У котрий раз він вже бачив цих воронів? Скільки разів вони прилітали до його вікна та сиділи за вікном, спостерігаючи за кожним рухом? Кід уже не міг пригадати той момент, коли це почало турбувати, але дві пари чорних цяток нічних птахів не давали йому спокою. Маківкою голови він міг відчути їх довгий порожній погляд.
Голки трепету залізли під саму шкіру. Обкусані нігтики впивались у білосніжну шкіру Кідового живота, поки кінчик язика грав з набухлою та надто рожевою від укусів бусинкою соска. Тіло не хотіло слухатися, тіло не давало доступу до контролю над собою. Воно було у полоні загрубілих рук та золотих холодних очей.
Здавалось, до нього навідалися сам диявол та його вірний чорт. Золоті холодні очі уважно слідкували за тим як язик його товариша прицмокував під кожним сантиметром шкіри. Як гострі зуби торкались чутливого місця давнього шраму, а великі груди важко пульсували, відчуваючи над собою зайву вагу маленького чорта. Чоловік з золотими очима тримав єдину руку Кіда нерухомою, ледве не ламавши кістки своїми чорними пальцями.
Колись грубий та грізний голос Кіда міг видавити з себе лише тихий стогін. Маленький чорт поклав собі ногу на плече та став масажувати живіт, який вже нив від вузлів, що зав’язувалися усередині. Він підняв свої бурштинові очі на парубка, що весь цей час невблаганно цілував його та ледве чутно запитав:
-
Хто ви?
Біля вуха він відчув гаряче повітря та язик, який облизав повністю всю раковину. Кід знав одне: покидьок зі золотими очима посміхався та глузував над ним. Довгі пальці вільної долоні пестили червоні пасма волосся, навмисно смикаючи угору, щоб товста шия прогнулася від натиску чоловіка.
Периферичним зором Кід бачив як покидьок облизує власні губи. Його рот то відкрився, набираючи повітря, щоб відповісти, а потім різко закривався назад. І глузлива посмішка вирисовувалася на смуглявому обличчі. Зуби скованого хлопця заскрипіли від жару у грудях і він спробував вирватися знову з міцних пут покидька. Але стало тільки гірше. Ніби худа рука чоловіка з золотими очима стиснула до такого болю велику руку рудого, що той закричав від болю і з його очей бризнули сльози. Інша рука стиснула в пальцях червоне волосся та з усієї сили потягла назад. Садистський вищир прикрашав привабливе обличчя демона. Його золоті очі нарешті відтанули під криками Кіда.
-
Ло, - раптово промовив малий чорт. – Мені він подобається, - різко пояснив хлопчина, що тримав ногу Кіда у себе на плечі та ніжно її гладив.
-
Так, пане Луффі, - налякано відповів він. Нестерпний та жорстокий покидьок опинився лише якоюсь сошкою справжнього та могутнього диявола, якого Кід сам сплутав з малим чортом.
Недовго думаючи, Кід випалив:
-
Хай відпусте мене. Мене дратують його дотики.
Хлопець не міг пригадати як двоє невідомих йому чоловіків опинилися у нього квартирі. Кід нічого не бачив, окрім цих двох та ліжка. Минулі спогади були як в тумані. Ось він заходить у квартиру, роздягається, приймає душ, а потім лягає спати як завжди. І ті кляті ворони за вікном уважно слідкують за ним, поки він намагається заснути після важкої зміни.
І раптом він у полоні. У полоні покидька з золотими очима та могутнього демона зі зовнішністю невинного хлопчини. Весняне обличчя, круглі чорні оченята та посмішка сонячного зайчика. Цей Луффі не складував враження демона. Але після одного лише погляду, Ло мовчки відпустив Кіда та встав біля ліжка, продовжуючи слідкувати за тим як його господар пестить пересічну людину.
Більше золоті очі не горіли ніяким вогнем. Вони пожовтіли. Пожовтіли від роздратування, коли Луффі подарував поцілунок у шию Кіда. Пожовтіли від гніву, коли руки, що раніше торкалися його, доторкнулися до вилиць жалюгідної людини. Пожовтіли від заздрості, коли нарешті омріяні вуста потонули у поцілунку з кривим непривабливим ротом. Всім нутром Кід відчував як пожовтілі очі Ло мріють здерти з нього останню шкіру.
