Бородьба

Історія розповідає про сім’ю чарівників у різні періоди історії. Від часів Української революції і до російко-Української війни.

Починається розповідь з історії Мирона Остаповича Михайлюк та його дружини Ізидори Маркіян-Грач. 

Люди будуть дуже наївні якщо віритимуть, що події Української революції оминули чарівний світ. Ви помиляєтеся бо росія залишається такою навіть в чарівному світі це колонізатори. Тому паралельно Українська Магічна Рада заключає таємний пакт з владою УНР, щоб протистояти московитам.

Мирон бере участь в цих подіях. Чоловік голова президії УМР (Української Магічної Ради), від його дій  і побратимів залежатиме майбутнє його дочок та України.

Олександра, старша дочка народилася в березні 1917 року.

Мар’яна молодша народилася вже в еміграції у маленькому магічному поселенні, на кордоні Польщі та Німеччини, неподалік одного з портів до Дурмстрангу, 15 квітня 1926 року.

Через небезпеку переслідування КГБістів та посіпак Гріндевальда, який починає свій терор магічної Європи, подружжя вирішує відати дочок на виховання до батьків Мирона в Англію.

У 1930 році Олександра та Мар’яна приїжджають до маєтку Михайлюків, на околиці Лондону.

Це був не дуже великий ( в порівнянні з попереднім) будинок з фермою і господарством…

Тут починається 2 частина історії тепер події розгортаються від лиця Остапа та Єлизавети Михайлюк. Котрі стараються створити нормальні умови для життя дівчат. 

Старшу переводять з Дурмстрангу, де вона провчлася 6 класів (в моїй реальності вони навчаються з 7 ми і до 23), до Гоґвортцу. Молодшій наймають найкращих учителів, яких вони можуть дозволити, щоб та не відставала від програми навчання яка була в її сестри. 

…Остап працював теслею, про його роботи гудів весь Лондон…

Через травму ноги в 1931 пара задумується про допомогу на фермі, а також про учня, що перейме його ремесло. Остап шукав учня серед магів але без успіху. Пара наймає працівників для помочі по господарству, але в них не склалося відносини а оскільки фірм які надають такі послуги мало і кадри, які вони пропонують не вселяють довіру.

Весною 1932 року Остап був на щотижневих закупах в Лондоні …і випадково йому впав у око сирітський притулок на перший погляд нічого особливого сіра квадратна будівля з пошарпаними стінами з сірими клубами диму який виходив із труби… та чоловік вирішив туди зайти і запитати чи ніхто з сиріт не потребує роботи. Місіс Коул, настоятелька, сказал,а що так є кілька хлопців і покликала їх. Це були підлітки від 13 років. …Та чомусь око пана Михайлюка зачепилося за хлопчика який, визирав з-за рогу… Він спитав в наглядачки хто той малий хлопчина. Вона відповіла, що то Том Редл сирота він живе тут від народження. В край тяжка хоч і розумна дитина  кілька сімей його брали, але повертали зі словами, що він одержимий нечистою силою. Остап глянув ще раз на того хлопака і згадав власну внучку ще й історія зацікавила його. … Редл загадка чудову старий любить загадки… Тому він заплатив старшим хлопцям як вибачення по фунту і відпустив. 

Трохи поспілкувавшись з  сиротою-загадкою він підійшов, до директорки та попросив оформити документи на всиновлення Редла через 3 дні він з дружиною прийде з ним познайомитися. 

Реджина Коул хоч і скривила рота, в сакастичній гримасі, але почала робити свою справу.

Того вечора він сказав Лізі, що знайшов «чарівного» хлопчика який віком як Мар’янка, але дуже розумний і швидко вчиться та поділився підозрами, що Том — чарівник.

Наступного дня старі Михайлюки приїхали до притулку де Єлизавета зустрілася з ним і підтвердила підозру чоловіка. Дитина й справді виявилася магом і вона знала, що дитинство в цій дірі ніяк позитивно на хлопчика не вплине. Вона погодилася з чоловіком і в той же день Том Марволо Редл поїхав до свого нового дому.

 

Коли малий Редл прибув на ферму він був у шоці його так швидко забрали з того клятого клопівника. На фермі його зустріла дівчинка його років яка дуже погано розмовляла по англійській.

Мар’яна була тихою завжди боялася занадто голосних звуків та спалахів вона любила читати книги, на мові яку Том не розумів у саду, а також співати з бабусею по вечором. Вона вчила хлопчика української а він її англійської. Живучи з Михайлюками Том дізнався, він чарівник, Мар’яна цьому раділа, бо це означало, що вони вчитимуться в одній школі і тепер їй не буде так нудно на заняттях з репетиторами до яких доєднувався хлопчик. Остап не міг не радіти і навчав свого підопічного мудростям своєї справи.

