Розділ 2. Фізична залежність

Після стадії психологічної стадії починається друга стадія наркотичної залежності – фізична. Тепер лише за наявності наркотику людина почуває себе добре. Вона ніби божеволіє, якщо не отримає настільки необхідну їй дозу. Наркотик повністю поглинає її та підпорядковує собі її поведінку. Щоразу доза збільшується і повернутися до колишньої вже неможливо. Це точка неповернення, після якої ти більше не зможеш вибратися з павутини, в яку тебе затягує твій наркотик. Стан небезпечний, проте лише перебуваючи у ньому можна досягти найвищого рівня насолоди. Адже завжди хочеться відчути насолоду саме забороненого плоду, чи не так?

Початок усвідомлення того, що залежність просунулась далі, поклав, як не дивно, кінець чергового знімального тижня. Серію благополучно випустили в ефір (на щастя, жодних неприємних пригод не було і група встигла вкластися у графік), а отже, можна було спокійно розпочинати роботу над наступною серією. По суті, це мав бути новий етап у житті персонажів, тому що до касту приєднався новий актор і, відповідно, у сюжетній канві з’явився новий герой, що істотно змінював перебіг подій серіалу. Принаймні, саме так повідомив акторській команді режисер стрічки перед видачею сценарію. За його словами, особливі зміни мали відбутися в сюжетній лінії героїв Діани та Мілана, і якщо спочатку вони вважали це просто перебільшенням, то перші рядки дрібно надрукованого тексту, який видали їм кожному особисто, одразу переконав їх у зворотному.

Як виявилося, на початку серії головному герою, якого грав Юрчевич, - керівнику одного великого холдингу -  сниться сон з героїнею Маєцької. За задумом сценаристів, саме тут втілюється найпотаємніша мрія хорватського Казанови: чарівна і водночас неприступна бухгалтерка, яка раніше ігнорувала всі його залицяння, тепер сама спокушає його. І Діана поставилася б до цього абсолютно спокійно, якби не одне «але», привнесене у звичайний сценарій тим же режисером: у кадрі вона мала постати в самій лише спідній білизні. Звичайно, її реакція не забарилася. Шок, який охопив дівчину після такої заяви, був лише малою частиною спектру емоцій, які охопили дівчину за цей короткий проміжок часу. Після з’ясування деяких подробиць стосовно інших персонажів серіалу, всіх нарешті відпустили додому, але внутрішня рівновага так і не повернулася до акторки. Щоправда, Мілан спробував заспокоїти подругу і навіть запропонував поговорити про зміну цього моменту з режисером, щоб не бентежити її. Однак Маєцька зупинила його однією короткою фразою, яка була чи не головною заповіддю актора: «Треба так треба». І жодних заперечень.

Прийшовши додому, дівчина насамперед вирішила прийняти душ. Все-таки втома й пережите потрясіння давали про себе знати. Тепла вода заспокоювала нерви та розум і надавала можливість обміркувати все спокійно, без зайвих емоцій. Вона просто злякалася. Їй ще ніколи не доводилося з’являтися перед камерою майже оголеною, тим більше, в таких доволі відвертих сценах. І річ тут була навіть не в тому, що подумає про неї чоловік — Діана давно навчилася розділяти особисте та робоче, так само як навчилася слідувати непорушній істині: якщо ти обрала акторську професію, то будь ласкава хоч і на голові стояти, коли потрібно, не те, що роздягнутися. Інакше навіщо ти тоді тут? Напевно, цей жорсткий постулат, який залишили далекі прабатьки театру та кіно і який відточувався століттями метрами сценічного мистецтва, спочатку був покликаний заспокоювати служителів Мельпомени у критичних ситуаціях. Але як ми всі знаємо, з кожного правила є виняток. І таким винятком була Діана Маєцька.

