Ти ввійшов до мого дому, маючи намір забрати в мене все.
Ти зухвало вибив мої двері на сході. Я їх так любила — там висіли малюнки моєї доні…
Ти розбив вікно на півдні, в спальні мого сина, і запалив димову шашку, щоб він вже ніколи не прокинувся.
Твоя ціль — вбити мене, і ти не зупинишся, не досягнувши свого. Ти плануєш принести в моє життя не лише смерть. Ні, це надто просто. Недостатньо жорстоко.
Спочатку біль… Багато болю.
Ти катуєш моїх дітей у мене на очах. Посеред вітальні плюєш їм в лице, ламаєш пальці, ґвалтуєш їх усіма відомими тобі способами.
Ти жахливий. В твоїх очах немає ні краплі жалю. Ти під кайфом. Чи, може, збочення — твій кайф?
Ти завжди казав, що ти мій старший брат. Але ж мета твого штучного споріднення лише влада. Параноїдальні думки про всемогутню владу зробили з тебе божевільного. Хоча ні… Ти завжди таким був.
Заздрість – те, що тобою рухає. Я старша, успішніша, справедливіша. Я у всьому перевершую тебе, але ніколи не намагалася тебе принизити. Навпаки… А ти весь час крутив свої брудні справи за моєю спиною.
Ти просто паршива вошива собака. Ми не рідні. І ніколи такими не були.
І ось зараз ти увірвався в мій будинок разом зі своїм жалюгідним дружком, маючи намір, забрати в мене те, чого я так довго досягала.
Ви обидва в масках… Гадали, я вас не впізнаю? Не впізнаю те, чим ви мені так довго погрожували? Наївні…
Я — жива людина, а ти — невдалий лабораторний експеримент, щур з пробірки…
Ти ворог суспільства, якого я завжди намагалася підтримати… А ти зараз відплачуєш мені смертю…
Але ти не врахував одного, «братику».
Я витримаю.
Я витримаю, бо сильніша. Я витримаю, бо мені є заради кого терпіти.
А ти… Адже ти знаєш — невдалі експерименти довго не живуть.
Ти в муках закінчиш своє життя, тому що Життя не дозволить тобі зробити це легко і швидко.
Відгуки