Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Тао, який звик лізти всюди, звідки не вигнали, мав дуже приблизне уявлення про чужий особистий простір. І якщо для Франкенштейна це було знайомо, то Рей дещо здивувався, коли хакер заявив, що відслідковує особисту переписку Ідіан та Урокая. Більше того, Тао навіть попросив у Рея допомоги зі спостереженням, опираючись на те, що Ноблесс знає своїх колишніх підопічних краще і швидше помітить щось підозріле.
Тому з моменту останньої розмови, яка сталася в неділю, за шість днів до прибуття Ідіан в Сеул, Рейзел обзавівся двома речами: ноутбуком з копією переписки з автооновленням («Головне, не вмикайте геолокацію, інакше система помітить, що аккаунт Ідіан зламано» – сказав Тао таким тоном, ніби не знав, наскільки в Рея погано з технікою) і докорами сумління через шпигунство. Правду кажучи, ситуація подобалася Рею все менше. Радувало тільки те, що нічого підозрілого колишні друзі одне одному не писали.
На цьому успіхи в пошуках закінчувались і починалися дива. Більше половини контактів Ідіан та Урокая дублювалися – особливо здивував контакт С’ю: одинадцять номерів цієї особи були зареєстровані в різних країнах. Якийсь загадковий Кьо, котрого Ідіан згадувала в переписці, взагалі не відстежувався, а при спробі подзвонити на цей номер з телефону-автомата подалі від Сеула Тао почув лише механічне «Цей номер не є дійсним».
Інші номери можна було поділити на дві групи: служби доставки їжі і колеги з роботи. Франкенштейн з подивом знайшов нікнейм Урокая у списку дизайнерів персонажів для нової комп’ютерної гри, виходу якої з нетерпінням чекали Шінву та Ікхан. А ще схоже було, що Урокай змінював компанію кожного разу, коли йому пропонували більше грошей – за два роки роботи це була вже четверта. Оскільки з моменту «смерті» для Союзу минуло більше трьох років, залишалося питання де ж він був і що робив до того. «Вчився, що ж іще! – образився на висловлене вголос припущення Тао. – Ви знаєте, скільки всього треба знати, щоб працювати в цій сфері? Розробляти ігри не так легко, як у них грати, навіть якщо там немає гігантських деталізованих локацій, як в The Last of Us чи Assassin`s Creed».
От кар’єрний ріст Ідіан можна було прослідкувати від самого початку: через кілька місяців після вибуху в лабораторії вона влаштувалася в перекладацьке бюро в Барселоні, після його розширення переїхала до Мадрида, а ще через два роки отримала запрошення на участь у проекті спільно з колегами з Лос-Анджелеса, як одна з найкращих у своїй агенції.
Для роялті з їхніми здібностями, вивчити іншу мову за короткий час було легко. А от те, що Ідіан не попалася при цьому на очі і радари Союзу вже було підозріло, на чому і наголосив Франкенштейн. Вдвічі підозріліше було те, що Ідіан знала про приїзд Дванадцятого в Корею, при тому, що навіть в Союзі про це дізналися постфактум. І ці підозрілі контакти… Може, це її інформатори?
І чому Дросіа вирішила переїхати в Корею саме зараз? Незадовго до закінчення піврічного контракту в Лос-Анджелесі, вона раптом подала резюме в компанію NVibe, і мала б почати роботу незабаром. На відміну від шокованих таким рішенням колег, Рей здогадувався, що корейська компанія була лише приводом переїхати поближче до Урокая, але чи знали вони точні плани Союзу, чи працювали навмання?
Тим не менш, професійні успіхи обох змусили Рейзела задуматися, що він буде робити після школи, якщо залишиться в світі людей? Серед його шкільних друзів тільки Юна не знала точно, яку професію хоче обрати. Певно, треба буде порадитися щодо цього з Франкенштейном. Що взагалі люди роблять на роботі і навіщо вона їм?
***
– Два контакти з телефонної книги Ідіан активні! Ввімкнулися Кьо і лондонський номер С’ю!
Крик Тао різко обірвав ліниву обідню атмосферу. Жителі дому скупчилися навколо робочого стола хакера через лічені секунди.
