,
Еніка нервово стояла перед радою, поряд з Обі-Ваном. Помітивши погляд падавана Магістра Вінду, вона відповіла йому посмішкою.
- Ми вирішили відправити вас на перше завдання. Вам доведеться охороняти сенатора з Гаммора та його сина на шляху до Альдераану, де ви візьмете участь у переговорах. Падаван і Майстер виконали поклін. Вони відправились до своїх кімнат, щоб підготуватися до завдання.
Обі-Ван спостерігав, як Еніка, маленький ураган, носиться по кімнаті, пакуючи свої речі. На мить до нього прийшла картинка з майбутнього, він сидів на дивані, спостерігаючи за двома дівчатами, які збирали свої речі. Маленька тогрута бурчала на свою майстер, але та повернулася до них і посміхнулася. З його місця було видно її невеличкий живіт. На руці він помітив кільце. І з якоїсь причини він був впевнений, що таке кільце є і на його пальці.
- Обі-Ван Кенобі, ти знову заснув? Прокинься, я вже п’ятнадцять хвилин тебе викликаю. Він моргнув.
- Так, так, я в порядку.
- Ну добре, — сказала дівчина, зав’язавши пояс і закріпивши меч.
- Ходімо, моя падаван.
- Я за вами, майстер.
Він був найнастирливішим хлопчиком, якого Еніка коли-небудь зустрічала, з найгіршими манерами. Вона ніколи не відчувала такого зневажання до себе, тільки тому, що вона була дівчиною. Навіть коли була рабинею Вотто, він завжди ставився до неї з повагою, як до матері. Тому вона втекла в їхню каюту з Обі-Ваном, і, заричавши, впала на ліжко, уткнувшись обличчям в подушку. Поряд почулися кроки, і Обі-Ван сів на ліжко, торкнувшись її плеча. Він не очікував такого ставлення до своєї падаван. Він знав, що на деяких планетах до жінок ставляться як до речей або як до прикраси для чоловіка, але він не хотів, щоб його дорога падаван зіткнулася з цим так рано.
- Ти як? - запитав Обі-Ван, тривожно дивлячись на Еніку. Еніка здивовано підняла голову з подушки та зустріла його погляд.
- …Я в порядку, Обі-Ван, — відповіла вона, намагаючись приховати свою розгубленість. - Цей хлопець, що мене дратує… Я не знаю, як з ним впоратися.
Обі-Ван зрозумів, про кого йдеться. Він сам бачив, як цей хлопець обходиться з нею зневажливо і без поваги.
- Еніка, — почав він, тримаючи її за плече, — ти сильна і мудра. Не дозволяй цьому хлопцю зіпсувати тобі настрій. Ти заслуговуєш на повагу і любов, і я завжди буду поруч, щоб підтримати тебе.
Еніка відчула в його словах справжню підтримку і зрозуміла, що не одна. Вона посміхнулась і обійняла його.
- Дякую, Обі-Ван. Ти найкращий майстер і друг, якого я могла б мати.
Обі-Ван посміхнувся і погладив її по волоссю.
- Ми разом, Еніка. І разом ми зможемо подолати будь-які труднощі. Не забувай про це.
З цими словами вони сіли на ліжко, обійнявшись, і відчули, що разом вони непереможні.
- Нам обов’язково треба вечеряти з сенатором і його сином, Обі-Ван, — Еніка зробила жалібний вигляд.
- Падаван, на твоєму шляху ти ще не раз зіткнешся з хуліганами та іншими труднощами. Пам’ятаєш, як ти поставила Шейла на місце тиждень тому?
- Ти правий, Обі-Ван, — відповіла Еніка, пригадуючи свою останню зустріч з Шейлом. - Я не можу дозволити, щоб хтось зневажав мене або тебе. Я піду на вечерю і покажу їм, що я не з тих, кого можна просто так ображати.
Обі-Ван посміхнувся і погладив її по щоці.
З цими словами вони піднялися з ліжка і пішли на вечерю, готові стати обличчям до обличчя з будь-якими викликами, які їм поставить доля
На вечері вони насолоджувалися своїми улюбленими стравами та розмовляли про свої пригоди. Еніка відчувала себе щасливою, знаючи, що має такого вірного друга і наставника.
