Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Бачить Мерлін, Драко намагається заповнити звіт, і Поттер зі своїм ножем для апельсинів і запахом, що шириться кабінетом, абсолютно точно не має відвертати його увагу. Обличчя Гаррі зосереджене, брови насуплені, коли старий, до блиску начищений ніж ковзає, розрізаючи шкірку. Зрештою вістря зачіпає часточку, і сік стікає пальцями, але Поттер злизує краплю з кисті до того, як вона встигає впасти на розкидані столом папери.
— Їж поза кабінетом, — гаркає Драко.
Поттер переводить на нього нахабний погляд.
— Я буду їсти де схочу. А я хочу тут. Цей кабінет настільки ж мій, як і твій.
Драко скрипить зубами. Він би волів Поттера… Несуттєво.
Поттер би волів його довести до ручки.
Мелфой відвертається до шафи, щоб сховати готові теки в ящик, а коли повертається, бісів Поттер з бісовим апельсином нависають над його столом.
— Ти просто хочеш теж, тому і казишся, — каже він, відділяючи часточку.
— Забирайся геть, — відказує Драко, вмокаючи перо в чорнила.
— Ну, не будь таким противним. Він солодкий, — каже Гаррі, нахиляючи голову набік, його губи вигинаються в усмішці, коли він простягає очищену часточку вперед, майже прямо до рота Драко, на що той здіймає брову. Добре, він теж вміє в це грати.
Перо летить убік, Драко нахиляється вперед, і в той же момент пальці передбачливо-ціпко стискають зап’ястя Поттера. Хитра усмішка Гаррі перетворюється на щире здивування, коли язик Драко окреслює білу лінію серцевини.
Мелфой дивиться спідлоба, не зводячи очей, його губи завмирають в міліметрі від Поттерових пальців, що тремтять, але не розтискаються. Гаррі видає звук схожий на схлип, його щоки наливаються рум’янцем.
Драко кусає.
Крапля падає на простір столу між ними.
Драко повертається за рештою, в цей раз зачіпаючи пальці язиком. Здається, Поттер не має червоніти сильніше. Здається, його очі не мають палати хіттю. Здається, голос Драко не має хрипіти:
— Справді, солодкий.
Драко тягне за вказівний палець, повертаючи руку під іншим кутом, і злизує сік з кісточки. Поттер мугикає.
Позаду об підлогу гупає ящик з документами, Візлі, завмерши в одвірку, закриває і відкриває рота, мов риба.