– Що пишуть? – запитав Такео, витираючи руки рушником, який прихопив з кухні.
– Поки нічого. Просто прийшло сповіщення, що номер знову активний. І Line видає, що вони онлайн.
– Навіщо стільки програм для однієї переписки? Можна просто відправити SMS – роздумував вголос Регіс.
– Line має функцію групових чатів, а смс-ку треба дублювати для кожної людини окремо. Плюс функція зашифрованих чатів, щоб не зламали. Хоча проти мене це не допоможе – самовдоволено відповів Тао, штовхаючи стілець до Такео, поки з іншого боку Франкенштейн підсовував Рею крісло.
– Але якби Ідіан набирала номер уважніше, ти не знав би навіть що і де шукати. – підколов друга М-21.
– Ой, це такі дрібнички… Дивіться!
Sue додає Edian в чат «Загін самогубців»
Sue додає Urokai в чат «Загін самогубців»
Sue додає Kyo в чат «Загін самогубців»
– А це вже цікаво. У мене є передчуття, що це стосується Союзу – Франкенштейн подав Рейзелу чашку з чаєм.
***
Urokai: дуже позитивна назва в чату
Urokai: не кажіть мені, що ми знову збираємося бомбити Союз
Urokai: хоча б цього разу база не в Чилі?
Urokai: туди довго добиратися, а мені завтра проект здавати
Kyo: не поспішай, зараз перевірю чат на можливість витоку інформації і С’ю тобі все розкаже
Edian: Тільки йому? (O_O) А я тоді тут навіщо?
Sue: Хотіла привітати тебе з переїздом! Тобі треба допомогти перевезти речі?
Sue: Ну і для страховки, якщо ти вже будеш в Кореї, то завдання в тій місцевості стосуватимуться вас обох, а не тільки Урокая.
Kyo: особливо після останньої місії
Urokai: замовкни, гадюка балакуча
Kyo: як можна було пропустити підрив ksa?
Urokai: я був на роботі
Kyo: ти працюєш дистанційно
Sue: ЗАМОВКНІТЬ ОБОЄ
Edian: Вам обом би тільки посваритися… (-_-)
Sue: Кьо, по-перше, ту місію контролювала я, тож з питаннями про її ефективність треба було йти до мене, а не розводити срач після того як усе закінчилося. По-друге, може закінчиш, нарешті, перевірку?
Kyo: майже готово
Sue: Урокаю, до тебе питань немає, але випий заспокійливе, про всяк випадок. Для сьогоднішньої місії тобі варто мати холодну голову
– Мені здається, що вони знущаються. Постійно згадують про місії і не кажуть, про які…– пробурмотів Тао, гортаючи переписку.
– Мене самого це вже дратує – підтакнув М-21.
– Тао, пошукай потім інформацію про підрив бази Союзу в Чилі, – втрутився в розмову Франкенштейн. – Вбивство Старійшини після підриву KSA ми вже бачили. Залишилось дочекатися, поки вони домовляться про суть сьогоднішнього завдання для Урокая. Я так розумію, що С’ю виступає його куратором…
– Гаразд, бос!
– Ідіан минулого разу згадувала про шейпшифтера, може вони про це? – припустив Такео.
– Цілком можливо, але перевірити варто.
***
– Чорт, нас помітили!
Пальці Тао забігали по клавіатурі з неймовірною швидкістю. Водночас картинка на екрані ноутбука почала блимати, однак хакер, здається, був готовий до цього.
– Впораєшся? – запитав за хвилину М-21, впевнений, що Тао відповість ствердно. Завжди ж справлявся.
– Сподіваюся, що так. Хоча, – клацнула мишка і все стало ще швидшим – цього разу трохи складніше. Ким би не був мій опонент, його навички вражають. Раніше я таке бачив тільки в Ікхана.
В напрузі минуло кілька хвилин. Тао активно клацав, часом щось тихо шепотів в бік опонента і час від часу оцінював його черговий хід. А потім все полетіло шкереберть – після чергового виверту заблимав екран і вилізло сповіщення «Додаток *** хоче використовувати вашу камеру». Тао сіпнув мишкою, але її ніби заїло. Такео, про всяк випадок, потягнув руку до камери, щоб затулити її, але не встиг – екран блимнув ще раз, і фото всіх присутніх було надіслане.
