З додаткових матеріалів Нори. Ендрю. Ніл. Наручники.
Здається, питання стояло приблизно так: «Я думаю над тим, щоб написати щось про них, так що, поговоримо про зв’язування. Чи було вони звичною справою?».
На щастя, в ніч, коли я працювала над цим питанням, я використовувала Нотпад, а не Тамблер, бо відповідь стала настільки великою, що мені захотілося більше місця для роботи над нею.
Перед тим, як я стану відповідати(тому що, я знаю, що це займе багато часу – а чого ще можна від мене очікувати), я хочу прояснити дві речі:
1. Це мій погляд на ситуацію, але він ні на що не впливає. Кожен в праві інтерпретувати персонажів так, як їм хочеться, і робити з ними все, що душа побажає!
2. Я не хочу нікого образити тим, що тут сказано. Людям подобається те, що їм подобається, і вони потребують того, що потребують, і вони експериментують з тим, що їм цікаво, і так далі і тому подібне.
Ось коротка (на два вирази) версія моєї відповіді:
В моєму баченні, вони ніколи не робили цього на постійній основі. Для мене зв’язування – це лише еволюція їх довіри один до одного.
І есе більш довга відповідь, яку ви всі очікували:
Я би не назвала це звичною, частою справою, ні. Але, так як моя відповідь – ні, я хочу пояснити, чому це взагалі спливло в іншому питанні і чому я вважаю саме так.
В кінці кінців Ендрю зрозуміє, що час від часу зв’язувати руки Ніла – це нормально, але я не бачу це, як щось, чим вони займаються регулярно. Ніл – Перша людина в житті Ендрю, якій дозволено його торкатись, так що, зв’язування Ніла несправедливе і не дає Енрю отримувати те, чого в нього ніколи раніше не було і чим він не міг насолоджуватись. Шлях від точки, в якій вони знаходяться в » Свиті Короля», до тої, в якій вони з’являться після весілля Нікі, потребує багато зусиль і років.
Так, давайте-но я спробую роз’яснити і надати цьому якийсь сенс.
Роланд жартома дарує їм, оббиті всередині тканиною, наручники. Він чекає кінця літа, бо всю першу його половину Лиси зайняті справою Аарона в суді і шістьма новобранцями на полі. Але в серпні він протягує Нілу коробку і каже відкрити її коли той буде один в Лисячій Вежі. Я не зла на Роланда: у нього були добрі наміри. Просто він настільки радий, що Ендрю нарешті знайшов когось, хто не залишить його. А ще, він не за чутками знає, як же ж Ендрю ненавидить чужі дотики.
Так що, так, частково ці наручники – жарт, а частково – підтримка в стилі «Вперед! Візьми його, бро!» Він не придумав нічого краще, і, на його щастя, Ніл і Ендрю були занадто вражені подарунком, щоб коли-небудь чесно висловити йому свою думку. (( Ендрю намагається викинути наручник крізь зачинене вікно їх кімнати в гуртожитку. На щастя, їх ваги не стає, щоб розбити вікно – тільки залишити тріщину. Мети заміняє вікно за проханням Ніла, але ніколи не дізнається причину пошкодження.))
Бачте, в чому справа (а ви все бачите): Ендрю – ненадійний клубок проблем, і їм з Нілом потрібно ще багато над чим попрацювати після того, як «Свита Короля» закінчується. Але Ендрю довіряє Нілу. Він вірить, що Ніл зупиниться, як тільки Ендрю скаже, і він вірить, що Ніл буде тримати руки при собі, якщо Ендрю не захоче, щоб його торкалися. Ніл знає, приймає і поважає той факт, що з Ендрю «Так» сьогодні не означає «Так» завтра: сьогодні Ендрю дозволить Нілу торкатися його спини, а завтра може відштовхнути і Ніл знає, що справа не в ньому. Справа в зоні комфорту, в яку вривались занадто багато разів і в Ендрю, який намагається зрозуміти, що для нього добре, а що – ні.
