Гаррі прокинуся, відчувши міцні руки навколо нього та промені на власних повіках. Він намагається розвернутися в ліжку, але Драко має інші плани та притягує Поттера ближче до своїх грудей.
– Доброго ранку, кохання, – Гаррі м’яко усміхнувся та обійняв Драко у відповідь, відчуваючи контакт.
Я міг би звикнути до цього.
Він відчуває поцілунок на своєму лобі й пригортається ще ближче. Він піднімає голову, намагаючись не стукнутись об підборіддя Драко, і цілує того в губи. Блондин миттєво відповідає на поцілунок, обхоплює обличчя Гаррі долонями та відривається, занадто рано. Ґрифіндорець намагається спіймати губи, але вдається отримати лише два цьомики й бути відкинутим.
– Якщо я не зупиняюся, ми будемо тут цілий день, – сказав Драко, помітивши розгублений вираз на обличчі Гаррі.
– Я зовсім не проти, а тепер ходи сюди! – залізає на слизеринця й продовжує цілувати; обидва стогнуть, коли їхні стегна торкаються.
Драко починає рухати своїми бедрами одночасно з Гаррі, і вони потрапляють у власний світ, не знаючи нічого, окрім один одного та задоволення, яке відчувають.
– Якщо ми починатимемо наші дні так, я ніколи не лишу це ліжко, – каже блондин, важко дихаючи і спускаючись із 7 неба.
Гаррі просто гладить його по грудях і цілує в щоку.
– То ти кажеш, що хочеш цього назавжди? – сором’язливо запитав ґрифіндорець.
– Поттере, хіба я не дав зрозуміти, що ти ніколи мене не позбудешся? – повертається до Гаррі, який спирається на лікті.
– Ні, ти дав зрозуміти, я просто хотів усного підтвердження, – Драко зітхає й знову бере хлопця на руки, міцно тримаючи.
– Гаррі, я кохаю тебе з першої нашої зустрічі, ще з першого курсу, я - твій, і вже протягом певного часу твій.
– Ти кохаєш мене?
– Більше, аніж можна описати словами, – обличчя Гаррі розпливлося в усмішці.
– Але чому ти був таким дурнем усі ці роки? – Драко повертає голову й бурмоче:
– Я намагався привернути твою увагу.
– О, ти привернув усю мою увагу, але причину я зрозумів лише на шостому курсі, – Гаррі проводить пальцями по грудях Мелфоя, обводячи шрами.
– Не нагадуй мені про той жахливий рік, я вже казав тобі, що він у минулому.
– Це в минулому, але я все ще відчуваю і відчував себе жахливо через те, що сталося, якби я просто запитав, чи ти в порядку, перш ніж застосувати це заклинання, – кладе голову на груди Драко.
– Любий Поттере, я збирався використати Круціо на тобі, чесно кажучи, і якби я це зробив – ти б так не реагував.
– Ти не зробив би цього, бо, щоб завдати болю треба дійсно мати намір, – тоді руки юнака провели по чорному волоссю.
– Звідки знаєш, що я б цього не зробив, звичайно, ти не помиляєшся, але як? – Гаррі зітхає, піднімаючи голову, щоб поглянути в очі Драко.
– Ти виглядав таким втомленим і наляканим, що в цьому не було ніякої злості, – обхопив обличчя Мелфоя і поцілував у лоб.
– Ти знаєш мене надто добре, Поттере, – Гаррі засміявся і подарував Драко ще один поцілунок, цього разу в ніс. – Ну, тепер буду одержимий вічністю, чи не так? – вони обоє сміються і просто притискаються один до одного, розуміючи, що так повинно було бути завжди.
– Ти справді неймовірний, знав це? – сказав слизеринець, дивлячись в очі навпроти, він міг загубитися в них назавжди, у цих мерехтливих смагаргдових водоймах.
– Ніхто ніколи не казав мені цього, окрім тебе минулої ночі, – відказує хлопець, намагаючись тримати зоровий контакт.
– Ну, це просто ганьба, я негайно виправлю це, – і продовжує атакувати Гаррі поцілунками та безжально лоскотати.
– Гаразд, добре, я вірю, зупинися, будь ласка, – нарешті відриває від себе руки Драко, важко дихаючи.
– Нам, мабуть, варто зіткнутися зі світом зараз, – каже Мелфой.
– Як би я цього не хотів, але трохи голодний, – відповідає Гаррі, а Драко сміється на це.
– Так, ми добре працювали, щоб нагнати апетит, чи не так? – каже він, встаючи з ліжка, перш ніж щось ще встигне статися.
– Боже, у тебе фантастична дупа! – каже Гаррі, сидячи на ліжку, відриваючись від простирадла. Драко лише всміхається та прямує до душу, і якби він хотів, щоб хлопець приєднався до нього, але вони ніколи звідси не вийшли б, якби він це зробив.