– Він зник. Навіщо йому наше фото? – Тао здавався розчарованим ніби в нього відібрали іграшку. М-21, здавалося, обдумував, чим може обернутися такий витік інформації
– Я теж не розумію логіки – відповів хакеру Франкенштейн.
***
Тим часом у чаті «Загін самогубців»
Kyo: за нашим чатом підглядали
Edian: Союз?
Urokai: от чорт
Urokai: що вони дізнались?
Sue: Гадаю, нам усім для початку треба дізнатися, хто. І чий пристрій був вразливий
Kyo надсилає фото
Kyo: ось ця купка дітей в костюмах
Kyo: Ідіан, а ти номер перед набором ретельно перевіряла?
Kyo: заглянь у свої смс
Urokai: {censored}
Urokai: я двох з них знаю
Urokai: нам {censored}
Edian: Серед них пан Рейзел! Він живий! (^O^)
Kyo: ти радієш цьому так, ніби сама йому не писала
Edian: Тобто?
Urokai; що за наїзд
Kyo: та передивись ти вже нарешті свої смс-ки! ти писала їх на номер, зареєстрований на школяра з ім’ям Кадіс Етрама ді Рейзел! я щойно пробив номер
Edian: Ой… Я помилилась на одну цифру
Urokai: я розберуся з цим
Urokai: якісь зміни до місії є?
Sue: Є нові деталі. Я відправила тобі координати місць, де бачили цього шейпшифтера і його напрямок руху. Кромбель відправив за ним чотирьох посіпак, головним з яких є чоловік на ім’я Юрі.
Urokai: пронирлива зараза цей юрі
Sue: Раджу поспішити. У тебе є ще одне завдання після цього, набагато важливіше.
Urokai: зустріти Ідіан в аеропорту?
Sue: Це не завдання, а твій самостійний вибір. Завдання – провести дитину додому.
Urokai: ти Навіс маєш на увазі? це не складно
Sue: Ні. Я маю на увазі Раеля Кертіа
***
Рейзел втупився в телефон, поки Франкенштейн розкладав на столику поруч чай та печиво. Відчуття були дещо.. огидними. От якої біди він не написав одразу «Ви помилилися номером»? Ідіан його зненавидить, якщо вже не зненавиділа. А що подумає Урокай, яким він прикидався, навіть думати страшно.
– Тао вдалося добути частину інформації про сьогоднішній злом. Він був здійснений з одного кафе у Японії. Тао припускає, що зламщиком є Шірануї Кьо – доказів мало, але це єдиний підозрілий варіант. Спіймати його ми поки не можемо. Та й я не впевнений, що в цьому виникне необхідність – ми всі працюємо проти Союзу. Ідіан навряд чи захоче так вас підставляти.
– Мені варто було написати одразу.
– Я розумію, Повелителю, але не хочу вас звинувачувати. Я б сам не втримався. І ви ще можете поговорити з Ідіан – її літак прибуває післязавтра о 18.00. Я можу вас підвезти в аеропорт.
Від роздумів щодо доцільності такої зустрічі Рея відволік телефон. «Шінву знайшов нову гру?» – подумав Ноблесс.
Але це був не Шінву.
«Доброго вечора,
Я рада, що ви все-таки живі, пане Рейзел і сподіваюся, що здорові.
Нам треба поговорити. Про все, що сталося за останні 820 років. Я знаю, що ви зараз в Кореї. Я буду там у суботу, хоча вам, здається, це вже відомо.
Чекатиму вас в ресторані готелю Paradise поблизу аеропорту, о 18:30,
Ідіан Дросіа
P.S. Прошу вибачення, якщо тон мого повідомлення здається вам недостатньо вишуканим.»
– Що ж, я сподіваюся, що рейс не затримають – сказав Франкенштейн, коли розгублений Рей показав йому повідомлення. – Все буде добре, Повелителю.
Самого благородного вистачило тільки на два коротких повідомлення:
«Вибач»
«Я прийду»