Після водних процедур дівчина, вже закутана в рушник, зайшла до спальні і зупинилася перед величезним дзеркалом. Приблизно так само, як і її відображення, вона повинна буде виглядати під час зйомок першої сцени. Гаразд, з цим якось можна змиритися, зрештою, такий досвід колись їй знадобиться. Проте Діану турбувало насамперед те, що її партнером стане не хто-небудь, а саме Мілан, її найкращий друг. А як інакше, адже їхніх героїв пов’язує любовна лінія. Однак коли вона починала думати про це, по тілу пробігало дивне тремтіння. Страх мимоволі скував її, тому що до цього вони навіть не цілувалися в кадрі, щоб мати хоча б якесь уявлення про те, як це виглядає. Ні, їй, звісно, доводилося цілуватися перед камерою раніше, і все було нормально, жодних проблем не виникало. Та й факт того, що з нею буде близька людина, до якої вона звикла, мав би трохи заспокоїти її. Але тут сувора й налагоджена система самоконтролю Маєцької, певно, дала збій саме через хорвата.

Перед першим прийомом дози серйозного наркотику завжди страшно, адже після того шляху назад не буде.

Чи розуміла вона це? Швидше за все, так.

Раптом щось усередині, в далеких глибинах жіночої природи, заворушилося і руки Діани самі потяглися до рушника, щоб стягнути його з тіла. Воно було ще вологим та зберігало тепло води, яка зовсім нещодавно омивала його. Плавні вигини повільно вимальовувалися у дзеркальному відображенні. Холод миттю пробрав її, і дівчина обхопила себе руками, щоб хоч трохи зігрітися.

Напевно, він уявлятиме на її місці Кіру. Так зазвичай роблять, щоб було легше з іншою людиною, і щоб потім до нього не виникло жодних претензій: про ревнивий характер своєї обраниці Мілан неохоче, та все ж таки іноді згадував у їхніх розмовах. І знову виникало те саме питання: що такого є у Гордійчук, чого немає в інших жінок, які завжди оточували красеня-хорвата? Так, вона була достатньо привабливою, проте цього явно замало, щоб закохати в себе чоловіка, навколо якого крутяться десятки, а то й сотні не менш вродливих дівчат аж двох країн. Може, вона більш пристрасна? Йому така під стать, враховуючи його вибуховий південний характер. Хоча під час нечастих, і, як правило, приправлених нотками отрути розмов між ними Кіра здалася Маєцькій радше холодною й дещо гордовитою. А хіба вона, Діана, не гарна? Хіба в ній немає того вогню, який чоловік завжди шукає в жінці? Хіба вона не може розбудити в ньому бажання, змусити дивитися з пристрастю лише на неї? Як не як, а на неї задивлялися найзавидніші холостяки Києва, і свого часу дівчині вдалося вкрасти серце власного чоловіка Артема - теж улюбленця представниць прекрасної статі. Проте вона добре знала Мілана: він вирізнявся з-поміж інших чоловіків тим, що зберігав вірність у стосунках попри все.

Та начхати. Вона зможе спокусити його по-справжньому, тим паче, їхня сцена має виглядати максимально реалістичною. Діана гордо підняла підборіддя і випросталася перед дзеркалом, забравши руки геть. Це буде складно, оскільки Юрчевич був доволі принциповою людиною, але хто сказав, що це неможливо?

 

Під час стадії фізичної залежності наркоман думає тільки про наркотик та здатний на все, щоб отримати бажану дозу. Звичні норми моралі стираються, і людина вже ніколи не буде такою, як раніше. Такою, якою вона була до пізнання наркотику.

 

Вихідні пролетіли швидко, і одразу стартували зйомки нової серії. Увесь каст був на місці, і робота кипіла мов вода в казані. Готувалися знімати першу сцену. Мілан та Діана останній раз проганяли свій текст та уважно слухали вказівки режисера. Почулися звичні «Камера, мотор, почали» і - помчали.

Коли хорват проглядав новий сценарій, у нього також був певний шок. Побачити Маєцьку в такому образі було для нього, звісно, ​​незвично, але на відміну від своєї партнерки, він поставився до цього спокійніше. А якщо бути вже зовсім чесним, то навіть відчув якусь дивну… радість, чи що? Все ж таки не кожен день випадає нагода помилуватися принадами її тіла. І ще рідше випадає можливість подивитися на те, як вона його спокушатиме.

