Повернувши через два дні системний блок клієнту, Максим зітхнув з полегшенням гадаючи, що вони більше ніколи не побачать один одного. Але підступна доля вирішила інакше.
Це сталося в п`ятницю ввечері. Його жінка - Каріна - смажила на кухні котлети, пліткуючи з подругою по телефону. Малий завіявся на вулицю гуляти з друзями. А Макс, радий, що його ніхто не чіпає, дивився телевізор. Раптом, поруч, на дивані, задзвонив телефон. Решетняк подивився на екран: Алекс Метінвест. Всередині все стиснулося від хвилювання. Що йому треба? Восьма година вечора. Він, все-таки, підняв слухавку:
- Так…
- Добрий вечір, - галантно привітався чоловік. - Вибачте, що турбую в неробочий час. В мене вдома ноутбук зламався. Чи зможете ви його полагодити? Сьогодні.
- Сьогодні? - невдоволено перепитав Максим.
Йому було ліньки кудись їхати.
- Так, сьогодні, - підтвердив Алекс. - Це терміново. Я заплачу вдвічі більше.
Спочатку, Макс хотів послати пізнього клієнта куди подалі, але, почувши останню фразу, змінив своє рішення:
- Добре, скидайте вашу адресу, скоро приїду.
Він іноді підробляв у вихідні, лагодячи знайомим побутову техніку і гаджети. Побачивши, що чоловік кудись збирається, Каріно з подивом запитала:
- Куди це ти?
- Клієнт один подзвонив. Запропонував шабашку з подвійною оплатою, - швидко пояснив благовірний, взуваючись біля дверей в коридорі.
Почувши словосполучення «подвійна оплата», жінка не стала сперечатися. Бо ж в квартирі треба робити ремонт. І Тимко цієї осені піде в перший клас.
Вийшовши з машини, комп`ютерник з подивом присвиснув. А цей Алекс, мабуть, непогано заробляє, якщо живе в новобудові в елітному районі Києва. Сам Решетняк жив у звичайній старій хрущівці. А тут, навіть, консьєржка є і камери відеоспостереження на парковці та біля під`їзду.
Алекс відчинив одразу ж як він подзвонив у двері. Трохи схвильований, вдягнутий у рожеву сорочку з коротким рукавом і сині брюки, з такими ж ідеальними стрілками, як і на робочому костюмі. Тільки зараз Макс помітив, що секретар нижчий за нього на цілих десять сантиметрів.
- Проходьте, - брюнет ввічливо пропустив майстра в середину квартири.
З дорогим ремонтом, обставлену різноманітними витворами мистецва: картинами, фігурками і статуетками. Господар відразу ж повів чоловіка до кімнати, де стояв ноутбук.
- Це робочий кабінет дружини. І комп`ютер теж її, - пояснив він. - Вона приб`є мене, коли дізнається, що я зламав його. А повертається Лєночка з відрядження завтра вранці.
Дружина?! То Костя помилився і Алекс не гей? Поглянувши на ноутбук, Максим зрозумів в чому справа. Синій екран смерті… Операційна система злетіла. Мабуть, десь піймав вірус.
- Треба перевстановлювати ваш Windows, - сухо повідомив макс, сідаючи за стіл.
- Повністю? - занепокоєно запитав брюнет, стоячи за його спиною.
- Повністю, - кивнув Решетняк, дістаючи з сумки свого ноутбука.
- А документи можна якось відновити? - хвилювався секретар. - Їх там багато було. Якісь статті. Жінка перекладачем працює.
- Можна, але це займе деякий час, - неохоче відповів майстер з ремонту комп`ютерів.
Він сподівався швидко зрубити грошенят, повернутись додому і більше ніколи не перетинатися с Алексом.
- Робіть що треба, - погодився брюнет. - Не буду вам заважати. Коли щось знадобиться, я на кухні.
Звідти, до речі, дуже смачно пахло смаженим м`ясом. «Він ще й готує?» - подумав Максим. Не чоловік, а мрія кожної жінки. І грошей заробить і смачною вечерею нагодує…
Задоволений тим, що клієнт пішов і не заважає, Решетняк взявся до роботи. Видлубавши з жосткого диску усі документи, які вдалося знайти, він, нарешті, запустив встановлення системи. Повернувся господар квартири:
- Ви не голодні? Я вечерю приготував.