Після вечері вони повернулися до своєї каюти. Еніка відчувала себе вдячною Обі-Вану за його підтримку і захист.
Наступного дня
Яка в нього вперта падаван, хоча будь вона інакша йому було б сумно. Почалося все с того що на обід вона оділась не так, як попросив сенатор якого вони супроводжують, а як зазвичай ходить в храмі тобто коса спідниця лосини кофта безрукавка під горло і довгі рукавички на один палець волосся вона заплела дві гульки на голові залишив падаванську косичку бовтатися з боку Сам він був одітий традиційний джедайський одяг
– Падаван.
– Що?
— Гарна спроба моя бунтарко тебе іди переодягнися. Вона повернулася до кімнати, щоб передягтись в традиційний джедайський одяг
– Так краще.Вона вийшла до нього трішки вище щиколоток сукні з сатину піщаного коляру. Тримаючі в руках такого ж коляру мантію волоси дівчинка розпустила волосся і вони спадали її на спину. Що правда вона зал рукавички які посували до її сукні.
– Я не знаю куди діти свій світловий меч
– Сьогодні ти підеш без нього
– Як без нього ?.Голубі очі подивилися на нього -Тобто ви будете з мечем я ні
– Так моя падаван і не злись.Обі -Ван підійшов до неї.
– Я не серджусь.Вона сердито подивилась на нього.
– Сердишся, ти кожна разу коли сердишся на мене приходиш на ви.Просто вважай це уроком довіри моя падаван.Сьогодні ти повинна повністю довірити мені своє, життя і безпеку.Довіра це те що вона втратила в диких пісках Татуїну те що вона питається знайти зараз вчитися заново довіряти
Обі-Ван погладив її по щоці та посміхнувся.
– Ти дуже сильна і незалежна, Еніка, і я пишаюся тобою. Але довіра – це важлива частина нашого взаємовідношення як майстра і падавана. Я завжди буду тут, щоб тебе захищати та підтримувати. Довірся мені сьогодні, а ми разом подолаємо будь-які перешкоди.
Еніка почула в його словах справжню підтримку і відчула, що не сама. Вона посміхнулась і обняла його.
– Дякую, Обі-Ван. Я довіряю тобі та знаю, що ти завжди будеш тут для мене.
Обі-Ван посміхнувся і погладив її по волоссю.Як що чесно він теж проходив випробування на довіру. Квай -гон тоді передумав щось по складніше чім обід з сенаторами та потім танці.
– Ми разом, Еніка. І разом ми зможемо подолати будь-які труднощі. Не забувай про це.
Коли вони підійшли к шатлу яки доставить їх на планету. Еніка ішла поруч зі своїм майстром.Обі — Ван подивися на свою падаван потім на сина сенатора той буквально відкрив рота дивлячись на его падаван. «Дивись хлопче, дивись єдине що дозволено тобі це дивитися на мою падаван, але тілки підійдеш, щоб образити її тобі не поздоровиться «подумав він помагаючи забратися дівчинці сісти в членок. . Оскільки поділ плаття був трішки довгим. Еніка сіла біля Обі-Вана і зняла капюшон.Вона склала руки перед собою на коліна дивлячись як планета стає ближче. Обі-Ван накрив її руку своєю.Вона посміхнулась йому.Рохан не розумів одне як ця падавана встигла так змінитися.Як взагалі вона може бути такою різною.Йому навіть стало цікаво в перше за два дні.Ось тільки її майстер напускає з нього очей.Далі его ждало ще більше потрясіння під час переговорів вона мовчки сиділа біля свого майстра та уважно спостерігала за ним. Так по поверненню додому йому треба почитати про джедаїв.Питати дівчину він не хотів ще чого питати Еніки про щось що дівчата можуть знати.
Еніка пішла в сад переговори закінчилися, а це значіть що вони з Майстром повертаються додому.І це значіть що вона більше не побачать Рохана і хвала цілі що не побачать.Тут почулися голоса Рохана та его батька
– Я не розумію цих джедаїв батько.Я вони можуть дозволяти своїм жінкам все. Хоча їх падавани-дівчата дуже гарні навіть як що вони ще дівчата.
