Семмі завмер, відобразивши на своєму обличчі гримасу здивування з піднятими вгору бровами. Він насправді був вражений словами старшого брата. Ще кілька секунд вони дивилися один одному в очі, наче звірі в клітці, які чекають, хто перший накинеться на іншого. Сем боявся навіть запитати, що має на увазі Дін під словом «задньопривідний», тому що йому не хотілося вірити, що той знав про його пригоди. Старший ніколи не говорив про геїв будь-яким чином, не кажучи нічого ні поганого ні хорошого.
Семмі утиснувся у двері, спостерігаючи як Дін піднімається зі стільця і, ледве рухаючи ногами, наближається до нього. Лише невелике світло з вікна освітлювало кімнату, заповнену запахом пива та легким димом від сигарет. Мовчання повисло між двома братами, ніби вони завжди були чужими, а від цього ставало ще страшніше.
- Ну чому ти мені не казав, Семмі? - раптом ласкаво й протяжно спитав Дін.
- Що не казав? – уточнив молодший.
- Що трахаєшся з усілякими касирами, - одна рука впечаталася у дверний отвір, а грудьми він придавив брата. Сему стало важко дихати, він буквально почав задихатися, втягуючи повітря ротом.
П’яний Дін не контролював своє тіло, не розуміючи до кінця, коли він був надто важкий чи незграбний, коли робив боляче чи неприємно. Сем знав це ще з дитинства, коли побачив, як уперше напився його старший брат.
Помітивши, що молодший погано дихає, Дін злегка зменшив натиск, вивільняючи груди брата з-під свого тиску.
- Я давно помітив, що з тобою щось не так, але лягати під мужика, - він скривив губи, - Це бридко, Семмі, - втягнувши глибоко повітря ніздрями, він продовжив, - Скажи мені, ти його трахаєш чи він тебе?
Сем мовчав, дивлячись прямо в очі Діну, чекаючи чого завгодно, приймаючи всі словесні покарання. Відповідати не хотілося, було гидко тільки від самої розмови, ніби його вловили за чимось забороненим.
- Не бійся і кажи мені, - наполяг Дін, вдивляючись у глибину зелених очей тремтячого підлітка.
- Я не можу сказати, - голос тремтів як і все тіло, - Дін, я взагалі не розумію, про що ти кажешь, - він вирішив прикинутися дурником.
Старший засміявся, звільнивши ще більше простору між ними. Голову опустив униз, кілька секунд щось обдумав, оглянув кімнату.
- Я схожий на ідіота? Думаєш, я не бачив тебе з тим чоловіком? Ледве не виблював, їй Богу, - він закотив очі вгору, - Так що там з моїм запитанням, Семмі? - він боляче стиснув лівою рукою йому зап’ястя. - Ти його чи він тебе?
Семмі схлипнув, уперто подивившись братові в очі.
- Він тебе? - спитав Дін і молодший коротко кивнув, дуже обережно, боячись наступної дії брата.
Пару секунд зорового контакту таких рідних очей і Дін відходить від брата. Сем не рухається, боїться. П’яне тіло, сповнене злості та огиди, підходить до столу і б’є рукою по краю, чіпляючись долонею за гострий край. З невеликої рани бризкає кров, починаючи густо текти великим пальцем. Дін посміхається і раптово проводить по рані двома пальцями. Повертається назад і грубо впечатує ці пальці в губи молодшого брата, вимазуючи їх у яскраво-червоний колір. Акуратно водить середнім пальцем по губах, вимальовуючи лінії, а потім відходить і милується.
- Я подумав, що тобі варто почати фарбувати губи, педик, - кидає Дін, - Така лялечка, - злісна усмішка.
Семмі стримується від сліз та крику у бік брата. Повільно підносить рукав сорочки і стирає кров із губ, стримуючи сльози якомога сильніше. У душі щось надривало, було прикро за ситуацію, за те, як Дін насмілився з ним поводитися. Він завжди був найціннішою людиною в його житті і зараз розтоптав його особистість.
- Дін, будь ласка, - жалібно протяг Сем, намагаючись зробити крок назустріч братові, - Давай закінчимо розмову? Прошу тебе.
- Звичайно, Семмі, - легко промовив Дін, відступаючи від брата теж на крок, - Іди спати, а завтра ми купимо тобі сукню і багато косметики.
Знущання били Сема під дих, скручуючи в маленьку грудку з незрозумілих до болю почуттів. Дін обтер свій палець брудними серветками зі столу і кинув їх у смітник.
- Я завтра піду з дому, якщо такий гидкий тобі, - Сем обійшов стіл із купою пляшок пива та їжі на ньому, таким чином, щоб бути від брата вдалині.