Більше за гроші Макс любив добре попоїсти. Особливо, коли готує хтось інший. Сам він примудрявся навіть яєшню спалити.
- Залюбки, - швидко погодився чоловік.
Запечені в духоці картопелька з куркою смакували добре, незважаючи на всі упередження щодо ймовірної орієнтації Алекса. Каріна навіть на свята так не балувала Максима.
- А можна кави? - нахабно запитав Решетняк.
- Так, звичайно, - секретар спокійно виконав прохання майстра.
Схоже, він дійсно не хотів, щоб дружина дізналася про поломку комп`ютера.
- А як так у вас сталося? - запитав з цікавості гість.
- Так як… - брюнет і сам не розумів, як так сталося. - Зайшов перевірити свою елктронну пошту. Дивлюся, якийсь дивний лист прийшов. Ну, я й відкрив його…
- Зрозуміло, - посміхнувся чоловік, відсьорбуючи з чашки. - Більше не відкривайте «дивні» листи. Краще, одразу ж видаляйте.
Взявши з собою каву, Макс повернувся до робочого кабінету. Настав час встановлювати драйвери з програмами. На все про все пішла десь година. Коли скінчив, чоловік вийшов з кімнати. Алекса він знайшов у вітальні. Той дивився телевізор.
- Готово, - коротко відзвітував майстер.
Десь з інших кімнат почувся дитячий плач. Плакало немовля.
- Вибачте, я зараз, - брюнет швидко зник за однією з дверей.
Мабуть, то була дитяча. Отже, в нього ще й дитина є…
- Малий прокинувся, - господар повернувся з хлопчиком пів року на руках.
- Ваш? - машинально запитав Максим.
- Ну а чий ще? - секретар, схоже, не дуже зрозумів питання.
Гарний гей виходить… От і вір після цього Кості.
Раптом, вхідні двері відчинилися і до коридору ввійшла вродлива блондинка у діловому костюмі, тягнучи за собою валізу на коліщатках. Вигляд у неї був втомлений.
- Лєночка? - для Алекса поява дружини стала несподіванкою. І судячи з його реакції - неприємною. - Ти ж мала завтра вранці повернутись…
«Лєночка» кинула швидкий погляд на Макса:
- Ну, вибач, що завадила вам. Ми раніше закінчили, я встигла на сьогоднішній рейс.
- Та нічого. Я вже закінчив, - вставив збентежений Решетняк.
Вже наступної миті він збагнув, що краще було йому мовчати.
- Із чим? - не зрозуміла дружина, роззуваючись.
Між тим, її благовірний не поспішав забирати важку валізу.
- Я викликав майстра з ремонту комп’ютерів, - відповів за нього Алекс. - Твій ноутбук припинив працювати. Але його вже полагодили. Всі твої документи на місці.
Максим гадав, що вона почне сваритися на недолугого чоловіка, але натомість, жінка запитала в гостя:
- А ви тільки комп’ютери ремонтуєте?
- Можу ще й іншу техніку, - відповів майстер. - А що? У вас ще щось зламалося?
- Та в нас там цілий ящик, - говорила Олена з нотками докору, вішаючи до шафи сумочку.
З її слів стало зрозуміло, що брюнет не надто переймався виконанням чоловічої роботи.
- Коли ви зможете наступного разу приїхати? - поцікавилась перекладачка. - Бо воно вже там давно лежить. Ми вам добре заплатимо.
Здоровий глузд підказував Максу, що треба забирати грощі і тікати подалі від цієї дивної сімейки, але підступний язик відповів:
- Завтра о десятій підійде?
- Так, - радо погодилась блондинка. - Алексе, годі вже стовбичити. Віддай мені Артемку і заплати, нарешті, людині.
Покірно передавши сина дружині, секретар поліз до свого гаманця і простягнув Решетняку купюру номіналом в тисяча гривень.
- Дякую. До побачення, - галантно попрощався він.
Всю дорогу додому Маким картав себе за те, що знову зв’язався з цим Алексом.