Так, Юрчевич уже не дивився на неї як на подругу. І чоловік не міг пригадати, коли саме почав помічати її жіночу красу. Не те, щоб Мілан вважав Маєцьку потворою, зовсім ні. Вона, безперечно, була гарною, просто раніше він не надавав цьому особливого значення. А тепер йому стало здаватися, що навіть суворий одяг бухгалтерки, який Діана носила майже завжди під час зйомок, сидить на ній не так, як на інших акторках, що виконують другорядні ролі офісних працівниць. Якось привабливіше. Особливо його уяву розбурхував виріз блузки, що постійно носила її героїня. Інколи йому надзвичайно сильно хотілося розстебнути блискучі ґудзики, коли вони були дуже близько один до одного, та так, що тільки зусиллям волі доводилося зупиняти руку, що норовила дотягтися до забороненої зони. І зараз, коли Діана повільно знімає з себе одяг перед ним, він ніби входить в наркотичний транс. Неначе почав дивитись на неї очима свого героя. Ні, хорват, звичайно, завжди намагався максимально вжитися в роль, але тут йому ніби вставили мізки його персонажа Сашка замість його власних — настільки збігалися їхні думки в той момент.

Вона розпустила волосся. Його голодний жадібний погляд ковзнув по тілу дівчини. Чорне мереживо їй личить, нічого не скажеш. Вона стає схожою на граційну кішку, коли починає так само повільно підходити до нього, плавно похитуючи стегнами. Тільки тепер Мілан помітив хижий блиск у її очах та ледь підняті в усмішці куточки губ. І вже складно відрізнити, чи грає вона, чи це все по-справжньому. Хоча, що гріха таїти, він хотів, щоб правдою виявився другий варіант. За такими думками хорват не помітив, як Маєцька повалила його на ліжко, миттю опинившись на ньому. Усе йшло так як було задумано, проте тут чоловік відчув, як її стегна присунулися до нього ближче. Настільки, що це можна було вважати неприпустимим для них.

«Діано, що ж ти робиш зі мною?»

Він уже не міг контролювати неймовірне збудження, що пройшло в цей момент по його тілу мов розряд струму. І Мілан готовий був заприсягнутись чим завгодно, що вона також це відчула. Тим краще, нехай знає, до чого довела його. Припавши до її губ, як було потрібно за сценарієм, він чесно намагався зробити поцілунок якомога невиннішим: знав, що після такого допитів Кіри вдома йому не уникнути. Але Діана наче навмисно дражнила його своїм язичком, зводячи нанівець всі його спроби не дозволити наркотику оволодіти ним остаточно.

Ох, як же вчасно застрягла блискавка на її бюстгальтері: це трохи привело Юрчевича до тями, змусивши згадати про те, що в нього ще є слова та навколо знаходяться камери. А інакше серіалу можна було б сміливо давати рейтинг «18+». Та, на жаль, а може, й на щастя для нього, все прекрасне не вічне, і після команди «Стоп, знято» Маєцька миттю зникла з його поля зору, бігом попрямувавши до гримерки, щоб нарешті одягнутися. Потім режисер, підійшовши до Мілана, хвалив їх обох, що сцену зняли з першого дубля, що все вийшло навіть краще, ніж задумувалося, що між ними прямо іскри літали в кадрі — настільки правдоподібно все було зіграно, але той пропускав його слова повз вуха. Окрім останнього. Сергій, мабуть, навіть не здогадувався, що потрапив прямо в десяточку, адже між ними в той момент палало справжнє полум’я, жар якого відчули і він, і вона. Скільки хорват знав Діану, в глибині душі йому завжди хотілося хоч раз доторкнутися до неї не по-дружньому. Проте Мілан навіть мріяти не смів про те, що колись відчує її тіло у своїх обіймах, її губи на своїх губах. І тепер, після того, як він ледве не взяв її прямо там, на тому ліжку, знову спілкуватися з нею просто як з другом та не згадувати про це?