Діну було не тільки гидко, йому було прикро. До жаху йому було неприємно, що його брат спав із якимсь чоловіком. Він би назвав це ревнощами, але тоді не означало б це, що він такий самий як Сем?
Дін трохи задумався, у погляді простежувався страх за втрату брата, а потім, ледве збираючи слова в купу, він випалив:
- Тобі ще немає вісімнадцяти років, тож нам доведеться ще пожити разом, братику. А тепер іди спати.
Він сів за стіл і відпив із пляшки. Сем провів його спантеличеним поглядом і твердо вирішив для себе, що після дня народження поїде кудись подалі, аби не слухати більше такого. Як би він не любив Діна, молодший розумів, що себе змінити не зможе, а мучити іншу людину своєю присутністю йому не дозволяли принципи його життя. Краще бути на відстані, ніж дивитися в рідні очі та бачити гидоту від власного існування.
- До речі, ми завтра їдемо з міста, тож заздалегідь попрощайся зі своїм касиром, - останнє, що почув Сем, зачинивши за собою двері до кімнати.
Він ще довго не міг заснути, чуючи як шелестять упаковки від снеків із кухні, як пляшки постійно стукають об стіл. Він все думав про Діна і про те, як той міг вистежити його, перераховував усі фатальні помилки, коли ховав своє захоплення. Потім згадав Джоша і як той ніжно брав його в мотельному номері. Його перший раз був справді чуйним, таким як він собі й уявляв. Джош пестив його, любив і цілував скрізь, де тільки могла дістати уява Сема. Ці спогади рознеслися приємними спогадами по тілу та розуму молодшого. Можливо, це єдине, що дало йому заснути того дня і проспати аж до ночі. А прокинувшись, зустрітися з обличчям брата, який явно почував себе неймовірно погано після всього випитого. Сему довелося винести пару кульків сміття після п’янки брата і проронити пару слів про справу на цвинтарі. Дін лише кивнув, по ньому було видно, як розколюється у того голова. Але Сему було не шкода свого брата, як і Діну не було шкода самого себе. Краще думати про головний біль, ніж про те, скільки він учора наробив. Думав вибачитись, але щоразу відкриваючи рота, щось зупиняло його.
Після тих подій, вони з братом говорили лише про сімейний бізнес, допомогу один одному в екстрених випадках, але більше не було того дзвінкого сміху в машині через черговий вульгарний жарти Діна, не було втомленого сну молодшого на плечі у брата, який стежив за дорогою. Сем навіть почав сідати на заднє сидіння, щоб не бути поряд з Діном. Йому справді хотілося поговорити з ним про ситуацію, якось налагодити контакт, але Дін раптово почав тупо жартувати про його орієнтацію, що викликало лише обурення у молодшого. Старший навіть десь припускав, що жартами намагається розрядити ситуацію, хоч якось поспілкуватися із Семом, тільки не розумів, що все це лише злило його брата ще більше.
На знижених тонах і відстороненості їхнє спілкування тривало близько місяця, аж до дня народження Сема. Діну доводилося весь цей час стежити за молодшим братом, читати його смс в телефоні і не залишати його наодинці. Це не було необхідністю, але для старшого це було щоденне завдання. Доходило до того, що він залазив у ноутбук брата, видивлючись, чи не має той порно за участю двох чоловіків. А Сем у свою чергу дратував старшого брата такими витівками, як посилання повітряного поцілунку незнайомому хлопцеві на заправці. Він міг раптово за барним столом запросити бармена прогулятися після роботи - просто, щоб позлити свого брата. Ні, він не був ні з ким після того дня, йому навіть не хотілося. Просто йому подобалося дражнити Діна, дивлячись як на лобі того виступають жилки від напруги. Це найменше, що міг зробити.
Він часто згадував той момент, коли Дін замалював його губи кров’ю і пропонував купити трохи косметики. Згадував зі злістю та ненавистю. Хотілося одразу ж накинутися на Діна зі спини і, поваливши на підлогу, розмозжити йому обличчя. Так хотілося, що руки мимоволі стискалися в кулаки. Хоча не дивлячись на все, десь він ще відчував колишню ніжність та симпатію до свого брата. Відчував це під час підглядання за Діном, коли той нічого не підозрюючи, співав у душі або виглядав щось на своєму обличчі у дзеркалі. Він був до божевілля милим та гарним. Зовсім не здавалося, що він може так ставитись до свого брата. Швидко відганяючи думки убік, Сем знову просочувався байдужістю.