В кінці «Свити Короля» Ендрю говорит Нілу, що знає, що той поважає його кордони, тому такий поворот і зв’язування Ніла, на думку Ендрю, відчувається як: «А ні, я пожартував, ніхуя не довіряю». Це перетворює «Я довіряю тобі» Ніла в «Я довіряю тобі, Ендрю, але це нормально, якщо ти не довіряєш мені». Це перетворює Ендрю в людину, яка надавила і не дозволила нанести удар у відповідь. Ендрю не стане – просто не може стати – такою людиною.
І чесно кажучи, Нілу, на даному етапі свого життя, ненабагато легше думати про такі речі. До появи Ендрю Ніл завжди тікав, бо знав, що з ним буде, якщо його спіймають. І його спіймали – два рази – і, як завжди він очікував і боявся, перенесені ним катування практично зламали його. Останніми людьми, які натягнули на нього наручники, були Ріко і Лола і вони принесли йому стільки болю, що його руки розкрилися шрамами від відчайдушних спроб вирватись. Можливо, сліди навколо зап’ясть не так вражаючі, як те, що Лола зробила з кісточками його пальців, руками і обличчям, але вони тут. Так що, найблищим часом, ніхто нікого зв’язувати точно не буде.
Але Ніл не викидає наручники, тому що бачить переживання Ендрю за фасадом агресії. Він усвідомлює, що в якийсь момент їм доведеться зустрітись з цією проблемою і вирішити її. Він говорить Ендрю, що суд зі справи Натана рано чи пізно все ж таки відбудеться і що йому потрібно потренуватися над визволенням з наручників. Це найдурнуватіше виправдання на всьому білому світі, але Ендрю дозволяє Нілу залишити їх, так що той ховає наручники в своєму сейфі, де вони не будуть мозолити Ендрю очі. Вони ще довго лежать там. Ніл відсуває їх в сторону кожного разу, коли йому потрібно дістати гроші з байндера і ніколи не протягує до них руки.
Наступного разу вони по-справжньому з’являться тільки на п’ятому курсі Кевіна. Це останній сезон Кевіна з Лисами і саме тоді Нілу доводиться віч на віч зіткнутися з усвідомленням, що незабаром часом він їх втратить. Старшокурсники випустились, тепер настала черга Мета і Кевіна; значить Нікі і близнюки підуть вже через рік. Так що Ніл трохи на нервах весь свій передостанній рік – не покращує ситуацію і те, що він і його віцекапітан не особливо ладнають.
((Джек дуже, дуже хороший і дуже розумний, але на протязі всього другого курсу Ніла у них були проблеми. Зараз їх справи краще, але «краще» завжди дуже відносне, коли розмова йде про цих двох. Ендрю, який називає Джека Джоном, явно не допомагає ситуації.))
((В Америці «Джек» – кличка, що широко використовується » Джонів», тому технічно Ендрю правий, називаючи Джека ім’ям, яке йому дали при народженні. Він просто поводить себе як мудак, відмовляючись поважати вибір Джека(Джек не хоче, щоб його називали Джоном). Просто…тебе взагалі звати Ендрю.))
Пізніше, тієї ж осені, Лиси вирушають в «Райські сутінки», щоб відсвяткувати перемогу в УПК. Уточнюю: в Сполучених Штатах два УПК. В 90% випадків всі мають на увазі той, про який ви читаєте в книзі – Університет Південної Каліфорнії, за який грають Троянці. Довгі роки я була впевнена, що УПК – це обманка, бо існує також Університет Південної Кароліни. А даному випадку, ми безперечно говоримо про той, що знаходиться в Південній Кароліні з головним корпусом в Колумбії.
Лиси їдуть в клуб, щоб гарно провести час, але в самий розпал ночі натикаються на гравців з команди УПК. Розпалюється доволі напружений конфлікт, бо обоє сторін (не враховуючи Ендрю і Ніла) п’яні в дим. Кевін говорить щось дуже грубе, Ніл розсерджений достатньо для того щоб його підтримати, в миг ока лайка перетворюється на справжню бійку в барі.
Охоронець їх зупиняє, але хтось уже встиг викликати копів, тож багатьох укладають у наручники, відводять і кидають у витверезник, щоб дати охолонути. Ендрю - будучи Ендрю - вивільняється з наручників перш, ніж поліція встигає зробити це за нього. Ніл згадує заховану ним пару, з якою він присягнувся тренуватися, але так і не зробив цього. Наступного тижня він нарешті дістає їх і починає з малого, фіксуючи лише одне зап’ястя. Але його дратує, що другий наручник вільно бовтається, тому він приковує себе до одного з ліжок. Пізніше у такому вигляді його знаходить Ендрю.
