Повернутись до головної сторінки фанфіку: Химерні пригоди ДжоДжо. Колоскове поле.

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

Кордон “?” . Де він знаходиться нікому не відомо. Десь далеко… далеко за межами космоса. Про це місце ходить багато легенд. Як наприклад, деякі люди кажуть, що далі космосу велика пустота ,або ж ще один такий космос. Хтось вірить, що там знаходяться найвеличніші створіння , які керують усім Мультивсесвітом. Ті хто у це вірить, знаходяться дуже близько до розгадки . На кордоні “?” , який знаходиться за межою космоса, живуть створіння , які найвеличніші за усе що можливо…вони навіть не Боги , вони Творці усього. Ніхто не знає як вони народилися… Можливо вони існували завжди? На данний момент часу, їх було там двоє. Мали вони імена : Ксер та Неон. Їх подоба була подобі людей. Ксер зовні був схожий на чоловіка, а Неон на жінку. Але вони обидва мали статеві признаки як жіночі, так і чоловічі. Головний колір Ксера був темно синій, а Неон світло жовтий. Все своє існвання вони керують своєю частиною мультивсесвіту . Одного разу сталася помилка. Помилка яка приведе до неминучих наслідків. Один мультивсесвіт , зіткнувся з іншим. З нашим мультивсевітом. Відкривши велетеньську яму між ними. Зрозумівши що сталося, Неон відразу вирушила до діри . Хоч вона змогла її закрити, час який на це пішов, призвів до багатьох проблем на різних планетах. Земля попала в теж число…

Одна неділя до цього , земля, Україна …

-Дякую, що дивлися новини на каналі “7+1” .До скорих зустрічів! - закінчив свою розмову, телеведучий посміхнувся. Якийсь чоловік на знімальному майданчику викрикнув “Знято!” . Група телеведучах, та люди які були на майданчику стали по тихенько збиратися додому. Але через деякий час, один з запрошених глядачів підбіг до вікна, та покликав усіх до себе. Люди застигли на місці , дивлячись на небо, яке затмила велика темна діра. Головний оператор одягнув окуляри, та промовив :

-Схоже ми нікуди не розходимося. Вмикаємо 24 годинний ефір - після чого усі робочі, та глядачі зайняли свої місця , та ефір почався..

Через 2 дні

Весь цей час діра не видавала нічого. Тільки затуляла простір планети, роблячи дні темними, а вечора ще темнішими. Но в один момент, вона почала рухатися . Грозові хмари почали закривати небо, та почався сильний дощ, з сильними поривами вітру. Усі заклади, та магазини були закриті на цей період, люди знаходилися дома.

Пройшло ще 3 дні

-Дощ, та вітер невщухав уже 5 днів. Деяким закладам, та організаціям влада виділила по катеру, щоб відновити трішки їх роботи, та втримати економіку на плаву. Деяких робітників доставляють спеціальними вертольотами , які можуть витримати цей вітер та не впасти. Метеорологи не можуть дати якихось припущень щодо погодних умов. Усі пристрої вийшли з ладу.

На наступний день, на іншій частині міста

Молодий хлопчина, якого звали Джоан Стоун, почав збиратися на вулицю. Вся їжа закінчилась, тому прийшлось виходити в магазин, під цю жахливу погоду. Хлопцю було усього 21 рік. Зовнішнє він не виділявся, хіба що його одяг бажав кращого. Він був 179 см зросту, мав середньої довжини зачіску, світло коричневого коліру. Також мав невелику, незачесану бороду, та вуса. Хлопець жив у квартирі зі своєю дівчиною Дарен Трі.Їй було 19 років. Вона мала коротку зачіску, миле лице, та зріс 151 см. Дарен підбігла до Джоана, схопивши того за руку

-Може краще дома залишишся? - спитала дівчина

- Та все буде добре- мило посміхнувшись, хлопець обійняв свою дівчину, взяв пакети, надів плащ , та відправився на двір. Як тільки він вийшов за поріг підїзду, сильний дощ, та порив вітру моментально його змочив. Назад повертатися не було сенсу , тому хлопець відправився у магазин. На вулицях було пусто. Тільки десь вдаличині виднілися поодиноко люди, та деякі великі ,грузові машини. Дорога до магазину здавалась безкінечною. Дощ на стільки обмочив одяг Джо , що збільшив його вагу на 2-4 кілограми. “Скільки я вже йду?” Задав він собі питання в голові . Ніч наставала все бистріше , та бистріше. Не встигнувши оглянутися, як усе навкруги Джоана потемніло. Раптом у хлопця сильно зачухалася ліва рука. Перевівши на неї погляд, він окамянів. В його руку повільно входила золота стріла, з дивним візерунком. Хлопець упав на коліна, та почав кричати від болю, але його ніхто не чув. Як тільки він хотів сам дістати стрілу з своєї руки, замітив, що вона залізла повністю у вену і її тепер не дістати. Джоан втратив свідомість, та упав посередині дороги.

Продовження скоро…

 

 

 

 

*Неон — це все світло

*Ксер — це вся темнота

 

    Ставлення автора до критики: Негативне
    Надіслав: aprii_tee , дата: нд, 01/21/2024 - 01:01