Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Стосунки між чоловіком і жінкою часом схожі на наркотичну залежність. Як і прийом наркотиків, що провокує її виникнення, вони небезпечні, порочні і навіть заборонені. Але водночас вони є бажаними, тому що тільки так темна сторона людини може вийти назовні. Лише так ти пізнаєш справжню свободу. Навіть усвідомлення людиною своєї залежності не дає гарантії, що вона зупиниться, особливо якщо залежність взаємна. Бо як не крути, янголом бути складно, коли тебе з усіх боків оточують гріховні насолоди.
Діана ніколи в житті не могла подумати, що стосунки можуть бути залежністю. У якомусь сенсі вона дійсно була янголом: займаючись акторством, де ключовим елементом успіху є вміння користуватися своїм тілом у кадрі і часто не в надто цнотливих сценах, дівчина примудрялася бути зразковою дружиною, що зберігає вірність чоловікові, що бувало досить рідко серед людей мистецтва. І це не дивно: на зйомках та за їхніми межами навколо неї крутилося стільки гарних чоловіків, зокрема її партнерів, а вона, увесь час усміхнена та щаслива на публіці, нікого не помічала, окрім свого любого, який, втім, не приділяв їй багато часу через свою постійну зайнятість в режисурі. Проте незважаючи на все, вона ніколи не відчувала якогось сильного зв’язку з чоловіком, який зазвичай є однією з рис кохання. Здавалося, що вони з ним не подружжя, а люди, що просто живуть разом під одним дахом, так легко Діана фліртувала з іншими чоловіками, а Артем — з жінками.
Можливо, саме тому вона примудрилася якимось чином потрапити в небезпечні тенета, виплутатися з яких тепер надзвичайно складно. Може, через нестачу досвіду у подібних справах вона не змогла протистояти забороненій пристрасті і підсіла на вбивчо-солодкий наркотик — іншого чоловіка.
Мілан теж не міг припустити, що колись дізнається, як це бути залежним від жінки мов від наркотику. Успішний актор у себе на батьківщині, він своєю незвичайною балканською харизмою та чарівністю з легкістю підкорював жіночі серця як хорваток, так і українок. Хорват ставав для них необхідним наче повітря, але вони ніколи не були для нього такими. Завжди, з ким би він не перебував у стосунках, Юрчевич понад усе цінував свою особисту свободу, оскільки вважав, що коли ти прив’язаний до людини, ти автоматично стаєш залежним від неї. А враховуючи те, що робота Мілана вимагала його тривалої відсутності вдома, нескінченних поїздок на місця зйомок та тісних контактів з партнерками по майданчику (практично завжди доволі привабливими жінками), надмірна прив’язаність до своєї дівчини могла зашкодити його кар’єрі. А ще, хоч як би дивно це не звучало, проте він цього боявся. Боявся, що просто не зможе зупинитися вчасно, якщо жінка поряд з ним стане йому потрібна так, як потрібна доза наркоману. Страх, взагалі-то, корисна емоція, яка допомагає людині уникати небезпечних ситуацій, та в його випадку вона виявилася безсилою. Що й призвело до логічного наслідку – формування залежності.
І зараз, лежачи в обіймах одне одного, коли тіло відпочиває після бурхливої ночі, а голова переповнена подібними думками, кожен з них ставить собі питання, що виникає в мозку від самого початку їх «таких» стосунків:
«Як це могло статися?»
Будь-яка залежність, у тому числі наркотична, зазвичай бере свій початок у тих обставинах та оточенні, в яких людина перебуває тривалий період часу. Як правило, все починається з нешкідливих, на перший погляд, речей. Проте насправді вони є оманливими, і незнання цього часто призводить до фатальних наслідків.
Їхня залежність почалася з дружби. Так, саме з неї. На зйомках чергової мелодрами, назву якої вони зараз майже не пам’ятають. На той момент команда працювала вже досить довгий час, добігав кінця перший сезон. За проведені на одному майданчику місяці всі встигли потоваришувати один з одним, завдяки чому панувала по-справжньому тепла і навіть якась сімейна атмосфера, що значно полегшувало знімальний процес. Дійсно, цілком можна було сказати, що знімальна група і каст стали однією великою родиною. Однак, серед усіх акторів серіалу особливо вирізнялася одна пара друзів, Мілана та Діани, таких різних та водночас таких схожих. «Інтернаціональна», - жартували колеги. Тому що обидва у цьому дуеті були з різних країн: Хорватії та України.
Хорват сподобався Маєцькій майже одразу. Своїм почуттям гумору та легкістю у спілкуванні він міг завоювати абсолютно будь-чию прихильність, хоч продюсера, хоч режисера, хоч бригадира групи, яка робила декорації. Їхня дружба з Діаною почалася саме з його жарту з приводу зачіски дівчини, коли була тільки перша читка сценарію. А «майже», бо жарт прозвучав, як здалося тоді Діані, досить образливо. Потім він, звісно ж, поспішив загладити свою провину перед нею і запросив її на каву. Маєцька ж вирішила надати йому можливість реабілітуватися в її очах та відповіла згодою. Однак у кадрі Мілан миттєво ставав серйозним і працював лише так, як було потрібно. Він не дозволяв нічому зайвому втручатися в його роботу, і неважливо, чи були то особисті переживання, чи якісь інші справи. У питаннях, що стосувалися професії, хорват мав тверду позицію: все непотрібне в кадрі – за двері..
