— Містере Міньярде, — промовив лікар, — чи можете ви сказати мені, хто це?
Ендрю подивився на Ніла, його погляд був незворушним:
— Я його не знаю.
“Пам’ять — дивна штука”, — подумав Ніл, навіть коли відчув, як повільно розбивається його серце на друзки, дивлячись в очі чоловіка, якого кохав, і бачив в очах лише недовіру.
Коли Ендрю отримав перше фото поштою, він кинув його об стіну.
Від удару скло розлетілося. Він стиснув кулаки й відмовився дивитися на Аарона й Нікі, які забігли до кімнати. Ендрю залишився на своєму місці, навіть коли Нікі прибрав скло.