Вік це лише число

Ось уже декілька років Лілі задумувалася про своє існування у цьому світі. Родичі насідали на дівчину з вічним питанням: «Ну що там, коли заміж?» або як іноді говорила її мама: «Тобі вже 27, пора б уже дітей мати. Я тебе у 25 народила…» І ніби дівчина і думала, що пора б завести сім’ю але завжди її щось зупиняло, то під впливом того що багато хто з її оточення порозводилось, і навіть батьки дівчини, і вона боялася залишитися самою, то невдалі стосунки з хлопцями. Але найбільше на Лілі вплинула дитяча травма, коли один із її численних родичів напідпитку почав чіплятися до дванадцятирічної дівчинки. Саме через це дівчина боялася заводити стосунки.     Вона прекрасн розуміла в чому криється її проблема, але самотужки їй було важко вирішити усе це. 
    Після того як батько дівчини залишив сім’ю, вона повністю припинила спілкування з родичами по батьковій лінії. Ні, не через розлучення батьків, а через наслідки після цього. Мати дівчини поїхала за кордон на заробітки, аби закрити кредити які залишилися після батька. Лілі залишилася з хворою на рак бабусею та молодшою сестрою. Декілька разів дівчина зустрічала сусідів батькової сестри у місті і ті розповідали які плітки тітка складала про Лілі у селі, але розумні люди в це не вірили бо знали дівчину особисто. І коли бабуся померла через півроку після похорону пролунав дзвінок від батькової сестри. Тітка накинулася на дівчину зі звинуваченнями, що от батькова матір хвора, а вона негідниця не приїжджає доглянути стару і не посилає ні копійки грошей. І що дівчина могла б хоч запросити їх на похорон бабусі.
    В ту мить у Лілі в середині все закипіло від люті та образи, клубок стиснув її горло, а в серці неприємно защиміло. Вона пригадала для тітки, що саме її брат загнав їхню сім’ю у великі борги, і що тітка жила разом з батьками і може їх доглянути, адже ніколи там до них не ставилися як до родини. 
    - Похорон - це не весілля. На похорон не запрошують, ви знали що бабуся померла, але ви не приїхали хоча «ДУЖЕ» хотіли. В ті дні я не думала про те, що потрібно когось запрошувати, мені потрібно було організувати поховання, зібрати усі необхідні для цього документи і провести церемонію пам’яті згідно останній волі небіжчиці. А зараз через пів року після похорону, ви телефонуєте мені і говорите, що я для вас щось повинна. Ні, вибачте але після цього я не думаю, що ми зможемо з вами підтримувати якісь родинні стосунки. Вибачте але мене чекають справи,- дівчина поклала слухавку телефону.
    Ще декілька разів тітка намагалася в тей день подзвонити до неї і повиховувати, доречі в телефонній розмові тітка погрожувала приїхати та відлупцювати дівчину, але Лілі знала, що навіть якщо та приїде, то її не пустять навіть на поріг будинку. Дівчина ще після кількох таких дзвінкік не витримала та подзвонила батькові, щоб він накінець угомонив свою сестру- пиячку. Того дня її залишили у спокої, але наступного дня тітка продовжувала штурм дівчини намагаючить маніпулювати на її почуттях до кузин. Її діти не розуміли навіть для чого їх змушували говорити з Лілі і фраза:»Можна я вже покладу телефон» була явним підтвердженням того.  
    Після цього вони вже не турбували дівчину, мабуть зрозуміли що марно. На похорони баби та діда Лілі не поїхала, вона не вважала це за потрібне. Якби вона наважилася всетаки поїхати туди тітка влаштувала б справжній спектакль де б виступила в ролі жертви. Тому дівчина просто пішла до церкви та поставила свічку за упокій. На цьому й завершилися стосунки з батьковою ріднею. Батько не образився на дівчину через це. Йому взагалі було на неї байдуже. Дзвонив він раз на пів року аби рахувалося, а його настановою для дівчини коли він залишав сім’ю було: «Тобі потрібно схуднути». Тому напевно Лілі не відчувала розчарування після того як порвала з сімє’ю.  
    З стосунками у Лілі також чомусь не складалося. В роки навчання були хлопці, але серйозних стосункі не було. Потім деякий час вона зустрічалася з хлопцем, вони навіть зїхалися, але потім виявилося що він одружений і дівчина виставила його за двері. Вона не хотіла бути розлучницею, а тим більше відбирати батька в дитини. Правда про ці стосунки виявилася зовсім випадково, гарні знайомі дівчини мали родичів у селі де жив хлопець, і вони розповіли що він декілька років одружений, а його жінка зараз доглядає за своєю хворою матір’ю. Тому Лілі вирішила завершити ці стосунки, а він і не пручався, не шукав відмовок а просто взяв і зник з її життя. 