Якраз перед днем народження, вони з Діном зупинилися в одному чудовому орендованому будинку біля лісової місцевості. Їм довелося там залишитися на два тижні по справі про суккуба. Два тижні у чудовому, але досить нудному місці, змусили Сема знайти собі пригод на його м’яке місце. Дін зменшив свою хватку і самотні прогулянки входили у повсякденне життя молодшого брата як і раніше. Ось і на початку їхньої поїздки він вирішив прогулятися торговим центром, єдиним у місті, і там зустрів хлопця, якому конче потрібний був телефон для дзвінка. Слово за слово і Сем зрозумів, що розуміє цю людину як рідну, ніби вони розлучилися дуже давно і тепер нарешті знайшли одне одного. Дивне, але приємне почуття. Усю дорогу молодший озирався, боячись побачити Діна позаду себе, а потім побачити його зле обличчя після приходу додому. Але поки нікого не було, Сем насолоджувався компанією хлопця, який, до речі, також був проїздом у місті по роботі. А ще в кінці їхньої прогулянки він узяв руку Сема і попросив його ще раз зустрітися. Він уже й забув, як це тримати теплі руки гарного чоловіка у своїх і ловити спантеличені усмішки з його боку. Молодший одразу зрозумів, що хлопець такий самий як він, а тому погодився на зустріч.
На щастя, Дін взагалі нічого не запідозрив і вдома на нього чекала, дбайливо приготовлена братом, вечеря. Навіть була невелика розмова про проведений день і майбутню справу, яка вперше за довгий час супроводжувалася взаємними посмішками. Діну так і хотілося сказати «вибач за ті моменти», але слова комом застрягли в горлі, боляче впираючись у кадик. Він допомагав цьому хлопцеві ходити в туалеті в дитинстві, а зараз йому заважає гордість, щоб сказати «вибач»?
Старший ніяк не міг позбутися почуття ревнощів по відношенню до Сема, та й виглядав він саме як ревнивий параноїк: постійне стеження, незадоволений вираз обличчя при чоловіках, що проходять повз нього. Якось, коли він відсмикнув Сема від загравання до чоловічої частини персоналу кафе, яким він намагався вибешити старшого, до нього підійшов офіціант і з широкою усмішкою вимовив:
- Не розумію, чому він заграє з іншими, коли у нього такий гарячий хлопець. Ви посварилися?
- Що? - випалив Дін, - Чорт, ні. Ми брати.
Очі офіціанта округлилися і він пішов на кухню. Тоді він зрозумів, як безглуздо виглядає з боку його обурення і спробував втихомирити запал. Тим більше, до нього приходило розуміння, що Сем справді ні з ким не перебував у сексуальному зв’язку, а був завжди з ним, буквально щогодини. Загравання були частково маневром для виведення Діна з себе, що вдавалося молодшому більш ніж просто добре.
Але йшли тижні їхнього перебування в цьому чудовому будинку і Дін почав таки помічати натхненну поведінку молодшого, яку він не спостерігав уже довгий час. «Можливо, його відпустило», - думав Дін, перебираючи сотий варіант у своїй голові. Звичайно, у цих варіантах був і інший чоловік, який у думках старшого виглядав як найстрашніший звір, але піднімати паніку йому не хотілося.
Зустрічаючись досить часто, Сем звик до хлопця і той запропонував йому відсвяткувати день народження молодшого в його компанії десь у ресторані, а потім, може, сходити до нього в номер, відпочити. І Сем прийняв цю пропозицію.
Тому своє свято молодший розпочав зі зборів сумки з самого ранку. Йому не хотілося пояснювати Діну щодо його життя. Він знав, як усе могло закінчитися.
Зібравши речі і залишивши записку в дусі «Не чекай мене до ранку. Сем», він вийшов з дому і подався до того хлопця.
Прокинувшись, Дін був буквально розбитий цією новиною, бо думав, що саме у повноліття Семмі зможе обговорити з ним свою поведінку та спробувати відновити колишні сімейні стосунки. Йому не хотілося більше відчувати то всепожираюче усунення свого брата, то холодне мовчання в кімнаті, яке переслідувало їх уже довгий час. Найбільше він почав біситися через те, що телефон був у того відключений і у нього не було можливості дізнатися, де його братик вештається.
Він намагався не випивати, боячись повторити той день, коли зруйнував все між ними. Він не помітив як швидко вирубився на дивані від постійної напруги.
Розбудив його шум на кухні, що супроводжувався металевим брязкотом, можливо навіть розбився якийсь посуд. Дін швидко глянув на годинник - 4:57 ранку. Взявши биту, він вийшов на кухню і побачив перед собою Сема, який намагався зняти з себе джинси. Пальці по-дурному чіплялися за ширинку, відтягуючи її вниз. Тіло пружинило на одному місці, а сам він виглядав як вітряк, колихаючись поривами вітру. Дін опустив биту на підлогу і, схрестивши руки на грудях, запитливо дивився на молодшого.
- Що витріщаєшся? - икнув, запитавши п’яний і втомлений Сем, його пальці так і ерзали по ширинці, - Допоможи мені зняти джинси, я хочу спати.
