Сіріус майже такий як завжди. Ремус цілує його, вплітає пальці у його волосся — ще довше й кучерявіше, ніж раніше — і тримає його так, аби їх губи не розлучалися ні на мить. Бо щойно Ремус перестане його цілувати, як одразу ж зламається.
Сіріус майже такий як завжди. Його вічну веселість чутно в голосі ще навіть коли Ремус ні його, ні його усмішки не бачить — бадьоре «привіт» лунає з дверей у нього за спиною.