Не пам’ятав, коли почалася ця його любов до Поттера. Коли війна закінчилася, одна-єдина страшна думка не йшла з голови: “А раптом Лорд Волдеморт мене знайде..?” Його оклюменційний щит був хорошим, тітка Белатриса переконалася в цьому, але все ще був ризик. Він зрозумів, що вся ворожнеча між ним та Поттером зводилася до страху, що ґрифіндорець відштовхне Драко.
— Ну, тебе відшили, чи не так? — говорить голос у голові. Це не завадило спробувати привернути увагу ґрифіндорця, він виліз на те кляте дерево на четвертому курсі, щоб вивести Гаррі на емоції. Але, на жаль, хлопчина був із Візлі, Поттер був правильним і він ненавидів слизеринця. “Якби це дійсно було так, то він не врятував би тебе від диявольського вогню й точно не говорив би на тому суді,” — сказав голос, але Драко ігнорував це, тому що боявся марних сподівань.
~*~
Сиділи на підлозі загальної кімнати восьмикурсників для щотижневої вечірньої гри, розпочатої Ґрейнджер і, на диво, Пенсі, щоб усі могли “поспілкуватися”. Драко ніколи не сподівався, що дійсно може отримати бажане. Сьогоднішній вечір відрізнявся від інших. Фінніган напився, тому “правда чи дія” обіцяє бути спекотною. Сироватка правди також не допомогла. Досить-таки смішно спостерігати, як ґрифіндорці та слизеринці намагаються виконати бажання одне одного. Блондин навіть уявити не міг, що колись побачить, як Террі Бут падає на одну з близнючок Патіл. Але зараз пляшка зупинилася на Поттерові, це точно було те, на що слід звернути увагу.
— Отже, обраний, правда чи дія? — запитав Блез, усміхаючись до Поттера.
— Ну, дай мені трохи сміливості, і я скажу правду, Забіні, — сказав Гаррі, повертаючись із усмішкою. Він спустошив свою чарку - суміш віскі з сироваткою правди.
— Добре, давайте щось цікаве, гм, про що була твоя остання мрія?
Юнак залився жаром.
“Так багато питань про сміливість,” — подумав Драко.
— Гм, ну, гм…
— Ох, давай, Поттере, куди поділася ґрифіндорська хоробрість? Я впевнений, що Візлі не вб’є за мрії про його сестру, — Рон виглядав спантеличеним.
— Чого б він мріяв про Джіні? Вони ж розійшлися влітку, чи не так, друже? — Гаррі, все ще червоніючи, кивнув.
— Ох, хіба не цікавий розвиток подій? — сказала Пенсі.
Серце Драко забилося швидше: Поттер був одиноким! Він досі гетеро, але блондин відштовхнув цю думку, йому потрібно було привернути увагу.
— Гаразд, до біса це, Поттере, — очі Блеза заіскрилися від інтриги. — Про кого або про що ти мріяв? — ґрифіндорець закашляв.
— Я, гм… Я був прив’язаний до ліжка, тоді, як… Гм… Як мене трахав М-Мелфой, — Драко поперхнувся напоєм із горілки та журавлини.
По всій вітальні було чути дикі посвисти. Обличчя Візлі стало червоним, як його волосся, а Поттер зашарівся, немов скажений. Молодику довелося приховувати свою посмішку, але не був у змозі відвести погляд від Гаррі.
Після того, як галас стих, Поттер покрутив пляшку, і гра продовжилась. Але Драко, доки його ім’я не назвали, не звертав уваги.
— Драко! — сказала Пенсі, із якимось дивним блиском в очах. Це не віщує нічого доброго. — Правда чи дія?
— Дія, — сказав він, уже шкодуючи про це, побачивши її посмішку.
— Цікаво, чому б нам не побалувати одного з нас маленькою фантазією, гм? — серце Драко забилося зі швидкістю милю за хвилину, невже шкодує? Шкода? Про що мова? Хвиля жару пройшлася тілом.