Ні, так не можна. Занадто міцно сьогоднішня картинка засіла у нього в пам’яті. Він нарешті зрозумів, чого йому не вистачало весь цей час. Наркотик поступово ставав частиною його і без нього було вже ніяк. Він більше не міг задовольнятися невеликими дозами, які йому вдавалося отримувати у вигляді поцілунків в щічку при вітанні або легких обіймів. Йому потрібна була більш серйозна доза, до прийняття якої Мілан був готовий вже зараз.

Інакше й бути не могло.

***

Діана Маєцька могла справедливо собою пишатися: вона таки зуміла пробити броню неприступного загребського серцеїда. Щоправда, не набагато, але все ж відчутно. Так, порівняно з тим, як він поводився в кадрі з актрисами, які грають роль дівчат на одну ніч для його героя, нинішні дотики його рук та поцілунок були просто дитячими забавами. Однак тонким жіночим чуттям вона відчувала, що Мілан поступово здавався під натиском її чарів. Що не кажи, а справити враження на чоловіка дівчина вміла досконало. Та й тверда плоть унизу живота виказувала його.

Саме тоді в голову Діани, - мабуть, вперше за час їхнього знайомства, - полізли далеко не найневинніші думки. Нехай поцілунок і був награним, але спробувати, які на смак його губи, чого акторка не встигла за час зйомок сцени, вона раптом забажала всім своїм єством. Їй шалено захотілось дізнатися, як він цілується по-справжньому, з тією ж Кірою? Дівчина знала, що так не повинно бути, це неправильно — думати про іншого чоловіка, коли сама носиш обручку, але як тоді свідомості протистояти впливу такого сильного наркотику, без якого вже просто неможливо? Адже незважаючи на старання Маєцької, роздражнити його настільки, щоб він поцілував її так, наче вона належить йому, у неї не вийшло: хорват все ще чинив опір самому собі. Принципи у Мілана були залізними.

Проте слушний випадок для другої спроби підвернувся дуже скоро, прямо на зйомках наступної, передостанньої серії першого сезону. Тільки тепер поцілунок у них, точніше, у їхніх героїв був запланований наприкінці, і читаючи текст своєї ролі, дівчина більше не відчувала ні шоку, ні збентеження. Навпаки, все її нутро тремтіло від передчуття, і вона сподівалася, що цей раз буде саме таким, як їй хочеться.

І ось вони сидять удвох (крім операторів, освітлювачів, гримерів та іншого складу знімальної групи) на дивані у квартирі, де живе її персонаж. За сценарієм персонажу Юрчевича нещодавно набили пику, і тепер героїня Діани, через яку й сталася така неприємна ситуація, повинна обробляти рани свого залицяльника. Режисер Сергій, шеф всього цього мурашника під назвою «знімальний майданчик», повчальним тоном, немов учитель учням, пояснював своїм підопічним тонкощі передачі даного моменту:

— Мілане, ініціативу тут виявляєш ти. Ти першим маєш поцілувати Діану. Спочатку один короткий поцілунок, тут ти, Діана, - він звернувся до дівчини: - повинна відірватися від нього. А потім уже такий, як належить: притягуєш її за шию та довго, глибоко і таке інше. Пам’ятайте, головне, щоб усе виглядало максимально переконливо. Не просто легкі чмоки-чмоки, як того разу, а щоб так, як у мексиканських серіалах, — на цих словах почувся стримуваний сміх акторів. - Коротше, ви мене зрозуміли.

— Звичайно, — сказав Мілан, пильно дивлячись на Маєцьку й дуже недвозначно опускаючи погляд на її губи. — Якщо довго й глибоко, значить, так і зробимо.

Вона помітила, як у його очах промайнули дивні азартні вогники. Діана знала, що це означає: він щось задумав. Ще не завадило б знати, що саме.

