могла прокинутись падавном майстра з дальніх рубежів і пройти
– Так, це можливо, – згодився Обі-Ван. – Ми повинні перевірити всіх падаванів і майстрів, які були в храмі того дня. Можливо, хтось помітив щось підозріле.
— Були всі джедай ,майстре це більше тисячі
– Так, але не всі вони мають падаванів добре нумо спати ти ще не дуже здорова Він допоміг її заснути за допомоги сили
– Колись я дуже осерджусь за це на тебе
– Обов’язково прошепотів він дивлячись як падаван піддалась его волі й спить . Він заснув слідом тримаючі її в руках і чомусь йому здавалось що так буде завжди .
Поступово всі джедай заспокоїлись прийшовши до висновку що Югамда просто проникла за допомогою когось зовні .І Обі-Ван дуже не хотів думати що її поміг хтось з колишніх джедаїв .Особливо один колишній джедай граф Дуку .Але невже він так розсердився на джедаїв що допоміг проникнути цій людині яка трохи не вбила Еніку він досі пам’ятав як знайшов свою падаван ледве живу як буквально видихнув її з сили надавши злитися з нею .Хотілося вірити що не Дуку став причиною цього Він подивився на свою падаван яка медитувала сидячі поряд з Йодою як і обіцяв Йода навчає її відрізняти візій від сну .Хоча скоріше він навчає їх обох .Обі-Ван намить подумав не піди Дуку з Ордену допомогав би він йому з Енікою .Ні не допомагав як Гранд
-Майстер Дуку виявися нікудишнім він навіть Квай -Гону з ним не допомагав .Але щоб провести вбивцю в Орден .Обережно він поясним своєю теорію з Йодою
— Амбітний мій колишній падаван так .
– Але він ніколи не зробив би щось, що могло б нашкодити Ордену, – продовжив Йода. – Він може бути впертий, але він також дуже відданий. Я не вірю, що він міг би допомогти Югамді.
Обі-Ван кивнув, але він все ще відчував тривогу. Він знав, що Дуку був впертий, але він також знав, що він був дуже амбітний. І ця амбіція могла б привести його до того, що він міг би зрадити Орден. Зрадив свою симье*ю
Хоча вважав він колись їх всіх своєю сім’єю .
– Майстер хто такий Дука спитала вона коли вони разом шли по коридору в сторону тренувальних зал .Зараз коли Еніка нарешті почувається себе краще вона може розпочати тренування зашити від посоха до речі ще одна річ яку міг навчити его Гранд
Майстер оскільки Дуку був знайомий з цією формою бою .
– Дуку, – повторив Обі-Ван, відчуваючи, як старі спогади повертаються. – Він був джедаєм, одним з найсильніших і наймудріших у нашому Ордені. Але він залишив нас, відмовився від своїх обов’язків і покинув Орден.
– Чому? – запитала Еніка, її очі були повні цікавості.
– Він був незадоволений деякими аспектами нашого життя, – пояснив Обі-Ван. – Він вважав, що ми занадто обмежуємо себе, що ми не використовуємо всю силу, яку маємо. Він вірив, що ми могли б зробити більше.
– Але джедаї служать добру, – запротестувала Еніка. – Ми не можемо використовувати нашу силу для зла.
– Так, – погодився Обі-Ван. – Але Дуку бачив це по-іншому. Він вважав, що ми могли б використовувати нашу силу для більшого добра, якби не обмежували себе нашими правилами та обмеженнями. І кінець кінцем, він вирішив покинути нас.
– І він допоміг Югамді? – запитала Еніка.
– Ми не знаємо цього напевно, – відповів Обі-Ван. – Але це можливо.