Десь знахабнілий, десь поїхавши з розуму, десь необачний Кід кинув провокаційний погляд на розлюченого демона. Він притягнув до себе сильніше Луффі, занурюючись разом з ним в довгому та повільному поцілунку. Їх язики хлюпали під важке дихання Ло. Руки прикрашені чорними тату стиснулися до крові та червоні краплі залишилися маленькими крапками на білій постелі. Людина вкрала у нього мрію. Що за дурість? Що за приниження?
Ніби гострим лезом вдарили по серцю, якого у нього вже давно не було. Ці двоє не відривались один від одного ні на хвилину. Цілувалися так, що ложе під ним скрипіло, а вся постіль зіжмакалася від їх непосидючих рухів. Коли господар насититься цієї одноразовою рудою лялькою, Ло вб’є його при першій же можливості. Розірве на шматочки та змусить кричати від болю та жалю.
-
Ей бабцю, навіщо ти вішаєш над моїм ліжком той хрест? – запитав маленька червона голова споглядаючи з-під ковдри на худорляву згорблену статуру, яка ледве стояла на своїх курячих ніжках та вішала той хрест.
-
Демони… Колись твою матір забрали демони й тебе теж можуть забрати…
Тоді стара хвора жінка здавалася йому просто пришибленою, що з’їхала з розуму через смерть улюбленої доньки. Але ж ні – вона мала рацію. Без того клятого хреста демони все ж таки змогли викрасти Кіда з його ліжка і забрати прямісінько до пекла.
Голова йшла обертом від загрубілих гарячих рук малого чорта, що дряпали молочну шкіру до крові. Він не більше не щадив Кіда, а кусав та робив боляче, слідкуючи за тієї розлюченою гримасою, що перемішувалася зі стогонами від пекельних поцілунків. Все йшло саме так, тому що цього бажав сам Луффі. Все це було його забаганкою і виконувалося за його власною волею до поки не набридне. І Ло це знав, і Кід це знав також.
Що з ним буде, коли це все закінчиться? Його вб’ють, відправлять до пекла відбивати довічний термін страждань за хтивість та всі його інші гріхи? Чому він не слухав свою бабцю, яка весь час говорила про тих клятих демонів та попереджала його, коли він виїжджав з рідного дому, щоб повісив той хрест над головою.
Кіду стало дуже зле. Він відчував як колись із сильного та мужнього тіла виривалася душа та його свідомість, здоровий глузд, якого залишилось так мало після постійних бійок та в’язниць. Ще трохи й він зникне прямісінько з цього світу назавжди. Луффі з превеликим задоволенням смоктав товстий венозний член рудого хлопця, поки його вірний пес поруч з ліжком муркотів. Золоті очі світилися недобрим вогнем, а колись добре кругле весняне обличчя перекосилось в темне та холодне.
Залишки розуму намагались скласти все до купи та зрозуміти, що відбувалось навколо. Схоже він помирає. Його душу демони затягнути до пекла, туди, де йому і місце. Але Кід не хоче. Він не хоче стати безформною пустою лялькою як його мати. Він не дозволить цього, він не слабак, якого можна використовувати за першою забаганкою.
Металічний присмак розлився по всьому ротові. Язик кровоточив, а тремтячі пальці набрали трохи крові та залишками свідомості намалювали маленьку пентаграму, яку колись навчила бабця, сподіваючись що онук запам’ятає це на все життя. І, чорт забирай, ця штука йому справді допомогла.
-
Господи Всевишній, Ісус Христос, Син Божий, захисти мене раба Божого Кіда, - почав він промовляти молитву шепотом.
Щось дивне коїлось, коли Кід почав промовляти слова звернення до Бога. Раптово з носа Ло почала капати кров. Дихати стало важко. Ніби тисячі змій окутали його шию та почали стискати до хрусту у кістках. Луффі зупинився і поглянув знервовано на улюбленого демона. Його нудило, а голова паморочилася, але таких сильних симптомів він не відчував.
Чорні очі помітили як рот їх жертви рухався і промовляв тихо-тихо прокляті слова. Вони звузилися. Луффі прислухався.
-
Захисти мене і вранці, і вдень, і на сон грядущий. Віддали від мене всякі беззаконня, дай мені сил встояти перед диявольськими спокусами. Поверни силою своєю все зло в пекло. А…- Луффі різко закрив йому рота, не давши промовити останнє слово.
Ло впав на коліна від безсилля і почав кашляти кров’ю, коли молитва затихла. З золотих очей покотилися сльози й він жалісно подивився на свого господаря, і упав в жах. Луффі сидів на груддях людини та міцно стискав рукою шию, а іншою тримав рот закритим. Обличчя демона нарешті прийняло свій справжній вигляд і Кід не без страху в очах не міг споглядати на нього.