Відповідь на це запитання дівчина отримала незабаром. Після своїх слів та їхніх одночасних усмішок один одному він повільно потягнувся до неї. Усе йшло за планом, вона відірвалася від нього. Далі чоловік притяг Маєцьку до себе за потилицю та знову торкнувся її губ своїми. Діана відкрила вуста, щоб пустити його глибше, проте чоловік залишився на початковому рівні. В результаті, поцілунок вийшов якимось млявим і несмачним. Очевидно, це помітила не тільки вона, а й режисер, оскільки зйомка зупинилася. Акторка не розуміла, що відбувається, чому він все ще опирається. Якщо хорват вже так не хоче змушувати свою дівчину ревнувати, то в нього є чудове виправдання: йому по ролі потрібно цілувати її якомога пристрасніше. Чи Мілан Юрчевич цілуватися не вміє? Аж раптом вона помітила, як він ледь помітно посміхнувся. Здогад гострою стрілою пронизав її розум. Он воно що. Вирішив відігратися минулого разу й тепер подражнити її? «Ну гаразд, загребське диво, ми теж вміємо і любимо грати. Подивимося, хто кого», - подумала дівчина.

Після кількох хвилин незадоволеного бурчання режисер нарешті дав команду «Заново». Його цікавив саме момент поцілунку, з якого вони відразу й почали. Коли Мілан припав до її губ вдруге, Діана зробила зустрічний хід: просто щільно стиснула їх. І як би Юрчевич не намагався, змусити їх знову відкритися, на превеликий жаль Сергія, він не зміг. Відійшовши від неї, чоловік здивовано закліпав очима: він явно не очікував такого повороту, на що отримав задоволену посмішку «пані бухгалтерки». Гра без слів - так можна було назвати те, що відбувалося між ними. Вона тривала не менше чотирьох, якщо не п’яти дублів, поки сповнений гніву режисер ледве стримувався від лайки в їхній бік. Напівжартівливе протистояння між двома акторами могло б затягнутися ще на деякий час, якби не слова режисера:

- Так, це останній раз. Якщо не вийде, перезнімемо завтра. І якщо ми не вкладемося в графік, то в цьому будете винні ви.

Ясна річ, ніхто не хотів витрачати час на перезйомку, оскільки це автоматично забирало б законний вихідний. І, напевно, лише цей аргумент врятував ситуацію та дав Діані привід для радості: Мілан нарешті поцілував її так як потрібно. Зусилля дівчини увінчалися успіхом - він перестав опиратися. Маєцька не залишилася в боргу та відповіла йому з усім запалом та пристрастю, на які тільки була здатна. Хорват цілував жадібно, владно. Вона вперше відчула, якими ж гарячими були його губи. А ще терпкими на смак. У голові стояв туман, а внизу живота неначе пурхали метелики. Можливо, це звучить банально, проте тільки такими словами можна було описати її стан у той момент, і то, приблизно. Адже в українському словнику поки що не було відповідних словосполучень для конкретної передачі того, що відчувала дівчина. Здавалося, що він ніби проникав всередину, змішувався з кров’ю та розносився нею по всьому тілу, до кожної клітинки. Діяв як наркотик: п’янко, дурманливо, поневолюючи свідомість. Це знову ж таки прозвучить банально, але так, їй хотілося, щоб цей момент тривав вічно. Хоча ні, навіть не так. Їй не просто хотілося вічності для цього моменту, їй хотілося, щоб він пішов далі, опустився своїми губами нижче: на шию, на ключиці… Щоб хоч раз став неправильним, начхав на правила й принципи та дозволив собі бути справжнім поряд із нею. У ці хвилини Маєцька навіть забула, що їх знімають. А після того, як все закінчилося, й він пішов до гримерної, її губи ще горіли від його поцілунку – смак наркотику запам’ятовується надовго.

Вони обоє розуміли, що настав час переходити на новий рівень, адже легкі наркотики вже не давали тієї ейфорії, яку дають більш важкі екземпляри. Обидва усвідомили, що тепер одне без одного неможливо. Залежність прогресувала, і навіть її усвідомлення не могло врятувати від тієї павутини, в яку їх заманювало бажання. Обоє потребували серйозної дози й залишалося лише питанням часу, коли вони ризикнуть її отримати. Тому що поки ти не дістанеш заборонений плід, він не дасть тобі спокою, правда?