Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Невіл хотів поговорити з Гаррі цього вечора, але Поттер пішов так швидко після церемонії, що не було жодного шансу на розмову. Лонґботом досі нервувався з приводу своєї останньої розмови з Чарлі на заручинах. Він не до кінця зрозумів, чи це уява, чи Візлі й справді запросив його на танець. Але потім не було нагоди, і хлопець думав, що це був сон. Юнак не був упевнений, чому так хвилювався. Це ж не було так, ніби Чарлі попросив його взяти участь у ритуалі, з яким той не був знайомий. Це лиш танець на вечірці.
А сьогодні ввечері? Кожного разу, як Невіл обертався, щоб озирнутися, Чарлі дивився прямісінько на нього. Було стільки разів, коли Лонґботом міг ніяково всміхнутися, помахати чи кивнути, аж поки не почав виглядати повним ідіотом.
— Тож, ми збираємось танцювати сьогодні ввечері, Невіле? — запитав Візлі, мало не вразивши парубка.
— Що? — юнак ледь не задихнувся й розлив напій на сорочку Чарлі. — О, дідько. Мені так шкода…
— Це цілком нормально, —сміючись, відказав чоловік. Він не виглядав засмученим чи роздратованим. — Я знаю заклинання. Просто заскочу до туалету щоб…
— Хочеш, щоб я пішов із тобою? — запитав Невіл. “Трясця. Це вийшло неправильно”.
— Якщо наполягаєш, — відповів Чарлі з заразливим сміхом. Звідки Лонґботом знав, що вже матиме стільки проблем?