    Після цього дівчина не шукала стосункі, але одного разу вона вчинила дурницю і всетаки почала стосунки в інтернеті, рік знайомства, рік відносин на відстані і на кінець вона зрозуміла що вигоріла, приїхати до ного в неї ніяк не виходило, то не тей час, то в нього проблеми на роботі то ще щось. Лілі за цей час встигла переїхати за кордон, влаштуватися на цікаву роботу і навіть купила вже білети до хлопця, але в останній момент відмінила поїздку, бо його обіцянка забронювати місце в готелі виявилася лише балаканиною. Після цього все і пішло не так як треба, у нього почалися вічні скарги на роботу, людей які його оточують та інше. Зникло навіть те тепло яке було у спілкуванні. Ще довго дівчина вагалася, ніби вона його й любила, але йому була потрібна не дівчина, а друга мама. 
    Саме в цей час вона і зустріла його. Тім працював разом із Лілі. Він майже на сорок років старший за неї, та й вона не дивилася на нього як на чоловіка. Він просто був другом, людиною яка могла її розвеселити. Так він залицявся до неї, але це був просто флірт, і вона ж «була у стосунках», про зраду вона і не могла думати. Та й Тім одного разу чесно сказав дівчині, що вона йому подобається, але вона занадто молода і що в неї усе попереду. Тому з часом помічаючи, що Тім починає подобатися Лілі як чоловік, вона вирішила що час положити кінець стосункам на відстані і жити справжнім.     Для хлопця дівчина сказала, що причина в ній, і вона просто перегоріла в цих стосунках, а він ще довго намагався змусити її розібратися в собі. Але дівчина твердо вирішила, що час їм закінчувати цей невдалий інтернет-роман. Після цього Лілі ніби вдихнула ковток свіжого повітря, звільнилася від кайданів які сковували її крила.
    На роботі вона почала виглядати веселішою, не було більше того похмурого погляду. Лілі не наважувалася перетнути цю крихітну непомітну грань в спілкуванні з Тімом. Так вона знала, що він самотній, а точніше розлучений, але все ще щось її ніби тримало. Та одного дня всеж дівчина наважилася зробити крок назустріч цьому чоловіку. Вони вийшли ввечері на перекур, як завжди пожартували трішки і Тім дозволив собі поцілувати волосся дівчини, він розвернувся щоб вже піти, але Лілі покликала його назад і соромливо чмокнула його у щоку. Одразу ж лице дівчини залилося червоним кольором, а Тім швидко зірвав цілунок з її губ. 
    Ось так вечорами розпочалися їх таємні зустрічі, на кілька хвилин, аби швидко поцілувати один одного, і щоб інші не помітили. Нічні переписки, побажання «на добраніч» та «доброго ранку». Непомітні дотики на роботі, усе це  викликало в дівчині відчуття що вона ожила, і на кінець стала потрібною для когось. 
    Дуже швидко закінчився фестиваль, де працювала Лілі, а разом з тим і прийшов невеличкий час для розлуки з Тімом, так вони домовилися зустрічатись, але вона не знала коли чекати цієї зустрічі. Як на зло в цей час до дівчини переїхала матір, а вона не хотіла розповідати їй про свого тепер «молодого чоловіка», тому поки про зустрічі не могло бути й мови, а ще дівчина зайнялася пошуком нової роботи. 
    Через три тижні накінець відбулося їх перше побачення. Дівчина крадькома втікала з дому, аби сусіди ненароком її не побачили і не розповіли мамі. Для неї це напевно було трошки смішно, тому що в 27 років вона все ще боялася свою матір. 
    Побачення було просто фантастичне, у дівчини в животі літали метелики. А ще у неї вперше був настільки казковий секс з чоловіком. Ще ніколи у своєму житті Лілі не отримувала стільки задоволення від інтимної близькості як з Тімом. В стосунках з ним вона відчула себе ніби маленькою дівчинкою яку бавлять, і виконують будь яку її забаганку. Його іноді бентежила їхня різниця в віці, та Лілі завжди заспокоювала його і вони далі продовжували насолоджуватись один одним.
    У 27 років Лілі зрозуміла життя прекрасне. Скільки б випробовувань воно б тобі не посилало, ти зможеш відшукати своє щастя, навіть якщо  воно майже на сорок років старше за тебе. Кохання не має віку. Головне щоб вам разом було добре. 
         »Роки, коханці та келихи вина те, що не потрібно разувати» 
                        Італійська приказка.