— Я спонукаю до вашої дружби з Поттером, скажімо, секунд на 30? — вираз обличчя Гаррі був безцінним: виглядав як олень у світлі фар.
Хіба він не очікував, що станеться щось подібне? Невже справді такий наївний?
Драко чекав цього, скільки себе пам’ятав, тому з легкістю зміг це сприйняти. Він наблизився до ґрифіндорця, опинившись із ним віч-на-віч.
— Що ж, ми зможемо, Поттере? — промовивши, піднімає підборіддя хлопця й проводить пальцем по нижній губі.
— Добре, — прошепотів Гаррі, щоб лиш Драко почув. Блондин просунув руку, щоб схопити Поттера за потилицю, та з’єднав їхні губи.
О Мерліне! Його губи такі м’які.
Гаррі ніколи не відчував нічого подібного, звісно, він цілував Чо та Джіні до цього, але вони нічим не зрівняються з цим. Мелфой провів язиком по його нижній губі, і Поттер розціпив губи, вдячно зітхнувши. Усі навколо зникли, залишивши їх удвох. Слизеринцю навіть не довелося боротись за домінантність, оскільки цю роль було віддано повністю йому.
На жаль, усе закінчилося надто швидко. Коли Мелфой відірвався, ґрифіндорець спробував продовжити поцілунок, перш ніж відчув руку на грудях. Його очі розплющилися, і вже просто не зміг відвести погляду. Драко дивився на нього, і Гаррі відчув, що може потонути в цих штормово-сірих очах. Вовчий свисток розірвав заклинання, і слизеринець повернувся на своє місце, а потім підвівся й сказав:
— Ходімо, Поттере? — вимовив із простягнутою рукою.
Навколо них вибухнули радісні вигуки, Гаррі підвівся так швидко, що мало не впав, і пішов за блондином до його кімнати.
Вони заходять, і наступна річ, яку розуміє брюнет: абсолютна влада над Мелфоєм. Він пахне ваніллю та яблуками. Вони палко цілувалися, Драко розсунув його ноги, щоб поставити коліно між стегнами Гаррі, і саме тоді він відчув. Слизеринець був для нього важким.
Поттер натискає на ерекцію Мелфоя, викликаючи шипіння блондина. Потім вирішує стиснути обидва члени, відчуваючи зойк Драко: неймовірно приємно тертися один з одним, але Мелфой відсовується й говорить прямісінько в губи:
— Ти, — цілує, — уявлення не маєш, — цілує, — як давно я хотів це зробити, — переходить поцілунками до шиї Гаррі, важко дихаючи.
— Почуття взає-… — палкий стогін перериває слова. Мелфой вкусив місце під вухом, а потім перейшов і на саме вухо. У штанах Гаррі ставало тісно, тіло потребувало більшого.
— Мелфою, будь ласка!
— Драко, — виправляє блондин і продовжує свою місію, вимальовуючи язиком доріжку вниз по шиї та злегка кусаючи шкіру над ключицею.
У цей момент ґрифіндорець відчув, що поняття “зараз вибухну” ще ніколи не було таким чітким та зрозумілим.
— Драко… Драко, будь ласка. Мені потрібно… — раптом його відірвали від стіни.
Неймовірно, він так мелодійно звучить, не можу натішитись, а те, як він вимовляє моє ім’я, зводить з розуму.
Драко, намагаючись не перервати поцілунок, рушає до ліжка. Штовхає ґрифіндорця на постіль та стягує з нього сорочку, а потім скидає і свою. Очі Гаррі опустилися на шрами, які той залишив на блідій шкірі. Відкриває рота, щоб щось сказати, але Мелфой просто заткнув його ніжним поцілунком.
— Це в минулому, Гаррі.
— Але я-я… — блондин поклав хлопця на зелене шовкове простирадло. Типовий Слизерин.