Тихий темп зник коли влітку на канікули приїхала Саша. Вона була активним торнадо яке приносить сміх і пригоди.

Для Тома це було саме веселе літо за всі його 5 років. 

 

Переносимося до Гоґвортцу де живе і навчається Олександра або як вона більше любить Олекса або іноді Саша. Дівчина одна із багатьох хто перейшов до цієї школи найбільше її вкурвлють ті хто вважають себе  вищими за неї як от Марфа Бикова росіянка с пітєра та її підхаліми відкрито кажуть, що не має такої нації українці і держави такої, а мова це смішне сільське  наріччя. А Олекса тоді їм спокійно відповідає українською …ну раз такого немає то чому її дядькові забороняли викладати його рідною мовою в магічному університеті в Києві і чому тоді люди боролися за таку неіснуючу державу яка немов фенікс повстала і згасла залишивши в серцях людей? іскру яку незгасить ні голод в селах ні розстріли, ні еміграція? Та й банально якщо це наріччя, то чому вони велікіє і магучіє не можуть розмовляти ним?… Після такого полум’яного виступу вона фактично проголосила себе ворогом всіх хто каже, що не все так однозначно. 

Під час сортування її віднесли до Слизерину і коли вона написала це батькові то він не здивувався а тільки зрадів бо знав, що в його дочки велике майбутнє. Її кращою подругою стала Марлена Красіцька. Полячка за походженням, але яка розуміла, що деякі наратив в Польщі стосовно земель Українців у її складі не вірні.

Вона не поганого здружилася з старостою факультету Калебом Фініґаном який був старший від неї на 1 курс. Також вона мала сусідку по кімнаті яка походила із Франції але її сім’я була змушена тікати в Сполучене Королівство від тиранії Гріндевальда. Звали її Вів’єн ля Рож її кращою подругою була рейвенклодка Офелія де Сен Лоран, яка була родичкою Олекси зі сторони бабусі, її матір походила з Грачів.

Оскільки росіяни довго не залишалися в Гоґворці через 2 роки більшість виїхали в США  лише одиниці залишилися які вже закінчили його.

Після такого приємного сюрпризу Алекс почала плести свої сіті і обростати зв’язками та знаннями близиллася велика магічна війна в якій вона змогла б відновити те, що праву належить її сім’ї.

 Професор Слизоріг не втратив можливість коли дізнався, що її батько є політиком та одним із лідерів держави в еміграції, тому потрапити в лігво змій Шуліці не створило трудностей. Багатьох цікавила ця екзотична студентка яка знає безліч мов. 

 На одній із зустрічей в 1934 році вона зустріла В’ячеслава Стельмаха учасника магічного крила ОУН. Вона хотіла вступити до цієї організації, але їй відмовили в членстві.

 Після закінчення школи Олекса вирішила вступити до аврорату на навчання як би її сім’я не відмовляла але вона настояла на своєму. Дівчина захистила майстерську по чарах а також отримала магістерську по дуелінгу повсюди на неї дивилися з презирством бо …як так вона слабке дівчисько яке має вийти заміж і все життя просидіти вдома і доглядати спадкоємців? Е ні не з тою ви пани зв’язалися!…

  …Олекса була шулікою вона вміла вижидати і швидко атакувати. Її рухи були зважені а язик гострий немов те лезо. Часто вона могла добити людину словом. …Завжди усміхнена, впевнена в собі із гострим поглядом вона могла спокійно вести себе в будь-якому світі… 

  … Що Том знав про Олексу це те що вона як той хамелеон швидко міняла образи і красиво грала на публіку. Його старша сестра, так саме сестра, була чудовою актрисою і маніпуляторкою. Гострі каро-зелені очі помічали найдрібніші деталі в просторі. Вона завжди казала їм, що вона не має друзів, лише приятелів та знайомих або ж ворогів…

 Через свої таланти дівчина не залишилася в міністерстві її перевели в таємну службу його високості Мі-7 де вона не погано працювала…

 

Далі йде стрибок в часі і ми вперше їдемо з Томом і Мар’яною до Гоґвортцу. Їх життя було наповнне пригодами на загальне здивування дует потрапив на рейвенкло після випадку в потязі де Мар’яна «випадково» перечипила студента 3го курсу Слизерину за його російський акцент.