Вони трохи сваряться, Ендрю вказує на всі пройоби в логіці Ніла, а потім терпить його тираду з приводу незадоволеності минулим тренуванням. Ніл продовжує працювати, поки вони говорять, і в якийсь момент вирішує, що зможе впоратися з обома зап’ястями. Це набагато болючіше, ніж він очікував, тому що його руки відмовляються рухатися так, як йому треба, і після кількох невдалих спроб він здається і просто розмовляє, щоб Ендрю не помітив і не випустив коментар про його нікчемність. Ендрю помічає, але чекає настання вечері, щоб сказати, що не випускатиме Ніла. Ніл сам у все це вплутався, тож нехай тепер стирчить тут і голодує, доки решту їдять.
Провівши деякий час за практикою, Ніл все ж таки починає процвітати. І це має значення, навіть якщо вони не усвідомлюють цього повністю. Ніл зможе вивільнитись, якщо він цього захоче. Це не зелене світло, але це важливо.
Зелене світло, якщо це можна так назвати, спалахує, коли вбивають Стюарта Хетфорда, замінюючи його на молодшого і успішнішого наступника. І так, Ніл майже не знав Стюарта, але він був членом сім’ї, був єдиним родичем Нілу у всьому світі, був братом його матері. Він дізнається про новини задовго до всіх Лисів; хтось із головорізів Моріями попередив його до того, як це встигло статися, тому що їм потрібно було знати, чи його реакція принесе проблеми. Ніл внутрішньо протестує, але він не в тому становищі, щоб якось впливати на ситуацію з огляду на те, що він уже пов’язав своє життя контрактом з Ічіро.
І Ніл робить те, що Ендрю йому забороняв: він лізе цілуватися, коли його голова зайнята зовсім не тим. Принаймні у нього вистачає розуму заздалегідь попередити: притискаючи наручники до рук незговірливого Ендрю, він цілує слова в лінію його підборіддя. «Я зараз не в тому стані, щоб знати, де проходять твої межі, але ти мені потрібний».
Декілька років тому Ендрю нізащо не допустив би такого, але це було тоді. Зараз він приходить до розуміння: «Так – це Так завжди, до тих пір, поки я не скажу Ні». Тож він бере наручники, які простягає йому Ніл, і штовхає того вниз. Його питання можуть зачекати до завтра; зараз важливий тільки божевільний блиск в очах Ніла, що надто сильно нагадує про Натаніеля.
Пройде багато років, перш ніж вони зроблять це знову, і наступний раз не буде затьмарений емоційним тиском. Але згодом все налагодиться. Одного разу все навіть дійде до того, що Нікі зможе жартома вручити Нілу підв’язку, а Ніл покаже її невраженому Ендрю в їхньому готельному номері і спитає: «Я що, повинен був кинути її йому в обличчя прямо в день його весілля?» і Ніл прикинеться, ніби збирається одягнути її на Ендрю, а Ендрю відповість прив’язуванням Ніла до спинки ліжка. І ніхто з них не буде паритися з цього приводу, бо вони вже минули ті часи, коли це могло бути проблемою.
Я не кажу, що вони більше не робитимуть нічого подібного, але я ніколи не мала бажання розглядати питання далі цього моменту. Мене цікавлять основні етапи їхніх стосунків і те, як вони дійшли кожного з них. Ця віха не існувала, поки я не вирізала з останньої чернетки деякі огидні сцени. Мені було цікаво, чи змінить видалення цих шматочків певні речі, як, наприклад, чи дозволять вони собі подібні маленькі ігри, тому я намітила свій шлях аж до цієї точки. Я дізналася про них те, що хотіла дізнатися, я задоволена та готова зупинитися на цьому.
Але не забувайте про перший пункт на самому початку! Ваш погляд на речі не повинен збігатися з моїм. Я хочу, щоб ви отримували задоволення, чим би ви не займалися! Вперед! Пишіть! У вас є моє благословення :)