Розумієте, це все сталося дуже раптово й несподівано. Коли вони розійшлися після п’ятого курсу, Муні був просто добрим старим Муні. М’яким, теплим, трохи пошарпаним по краях; пахнув старими книжками, шоколадом і легким вовчим відтінком, який Сіріус зміг вловити лише відтоді, як з’явився Гультяй. Муні зі своїми зручними великими джемперами, кардиганами (от справді, який підліток носить кардигани?), його здоровим глуздом, сухим розумом і таємним злим гумором. Але коли вони повернулися на шостий рік, Муні став на диво гарячим.
