Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Мітки: модерн!АУ, кав’ярні, романтика
Лань Вандзі дуже прискіпливий до кави. Особиво до кави з молоком. Якби він був більш балакучим, то точно б скаржився, що на все місто є максимум чотири баристи, що вміють нормально готувати каву з молоком.
З чорною кавою трохи легше. Якщо сорт якісний, то шанси на нормальну каву високі, і навпаки. Загалом, Лань Джаню було складно дістати каву, що йому б справді подобалася.
Але Лань Вандзі, як заступник СЕО величезної бізнес-імперії Gusu Lan corporation, мав важкий робочий режим і був з тих людей, що без кави не проживе і двох днів. Зазвичай каву йому зранку в офіс приносить хтось із асистентів, але сьогодні він приїхав раніше звичайного. Тож, щоб згаяти час, він зайшов в одну кав’ярню прямо навпроти його офісної будівлі.
О такій ранній годині відвідувачів ще не було, лише бариста наводив лад на робочу місці. Почувши, що у нього перший клієнт, бариста підняв голову і жваво привітався.
Лань Джань хоч і не розділяв його ранкового оптимізму, але ввічливо привітався у відповідь і замовив просте американо.
— Бажаєте щось до нього? — стандартне питання, а бариста каже його так, наче працює на фабриці щастя і може дістати зірочку з неба, якщо замовлять.
— Ні, дякую.
— Впевені, пане? Можливо вам треба щось цікавіше за звичайний американо, щоб звеселити ваш ранок? — і цей симпатичний бариста так хитро дивиться на нього, наче його кава справді вміє піднімати людям настрій і стирати всі їх турботи.
Вандзі сподівається, що він не підсипає клієнтам в каву наркотики. А хлопець не зупиняється, продовжує говорити з сяючою посмішкою:
— Пане, що ж ви, невже вам довподоби лише нудна чорна кава? Чи не сумно пити лише її?
— Ні, — це була відповідь на перше питання. — Але наврядчи ви зможете приготувати так, щоб мені сподобалось, — відмовив Вандзі.
— Ооо, то ви, пане, сумніваєтеся в моїх здібностях, — бариста, Вей Вусянь, прийняв це за виклик. — Пане, не варто відмовлятися, коли навіть не пробували. У мене є пропозиція: я приготую вам свій Special і ви спробуєте. Якщо сподобається — моя взяла, а якщо ні — я не візьму грошей за Special і приготую вам ваш американо. Ну що?
Вандзі повільно видихнув. Він знав, що нічого з цього не вийде. Всі ці спешли завжди приторно солодкі і гублять смак кави, який він так любить. Але у нього було ще багато часу до початку робочого дня, а цей жвавий і симпатичний бариста перед ним аж сяяв від бажання позмагатися. Тому він погодився своїм тихим “мгм”.
Тільки отримавши згоду, Вей Вусянь приступив до роботи. Вандзі присів на високий стілець поряд і спостерігав, як спритно бариста управлявся з усім.
— Як же звуть такого поважного і вибагливого до кави пана? — не відриваючись від готування запитав Вей Вусянь, лише кинувши погляд через плече на гостя.
— Лань Джань. — Коротка, але не холодна відповідь.
— Лань Джань, Лань Джань… — повторив Вей Їн, наче думаючи, що це ім‘я може означати. — То значить ти працюєш у офісі навпроти! Якщо тобі сподобається моя особлива кава, то пообіцяй приходити щодня!
Вандзі був в шоці від такого натиску від людини, що він тільки сьогодні зустрів і навіть імені якої не знає, але й слова сказати не встиг, як бариста виправився.
— А мене звати Вей Їн, приємно познайомитись!
Поки вони обмінялися парою слів, Вей Вусянь закінчив готувати свій Special і торжественно поставив його на барну стійку перед Лань Джанем:
— Ваше гарбузове лате з карамеллю, подвійним еспресо і секретним інгредієнтом!
— Мгм.
Повільно, наче та кава може кинутися на нього, Вандзі взяв стакан і підніс до губ.
Вей Вусянь навпроти ледве не підстрибував в очікувані. Він зачаровано дивився, як чоловік прикриває очі, ковтаючи каву, а його кадик повільно рухається. Через кілька повільних секунд, Вандзі опустив стакан.
— Смачно.
В цю мить Вей Їн засяяв, наче новорічна ялинка. Не стримуючи щастя, він заторохтів, одночасно активно жестикулюючи:
— Так! От бачиш, Лань Джань, а ти сумнівався в мені! — на емоціях Вей Їн перейшов на “ти”, навіть не помітивши цього. — Коли справа стосується кави, немає рівних мені! Спрадві гарбуз надає їй унікального осіннього присмаку? Я подумав, що тебе очікує важкий робочий день, тож додав два еспресо, замість одного. І на довершення — секретна спеція від мене! Я ж казав, що знаю, що саме тобі треба!
— Мгм.
Насправді, Вандзі був щиро здивований, що йому сподобалась ця кава. Вей Вусянь справді зміг витримати ідеальнй баланс інгдієнтів, температури і дотримався процедури приготування. Мабуть вже кілька років Вандзі не пив такої смачної кави.
— Ну що, Лань Джань визнає мене гідним баристою?
— Визнаю.
Вей Вусянь розсміявся, простягаючи термінал для оплати. Вандзі, додавши ще до чеку великі чайові, взяв свою каву і збирався виходити, як його гукнув Вей Їн:
— І, Лань Джань, не забудь: ти обіцяв прийти ще! У мене ранкові зміни тут кожного дня, окрім середи й неділі!
Вандзі, хоч нічого насправді не обіцяв, прийде знов наступного ранку.
А через кілька місяців він запросить Вей Їна переїхати до себе, бо він «жити не може без персонального баристи».