Грубість, не властива його братові, просто випирала з нього потоками незв’язних дивних слів.
- Де ти був? - доволі тихо промовив Дін, намагаючись не дратувати і так буйного брата.
- У мотелі, - він перевів подих, подивившись затуманеним поглядом на Діна, - Святкував день народження з дуже чудовим чоловіком, з яким, уяви, ми трахались всю ніч!
Сем розвів руки убік, зробивши наголос на останньому речені. Дін намагався не реагувати, хоча стало чомусь сумно. Якось тиснуло всередині, віддаючись болем у живіт. Він лише стояв як заціпенілий і дивився на молодшого брата, що ледве ворушився у бік ліжка. Його громіздке довге тіло перевалювалося з ноги на ногу, повільно роблячи крок за кроком. Він щось бурмотів собі під ніс, іноді по дурному хихикаючи власними словами. Діну було бридко від картини, що відбувалася, і він з грубою силою штовхнув Сема на ліжко, намагаючись швидше змусити його поринути в сон. Семмі плюхнувся як увалень на м’який матрац і скрикнув від несподіванки. Дін почав грубо стягувати з нього штани, матюкаючись собі під ніс, вимовляючи, який нестерпний у нього брат і буквально пропалюючи поглядом все тіло молодшого. Сем не чинив опір, надто п’яним був у цей момент, та й приємні теплі руки на його тілі заспокоювали і захотілося спати. Він закинув руки за голову і заплющив очі.
А Дін продовжував стягувати джинси з ніг брата, водночас помічаючи синці на колінах молодшого, подряпини на стегнах, а побачивши спідню білизну, він взагалі мало не озвірів.
- Не гнівайся, - Сем зрозумів куди дивиться брат, і піднявши голову, великими очима подивився на старшого, - У мене не було часу прийняти душ, я дуже хотів додому.
Дін аж стиснув шкіру на нозі брата від злості. Нижня білизна була повністю забруднена спермою і можливо навіть не його брата. Блювотний посил підступив до горла, стало неприємно. Він відкинув джинси на підлогу і навис над Семом, вдивляючись у жалібні очі. Дивне поєднання гидоти та ревнощів захльостувало його. Він дивився на молодшого і хотів врізати по його гарному обличчю, по його покусаних кимось губах. Хотілося стиснути його тіло і розчинитись у ньому, аби тільки не ділити більше його ні з ким.
- Ти шалено гарний зараз, - Сем икнув, витираючи пальцями губи від слини, а потім подивився знизу вгору на нього, - Ти знаєш, - мрійливо почав він, - У мотелі з цим чоловіком я чомусь не міг позбутися думки, що ти поруч.
Семмі схопив долонею руку Діна і погладив великим пальцем його пальці.
- Мені не вистачало справжнього тебе весь цей місяць, - на напіввидиху промовив молодший, уткнувшись поглядом кудись убік.
Між ними повисла тиша, все стало раптом так спокійно і добре, що злість випарувалася. Дін відсмикнув руку вбік і закинув на Сема теплу ковдру, помітивши як у того заплющуються очі. Він нахилився і поцілував його в чоло, ловлячи задушливий запах поту і ще чогось, про що він не хотів думати.
Зачинившись у ванній, Дін намагався вимити руки від того, що було на Семі, а в голові все миготіли його коліна в синцях. Чітка картинка його молодшого любого брата, який стоїть навколішки перед іншим чоловіком, виникла в його думках. Він легко вдарив себе по щоці розкритою долонею, намагаючись відбити думки, але нічого не виходило. Сем бере глибоко в горло член чужого чоловіка і давиться слиною поки той тримає його за прекрасне пишне волосся. Дін стиснув долоню і вдарив себе ще раз по щоці. Не допомогло. Семмі лежить під чоловіком і кричить його ім’я, втягуючи повітря у свої пропиті легені. Ще один удар і нічого не допомогло. Дін уткнувся двома руками в раковину і подивився у дзеркало. Одна щока червона, погляд переляканий, навіть сльозливий. Він не міг впізнати у відображенні впевненого у собі чоловіка. Він навіть не міг зрозуміти, що відчуває до Сема. Йому хотілося на колінах благати молодшого більше ніколи не ходити до інших, бо відчував, що не зможе винести це. Але принижуватись таким чином він не міг. Він так і бачив, як Сем, нависаючи над ним, гордо кине погляд на нього і просто піде, поки той забитиметься в плачі.
Дін ще хвилин п’ять дивився на себе в дзеркало, задушуючи свою волю важким поглядом. Голова від усього тремтіла, а руки інстинктивно стискали керамічну раковину. Ще трохи й старшому здавалося, що він зламає її під своїми долонями.