Білок повністю налився чорною фарбою, з голови повиростали на очах козячі роги. Лінія рота потріскалася до самих вух і Кід побачив ще декілька пар зубів, які були куди гострішими за людські й по довжині не програвали акулячим. З цієї великої пащі капала слина, а замість людських рук рудого душили великі довгі кігті, які вже пошкрябали йому вухо. Луффі видав з глибоких частин свого горла механічний сміх:
-
Шішіші, схоже ти не такий вже знахабнілий слабак. Ледве мого Ло не вбив. Ще б трохи й твій довгий язик придушив би його. Але тобі на щастя, я вчасно тебе зупинив. Бо якби ти його вбив, то я не знаю як біда трапилася з тобою, колючка. Просто не знаю.
Зрозуміло Кіду було страшно. Він попався на гарячому. Та все ж таки молитва спрацювала одного разу, значить і спрацює другого. Луффі трохи ослабив тиск на шию та ніби читаючи його думки сказав:
-
Навіть не думай, колючка, - Кід прищурив очі та розсерджено заричав у лапу демона, не розриваючи з ним ніякого зорового контакту. – Кід, ти хочеш жити?
Неочікуване питання поставило в тупик хлопця. А хто не хоче жити? Звичайно ж йому хотілося жити. Він підозріло покосився на демона та все ж захитав головою у згоді. Демон посміхнувся та повільно прибрав руки з горла та рота Кіда, даючи йому набрати більше повітря у груди.
-
Як саме ти хочеш жити?
-
Що за дурні питання. Хочу жити як я хочу. Жити як жив до цього. Пити, курити, трахати хлопців та дівчат. Жити у своє задоволення, а не як мені люди скажуть жити. Ось так я живу, жив і буду жити.
-
Цікава позиція для людини як напам’ять знає молитву… Шішіші. Так ти хочеш жити вільно? Бути незалежним від усього та всіх?
-
А хто не хоче? – глузливо запитав Кід. Луффі хмикнув та поглянув на Ло, що досі смиренно сидів на колінах.
-
Кіде, я хочу запропонувати тобі угоду. Дуже проста та зрозуміла. Вислухаєш мене?
-
Валяй.
-
Так ось… Я хочу зробити тебе своєю слугою, - Луффі навис над Кідом та натиснув йому на груди. Кід важко зітхнув та недовірливо поглянув на второ-сортного демона.
-
Як він, - махнув головою рудий в сторону Ло. - Тоді я відмовляюся…
-
Він також був таким гордим, - розсміявся Луффі, провівши пазуром по кривих вустам Кіда. – Також говорив, що ні за що не проміняє свою волю на вічне задоволення. Але де тепер він?
Вони обидва зверхньо поглянули на Ло, яким налякано дивився на них своїми глибокими золотими очима. Він тримався за шию, яка досі боліла і сльози сорому перед господарем не переставали текти по впалих щоках. Слуга з бажанням приголубитися до улюбленого диявола потягнувся до нього за обіймами, але той відштовхнув його руки геть.
-
Ло, - холодніший за мороз голос промовив. – Не зараз.
Чорт сумно опустив голову до низу та сховав заплакані очі геть. На деяку мить Кіду стало шкода його, але потім він відчув до нього огиду. Слабак об якого витирають ноги. Не може навіть гавкнути без фасу свого хазяїна. І на це демон пропонував проміняти його душу. Що за дурість? Хто на таке погодиться взагалі?
-
Ні. Я не згоден. Нумо повертай мене назад, - твердо відповів Кід, не бажаючи нічого більше мати з цими чортами. Як бабця казала, піде повісить собі хрест над головою.
-
Шішіші, думаєш я тебе так легко відпущу. Сам будеш благати потім про цю угоду, - Луффі нарешті повернувся у більш прийнятну форму людині та взяв праву руку рудого. Його довгий демонічний язик почав облизувати пальці вимазані у власній крові Кіда.
Він глитнув від волого доторків демона. Було зрозуміло просто, що хотів вчинити цей клятий Луффі. І Кід не збирався програвати цю гру, якби той не старався принести його до неземного задоволення. Він витерпить це та прокинуться у своїй тісній квартирі, в якій протікає стеля та бігають таргани. І так воно і буде.
Худі стегна демона потерлась об живіт хлопця. Він уважно дивився у бурштинові очі та дуже ретельно лизав кожен палець рудого, насолоджуючись солодким присмаком знахабнілої людини. Маленькі кігтики поповзли догори, заповзаючи до рота Кіда. Той не втримався і вкусив демона, викликаючи у нього роздратоване шипіння. Ніякого милосердя він от нього не очікував, тому і дозволяв собі на такі зухвалі рішення, бо якщо йому намічено долею померти від рук диявола, то хай це бути хоч красиво.