Але не лише ця риса приваблювала Діану в ньому. У її партнері по серіалу було щось іще. Щось таке всередині, що манить та непомітно прив’язує тебе до людини. Через це ти поступово починаєш відчувати, що без нього якось пусто. Немає тих емоцій, тієї ейфорії, яку ти відчуваєш поряд із ним. Легке почуття, яке дарує радість, коли він поруч, і дряпає зсередини, коли його нема. Нехай навіть це звичайні посмішки, погляди, жарти, розмови — саме вони стають мотузками для людей, які за певних обставин стають справжніми ланцюгами, міцнішими ніж будь-який метал. З кожним днем, проведеним на знімальному майданчику, її все більше тягнуло до хорвата. За роботою дівчина не помічала цього, проте воно було в ній і вже встигло пустити в її душі коріння. Навіть факт власного заміжжя та наявності в нього дівчини не міг змусити Діану не думати про нього. Мимоволі Маєцька запитувала себе: що ж такого Мілан знайшов у своїй обраниці? Чому він обрав саме її? Коли вона бачила їх разом, щось легко, але відчутно починало поколювати всередині. Усілякі здогади про те, що це могли бути ревнощі, дівчина одразу ж відганяла. Це просто банальне почуття власника, адже вона звикла, що її друг поруч з нею майже всі сім днів, 24 години на добу. І все-таки акторка розуміла, що цей потяг до нього, так само як і реакція на його дівчину — неправильна. Тоді як його позбутися? Чому вона взагалі це відчуває? Що, врешті-решт, з нею відбувається?
Якщо Діана вже була близька до усвідомлення початку своєї залежності (адже вона не може виникнути раптово), то Мілан про це навіть не думав. Так, він також відчував щось схоже, але ніколи не надавав цьому великого значення. Частково тому, що вона була заміжня, і, знаючи її, у нього фактично не було жодних шансів на більше ніж дружба. А частково й тому, що в нього була Кіра. Вона була хорошою дівчиною, майже ідеальною для нього. Щоправда, ключове слово тут - майже. Ідеальних людей не існує, і Кіра не була винятком, вона теж мала свій недолік. Цей недолік полягав у тому, що Кіра страшенно ревнувала обранця буквально до всіх, починаючи від звичайних фанаток та закінчуючи відомими телеведучими, які брали у нього інтерв’ю. Через це вони з нею часто сварилися. Спочатку Мілану подобалися ревнощі його дівчини: кому ж не лестить, коли кохана людина боїться тебе втратити? Проте згодом це почало переходити межі, і чим частіше між ними виникали скандали, тим більше він проводив час не з нею. У нього з’явилася Діана, з якою можна було говорити про що завгодно, просто гуляти містом та не думати ні про що. Так тривало досить довгий час, але одного разу хорват також наблизився до усвідомлення початку своєї залежності.
Це сталося на зйомках тієї самої мелодрами одного звичайного робочого дня. Вони з Діаною якраз закінчили знімати свою спільну сцену і йшли на перерву. Обидва сміялися з чергових безглуздих та безуспішних спроб його героя спокусити її героїню. У цей час їм було настільки легко один з одним, як буває легко найкращим друзям, що знають одне одного багато років. Проте за законами жанру, ідилія не може тривати вічно, її обов’язково хтось має зіпсувати. І, звичайно, що зіпсувала її Кіра, яка прийшла провідати свого хлопця перед тим як полетіти в інше місто на свої зйомки. «Проконтролювати», - роздратовано подумав Мілан після того як упіймав її хижий, з деякою частинкою злоби погляд, спрямований на Маєцьку. Вона так робила завжди, коли поруч з ним з’являлася якась симпатична дівчина, і це завжди викликало щире нерозуміння з боку самого Юрчевича. Перекинувшись із нею кількома звичайними фразами, хорват вже хотів її випровадити і, як між ними було заведено перед прощанням, потягнувся поцілувати її у щоку. Однак раптом сталося те, чого чоловік аж ніяк не очікував: Кіра жадібно вчепилася в його губи. І це при тому, що біля них стояла його найкраща подруга та ще сила-силенна людей! Ні, він, звісно, був досить імпульсивною людиною через свій балканський темперамент, але демонструвати свої стосунки на публіці, тим більше, з такого боку, явно не звик. Та і якщо чесно, поцілунок нічого у нього не викликав, окрім бажання відштовхнути дівчину якнайшвидше. Коли ж Кіра нарешті відчепилася від нього, хорват помітив, що Діани поряд не було. Мабуть, вона тактовно залишила їх, не бажаючи заважати. Чи, можливо, приревнувала? Чомусь останній варіант Мілану подобався більше.
«Гей, загребське диво, Діана взагалі-то заміжня», - послужливо нагадала йому пам’ять. Так і є. Саме тому такі думки про неї автоматично ставали крамольними. Проте хто забороняв йому мріяти?
Кожен із них мав зобов’язання перед іншою людиною, та чи могло це зупинити розвиток взаємної залежності, якщо вона почалася на внутрішньому, психологічному рівні? Чи могло це зупинити повільну дію наркотику, яким вони почали ставати один для одного? Напевно, що ні, інакше такого поняття як залежність взагалі не існувало б. І життя було б набагато нуднішим.