Повернутись до головної сторінки фанфіку: Цікавинки про Лисенят

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

Q: Еббі бачила шрами Ендрю?

A: Я пам’ятаю, як об’єднала це питання з іншим, бо подумала, що вони добре гармонують між собою, але насправді відповідь виглядає як ходячий тригер. (формально всі три книги потребували тригерного попередження, але вже запізно). Друге питання та повна відповідь будуть нижче.

Друге питання: шрами Ендрю були від спроб самогубства чи від самоушкодження?

Ендрю не був надто зацікавлений в тому, щоб жити, поки не зустрів Ніла, але він також не був зацікавлений у смерті. Шрами від самоушкодження, так Ендрю намагався заявити права на тіло, яке надто багато людей намагалися в нього забрати. Вони були способом відновити певну видимість контролю, і різання дозволило Ендрю вирішити, скільки болю він хоче відчувати. Не всі порізи залишали шрами, але навіть ті, що залишали, не були надто глибокими. Ендрю не міг піти на такий ризик, як серйозне пошкодження руки – це означало, що він не зможе дати відсіч, коли хтось заповзе до його ліжка наступного разу.

Ендрю прикривав шрами не тому, що шкодував чи соромився; він поховав їх під пов’язками, коли переїхав до Південної Кароліни, тому що знав, як на них дивитимуться люди. Якби хтось побачив його шрами і подумав, що він слабкий, пригнічений, що він жертва, то йому доведеться сховати принаймні одне тіло, а Ендрю не встигне знайти підходящі місця для поховання в незнайомій місцевості. Йому й так було ніколи дихнути від проблем Аарона і раптової появи Нікі в його житті. Тож він одягнув пов’язки, назвав це жартом і пішов далі.

((Ніл побачив їх в Колумбії у найбільш непідходящий момент, адже Ендрю знав, що Ніл знайде зв’язок між зґвалтуванням і шрамами, а останнє, чого він хотів чи потребував, це щоб хтось на кшталт Ніла жалів його. Тоді він ще не усвідомлював, що Ніл не має звички когось жаліти.))

Еббі дізналася про шрами Ендрю, бо не дозволила йому просидіти весь огляд із закритими передпліччями. Ендрю тоді був під кайфом від своїх ліків, і реакція Еббі на правду розважила його більше, ніж її спроби докопатися до цієї правди. Він навіть не вагався, коли вона сказала зняти пов’язки.

Звичайно, вона вимагала відповідей, тому що, якщо Ендрю «нестабільний», їй потрібно про це когось попередити (наприклад, Ваймака та Бетсі). Ендрю відмахнувся від її «перебільшеної спроби здаватися стурбованою», але Еббі наполягала на цьому, доки Ендрю не змусив її подивитися зблизька.

Гей Еббі, давай між нами. Ти ж чула, що вони кажуть про нас? Ти ж чула, що вони кажуть про мене, і принаймні в дещо з цього ти віриш. Так нудно дивитися на твої спроби брехати. Твій погляд тебе видає. Тож скажи мені, якщо хочеш: ти справді думаєш, що якби я хотів когось вбити, – чи то себе, чи то когось іншого, – то я зазнав би стількох невдач? Як грубо.

Зрештою Еббі повірила йому на слово, прийняла його пояснення, що шрамам вже декілька років і компанію вони заведуть не найближчим часом, і вирішила поки не говорити про це з Ваймаком.

Вона подзвонила Бетсі, щойно Ендрю пішов.

    Ставлення автора до критики: Обережне
    Надіслав: Джеффик , дата: ср, 08/30/2023 - 13:19