Луффі надив пальцями на язик Кіда та змусив випустити із гортані довгий стогін. Головний тут він і рудому це треба вже збагнути. Серце забилося в невгамованому темпі, ніж раніше. Демон просто пропав з поле зору та раптово опинився позаду хлопця. Він його обійняв за шию та поцілував у мочку вуха.
Не дивлячись на занадто великі габарити, Луффі посадив великого хлопця собі на коліна та насильно розсунув сідниці Кіда, відчуваючи як той червоніє від незвичного положення та відчуття позаду. Щось впиралося у спину рудого хлопця від чого він ніяковів все більше та більше.
-
Ло, зроби послугу нашому гостю.
Без зайвих питань слуга приєднався до них та став на коліна перед Кідом. Він цокнув язиком та висунув його вперед перед набухлим хтивником хлопця. Слина з рота капнула на голівку і демон розмазав її по ній, слідкуючи за поглядом клятої людини, яка знахабніла по самий край.
Він опустив свою голову на члена. Кід відчував як по всім тілу пройшовся електричний заряд, коли Ло смоктав голівку його хтивника періодично рухаючи голову вгору, то вниз. А позаду Луффі грався з його грудями та дражнив і так чутливі соски, змушуючи закотити очі назад. І ще трохи і він прийде до свого кінця.
Але тут слуга зупинився, а його господар позаду заворушився. Ло хтиво посміхнувся та стиснув яйця рудого, не даючи тому закінчити раніше дозволеного терміну. Яскраві неонові зірки пролетіли перед очима, а довгий невимушений стогін вирвався з Кіда. Луффі увійшов в нього без всякої підготовки усередину. Було незвично та неприємно. Здавалося у нього по нозі потекла кров і так воно було.
З часом біль зник. По тіло розносилося блаженне тепло, а у вухах гуділа кров. Луффі двигався в ньому так повільно і довго, що він втрачав рахунок часу, а Ло попереду продовжував стримувати його оргазм. Ці двоє тримали в напрузі екстазу все його тіло. Захоплювали у полон кожну клітину його мозку для того щоб зламати. Але Кід не втрачав надії прокинутися у себе вдома. Він видав протяжний стогін і подавався назад насаджуючись на стовбур демона.
Гострі зуби впились у лопатки хлопця та залишали безліч червоних міток. Слуга цілував кожен міліметр живота та іноді зачіпав його ерегований член язиком, щоб подражнити та викликати нову бурю гніву. Він відчував, що незабором зможе знову втратити міст між реальністю та примарною насолодою. Якщо так все продовжиться, то угода диявола буде здаватися гарною ідеєю.
Ло важко зітхнув, коли Кід схопив його за шию та притягнув до себе ближче. Він дихав прямо йому в обличчя. Поцілунок схожий більше на укус розлюченого пса пожер повністю вірного слуху демона, даючи йому забутися про те, кому він належить. Чоловік з золотими очима притиснувся ближче до людини та втонув разом з ним в океані оманливої любові. Все так походило на реальність.
Демон продовжував нарощувати свій темп позаду та із задоволенням дивився як дві ляльки несамовито цілуються разом. Кров була всюди. Вона текла по ногах Кіда, текла по його підборіддю. Розмазана всюди по обличчю Ло та на руках Луффі, котрий впивався у стегна хлопця до м’яса. Кінець вже був так близько.
Біле сім’я бризнула у середину Кіда та забруднило його живіт та чорну сорочку Ло. Він упав без духу на ліжко та важко поглянув на двох демонів та сплюнув слину на них.
-
Ну так що? Йдете ви на хуй зі своєю угодою.
У Кіда запаморочилося в голові. Все поплило. Стіни, обличчя двох покидьків, кольори та його власне тіло. Перед очима почало вимальовуватися розмита картинка стелі, що протекла і по ній пробігся тарган.
Він вдома. На своєму ліжку спітнілий без жодних поранень та міток того, що у нього був пристрасна ніч з двома демонами. Йому це все приснилося, примарилося як у страшному сні. Кід посміхнувся та з легкістю позіхнув. Він почухав за вухом. Воно було трохи вологим.
На пальцях була кров. Луффі його тоді пошкрябав своїми пазурами. У скло вікна декілька разів постукали. За ним сиділи двоє чорних воронів та посміхалися.
Відгуки