Восьмеро людей рятуються з палаючого готелю, та жоден з них не пам’ятає, що відбувалося до цього. Їх селять в гуртожиток, де доведеться згадати, що сталося насправді
Будівля готелю височіла до сірого неба. Туман уже опустився на вечірнє місто. Перехожі бігли додому зі сподіванням встигнути сховатися до того, як почнеться дощ. Літо повільно перетікало в осінь. Місяць ховався за хмарами, не бажаючи віддавати ні променя світла.