Руки тягнуться то вверх, то вниз по грудях. Дивлячись на такого прекрасного Поттера, молодик не зміг стримати стогін. І квідич йому добре вдався, занадто добре. Руки юнака потягнулися до паска слизеринця, але той підвівся й скинув штани, схопив обличчя хлопця й знову його поцілував. Тепер стовідсотково впевнений, що не в змозі жити без Гаррі, його поцілунків, та й просто без нього. Він запустив руку в чорне, кольору воронячого крила волосся. Воно таке м’яке, що Мелфой не зміг втриматися й злегка потягнув, викликаючи зойк ґрифіндорця. Чаруюча музика для вух. Він зняв із хлопця штани й сів на його бедра.
— Гаррі, ти, — цілує, — такий, — цілує, — прекрасний, — хрипло промовив, погойдуючи стегнами, змушуючи обох стогнати.
Те, як Драко вимовив його ім’я, змусило серце луснути від щастя. Мелфой підняв руки до грудей, і Поттер не знав, чого чекати. Подобалося відчуття прохолодних рук на власному тілі, це здавалося дійсно правильним. Він уже знав, що закоханий, але зараз ним керує збудження.
— Ах! — Драко покрутив його соски. Потім знову потягнув за них, ущипнув, відпустив і поцілував груди Гаррі. Він продовжував облизувати та кусати його, спускаючись донизу, і ґрифіндорець схопився, коли той дістався верху його трусів. Зайву тканину було стягнуто.
Мозок Гаррі вимкнувся, коли відчув чужі руки на ерекції.
— Боже…Ох…Драко, — простогнав, коли той злизав передеякулят із голівки.
Потім ніжно поцілував, і Гаррі ніби дійсно побачив зірочки, коли член узяли повністю до рота. Блондин смоктав і лизав так, ніби все життя займався лиш цим, а потім просто відірвався, і ґрифіндорець розплющив очі.
— Драко, що… — погляд очі в очі, чарівна усмішка слизеринця, раптовий холод і пальці біля найінтимнішого місця.
— Ти коли-небудь робив щось подібне? — натиснув пальцем трохи сильніше, і Гаррі захрипів.
— Ні, але будь ласка… — потім палець зник, і знову вони віч-на-віч.
Ще трохи палких поцілунків, перш ніж Драко дістав щось із тумбочки. Він востаннє поцілував Гаррі, а потім спустився. Схопив Поттера під коліна й підняв до своїх грудей.
— Гаррі, усе гаразд? — м’яко спитав Драко.
— Так, так, будь ласка, просто… Драко, мені тре-…ох… — пальці були покриті змазкою, цього разу протиснувшись в кільце м’язів Гаррі.
Спочатку боліло, але коли Драко просунув і витягнув палець, Гаррі відчув насолоду, проте хотілося більшого. Ніби читаючи його думки, юнак додав ще один палець і ножицями почав масажувати дірочку. Скрутив пальці, і в Гаррі перед очима знову заблимали зірочки.
— Це… Драко, будь ласка, я готовий, — рвучко простогнав.
Перший поцілунок, другий, третій… Гаррі відчув головку члена, яка притискається до отвору. Тиск був величезним, але незабаром Драко зміг рухатися.
Він відчуває себе таким чудовим, щільним, таким щільним, але правильним.
Хлопець не збирався довго стримуватись через скутість Гаррі й чудові звуки, які той видавав, коли Мелфой знову й знову тиснув на його простату. Ґрифіндорець відкинувся головою на подушку й притиснувся до живота Драко , і ці нові відчуття змусили блондина кінчити всередину.
Драко припав до Гаррі, цілуючи його шию.
— Ти так це все собі уявляв, Поттере? Обіцяю: наступного разу обов’язково гарненько тебе зв’яжу, — Гаррі лиш захихотів та відповів:
— Уявляв, і не тільки таке.