– Тебе заціпила ця падавана син. Спитав він не підрювали що їх підслуховують
– Вона за надто самостійною і не покірна. Мені така наречена не потрібна. Взагалі не уявляю чоловіка який би згодився одружитися з такою.Ти хоть уявляєш що с неї виросте. Як що в 11 вона вже зуби показує дикий вовчок.
– А вона і не вийде джедаям заборонено закохуватись і браки. Сказав сенатор Лю с явною насмішкою в голосі
— Може так воно і краще. Замітив Рохан.
— Взагалі-то джедай можуть одружуватись як що вони доведуть що їх шлюб не буде заважати виконувати свою роботу і не призведе до падіння Набагато складніше як що ми когось вести в орден зовнішнього світу.Пояснив Обі -Ван який вийшов в сад Сенатором Органою.
– Все одно розумна жінка промовчить коли чоловіки розмовляють і я бачив як вона сперечалася з вами позавчора.Замітив Рохан.
— Розумний чоловік завжди вислухає те що скаже жінка.Замітив Обі -Ван
– І ще він не буде судити жінку не взнавши її ближче.Він подивився в сторону де ховалася его падаван. Тем паче коли її ще 11. А йому 14
– Як дозволені? спитав сенатор Лю удав що не почув останні слова Джедая
- Чому ми тоді не чули про одружених джедаїв ?
– Одружені джедаї – це рідкість, але це не означає, що це заборонено. Якщо джедай може довести, що його шлюб не заважатиме йому виконувати свої обов’язки та не стане загрозою для Ордену, то він може одружитися. Просто це дуже складний процес і вимагає багато зусиль. Але це не означає, що кожен джедай може одружитися. Такі випадки дуже рідкісні та потребують особливого дозволу від Ради джедаїв. Пояснив Обі -Ван
. — А зараз вибачте мені потрібно знайти мою падаван. — Сенатор Органа, Сенатор Лю, Рохан
– Як він її знайде там віт темно.Спитав хлопець. Дивлячись то на батька то на Сенатора Органа
– Пов’язку. Кожен падаван зв’язаний своїм майстром невидимий ниттю.к дозволяти Майстру відчувати свого падавана.Так що Обі-Ван не тільки знає де вона, а що вона зараз відчуває.Пояснив Сенатор Органа
— Особливо якщо вона відчуває небезпеку або потребує допомоги, то Майстер відчує це і зможе знайти її. Тому не хвилюйся, вони знайдуть одне одного. Зараз нам треба повертатися в будинок слуги вже приготували ваші покой Санаторе як і покой для джедаїв які вас супроводжують і запам’ятай Рохан як що тобі сподобалась дівчина не треба відразу ображати її чи приміряти на неї правила вашої планети особливо якщо ця дівчина джедайка.Бо за кожною джидайкою стоїть майстер і не обов’язково він буде таким ввічливими як лицар Кенобі. Рохан кивнула головою він ще раз подивився тут сторону де зник джедай. Ні він ніколи не зрозуміє джедаїв.
Він знайшов її під деревом, де вона сиділа, заглиблена у свої думки. Обі-Ван підійшов до неї та сів поруч.
– Ти в порядку? – спитав він, дивлячись на свою падаван з турботою.
– Так, майстер, просто трохи втомилася, – відповіла вона, піднімаючи голову і посміхаючись.
– Падаван ти знаєш що не зможеш скрити свої емоції.Ти чула про що ми розмовляли
– Так, майстер, я чула. Ви говорили про одруження джедаїв і про те, що це дуже складний процес. Я правильно зрозуміла?
– Так, ти правильно зрозуміла. Одруження джедаїв допускається, але лише за певних умов і з дозволу Ради джедаїв. Це не так часто відбувається, але можливо.
– Але чому деякі люди думають, що джедаї не можуть одружуватися? – запитала Еніка з цікавістю.
– Це може бути через те, що джедаї мають велику відповідальність і зобов’язання перед Орденом. Їхнє життя повністю присвячене служінню і захисту галактики. Тому деякі люди можуть вважати, що шлюб може завадити їм у виконанні їхніх обов’язків.
– Але я впевнена, що джедай може бути та хорошим чоловіком або дружиною, – сказала Еніка рішуче. – Вони мають право на особисте щастя і сім’ю, як і всі інші.
– Ти права, Еніка, – погодився Обі-Ван. – Джедаї теж мають право на щастя і сім’ю. Але це потребує багато зусиль і відданості. Тому не кожен джедай може одружитися.
– Я розумію, майстер. І я вдячна, що ви завжди підтримуєте мене і допомагаєте розуміти цей світ, – сказала Еніка, посміхаючись.
– Я завжди тут для тебе, падаван. Ти моя родина і я завжди буду тебе підтримувати, – сказав Обі-Ван, обіймаючи її плече.
Їхні очі зустрілися і в них були великої взаємної любові та поваги. Вони знали, що незалежно від того, що прийде, вони завжди будуть разом і підтримуватимуть один одного. Їхні серця були з’єднані невидимою ниткою, яка ніколи не розірветься
Рохану вдалося застати с дівчинку саму без майстра.Що було рідкістю зазвичай вона кругом ходить за своїм майстром.
– Еніка. Я пів ночі думав і вирішив що ми одружімось як тільки тобі виповниться шістнадцять оскільки тобі потрібна чоловіча рука яка тебе направить.З порога сповістив він помічаючи що Еніка не сама, ну як не сама технічно вона сама, але він ввірвався посеред її розмови з Шейлом який був присутній в кімнаті як голограма.Від цих слів Шейл трохи не навернувся з крісла свого майстра, а Еніка з бильця дивана на якому сиділа під час розмови с старшим другом.
– Який сміливий юнак.Сказав падаван магістра Вінду.
– Ти що з Банти рухнув яке одруження.Дівчинка підскочила на ноги.
– Ти не знаєш від чого відмовляєшся Скайвокер.
– Бути річчю відмовляюсь придатком для чоловіка.Вернула вона его слова.
– Сміливий ти хлопець.Замітив Шейл — Сказати таке падавану і залишитись в живих.
– А ти хто її наречений
– Який наречений хлопче її всього одинадцять. Можеш вважати що її старший брат.Голографічний Шейл вмостився в кріслі свого майстра. Він знав що Ені могла за себе постояти.Але йому дуже не подобався син сенатора Лю особливо своїм ставленням до жінок і до одної дівчинки чесності. Нехай вони були різних видів, але Ені була его сестрою восьму крім крові.Тому він вирішив труться.Тем паче Шейл не любив коли дівчат ображають. Тем паче его подругу. Як що Еніка і вийде колись заміж то це буде хтось кого буде бачити в ній рівню, а не придаток до себе
– Рохан як падаван Магістра я відмовляю тобі в просьби. Оскільки твоя поведінка не гідна джедая не майбутнього сенатора. Ти не гідний бути чоловіком джедайка. І раджу тобі не підходити до моєї подруги.
– Як ти смієш відмовляти мені.
– Він сміє.Шейл падаван представника ради. Подала голос Еніка.
– А тобі краще промочити коли чоловіки розмовляють. Повернувся він до дівчинки
– А тобі краще перестати поводиться як.. Вона сказала щось на хаттісі
– Падаван що за слова.Почувся голос Обі-Вана
– Пробач Майстре, але Рохан вивів мене із себе своїм снобізмом. Вона сіла в крісло.
– Яка покірність і куди дівся весь твій запал, а Еніка.І твій Шейл, а я і забув вам падаванам і слова при своїх не смійте.
– Рохан це вже занадто.Ти лише син сенатора якого ми супроводжуємо і не тобі вказувати як нам вести собі при наших майстрах.Подала голос Еніка підводячись с крісла.
– Ти ще пошкодуєш про те що відмовила мені Еніка. Він вийшов хлопнувши дверми.
– Вибачте за цю сцену майстре. Дівчина винувато подивилась на Обі -Вана
– Немає потреби перепросила Еніка. Ти зробила правильну річ, відмовивши йому. Він не заслуговує твоєї уваги та поваги. Ти маєш право на щастя і на вибір свого шляху. І я завжди підтримаю тебе в цьому, – сказав Обі-Ван, поклавши руку на плече дівчинки.
– Дякую, майстер. Я дуже вдячна, що ви завжди стоїте на моєму боці, – відповіла Еніка, посміхаючись.