Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Наступний день не здавався якимось незвичним. Вже, коли обидва помились і були в спальні, то зрозуміло, що варто починати. Ліжко накрили старим рушником, аби не залишити слідів на постелі. Зверху сиділи Олежка з винолюбом і поруч лежали презервативи, вологі серветки та змазка.
— Ти не проти, якщо я зразу роздягнусь?
— Та, ні, але я думав, що твої персонажі допомагали одне одному. — Сказав винолюб, дивлячись, як Олежка знімає кофту, та й сам швидко зняв футболку.
Однак, даремно Олежка вдягнув джинси. В звичний час він би вже зняв їх, однак, зі своїми тремтячими руками він тільки човгав по ліжку.
— Давай-но, ти не будеш так поспішати, - сказав винолюб, прибравши руки Олежки, на які той одразу сперся. Винолюб швидко розстегнув ширінку, щоправда, обох трохи стукнуло від статичної електрики, коли той спускалв штани і торкнувся шкіри, але обидва вирішили не звертати на це сильної уваги. Винолюб був більш обачливим і вдягнув спортивні штани, які знімати швидше.
— Вибач, що я одразу не підготувався. Я зараз, — згадав Олежка, коли наніс на руку лубрикант і, знявши і спіднє та повернувшись боком до винолюба, став розтягувати свої м’язи. А винолюб не квапився стягувати труси. Натомість, він спостерігав за тим, як готується Олежка. Придивившись до червоного і трохи спітнілого обличчя винолюб помітив, як партнер кусає губи та мружиться.
— Ти не турбуйся, я почекаю. Ти ж знаєш, як це робити?
— Так. Я робив собі це сам. Власне, тому я й покликав тебе, — сказав той відвертаючи голову і кілька разів ойкаючи.
— Ну, будь ласка, не квапся, бо мені аж ніяково. А хочеш, аби я допоміг з цим? - винолюб помітив, як вуха Олежки все більше червоніли, однак, той кивнув. — Тоді давай ти ляжеш, аби мені було зручніше.
Олежка ліг, повернувшись до винолюба, який в цей час змащував свої пальці. Оскільки Олежка широко розставив свої ноги, винолюб одразу почав помалу вставляти палець в чужий отвір. Олежка трохи піднявшись, важко дихав і згинав пальці ніг, дивлячись на винолюба, який сидів спокійно і лише іноді стискав губи. Коли він додав другий палець, то помітив, як тремтів Олежка і кілька разів пискнув. Тому винолюб робив максимально плавні рухи. Він підсів ближче і став поглажувати чуже стегно, аби відволікти партнера, та разом з тим відчув гаряче дихання.
— Ти ж казатимеш, якщо щось не так, домовились? — уточнив винолюб, на що отримав кивок.
Продовжуючи третій палець винолюб став залишати на чужих плечах та ключиці поцілунки. Олежка від цього трохи смикався, однак обережно водив по чужих ногах, животу, боках, навіть по трусах. Щоправда, не торкаючись статевого органу. Але, це не заважало Олежкові думати про цей дотик, кусаючи губи.
— Д-думаю, цього достатньо, — почувши цей шепіт, винолюб мовчки витягнув руку, спостерігаючи, за подальшими діями Олежки. Той якраз протер серветкою тремтячі і трохи слизькі руки і ледь відкривав презерватив. Витягнувши його, той наблизився до винолюба і приспустив чужі трусти та став нарешті водити рукою вздовж члену. У винолюба трохи збилось дихання, бо той ще чекав більше через те, що Олежка його дражнив. Від рухів тремтячої руки ерекція не змусила себе довго чекати та Олежка, відносно, спокійно, надягнув презерватив на чужий статевий орган та додав ще змазки поверх презерватива.
Олежка одразу спробував сам сісти на чужий член, не без допомоги винолюба, який дивився на кожну дію партнера і часто кліпав.
— Д-для моєї персонажки принципова с-саме ця поза, бо т-та сцена відображає характеи.
— Зрозуміло, — ніби муркочучи відповів винолюб, погладжуючи ноги Олежки, який почав рухатись, аби дозволити члену партнера проникнути глибше.
Винолюб відчував, як його член стискає чужий зад і важко дихав, намагаючись якомога повільніше штовхатись назустріч, аби не спричинити дискомфорт. А сам Олежка намагався тримати рівновагу, спираючись об ліжко та приобіймаючи винолюба вільною рукою. Та й винолюб частково спирався, однак, разом з тим він почав водити рукою вздовж члена партнера, чуючи тихі стогони. Коли Олежка спокійно прийняв у себе всю довжину, то винолюб почав робити поштовхи стегнами швидше й глибше, тим самим змушуючи Олежку ще більше видавати солодкі зойки, червоніти та прикривати рота рукою.
Винолюб таки вирішив лягти, аби обома руками стискати й гладити чужі м’які стегна. Разом з тим він став ще швидше рухатись, часто зачіпаючи простату, що не давало можливість Олежці поводити себе тихо, хоч він і старався, аж розкусав власні губи. Та стримуватися не було бажання, важко не піддатися рухам, задаючи ідеальний напрямок, обганяючи ритм винолюба, чиє дихання знову збилось, ніби кисень, що мав потрапити до його легень, забирав на себе Олежка. Виклик прийнято. Від рухів партнерів вже чутно було скрип ліжка. Сідницям і ногами Олежки пощастило залишитися без подряпин, на відмінну від плечей винолюба. Серцебиття обох не дає нічого почути. Та й вони, схоже, не звертають увагу. Так пекуче і так яскраво. Обоє, ніби в тумані, однак не хотіли бачити краще, просто рухались далі, торкали, мацали, стискали, цілували один одного, ніби від цього залежить, наскільки довго, вони будуть поруч.
Приємне божевілля, ніби хмара після дощу, розтануло, коли винолюб дійшов оргазму, радіючи, що Олежка потурбувався про наявність презервативу, а також намагаючись перевести подих. Тому, замість подяки, винолюб вирішив просто ще мастурбувати партнеру. Щоправда, коли Олежка повернувся до свідомості, то йому стало дуже ніяково і той поспішив витерти серветкою сперму, бо замарав живіт і руку винолюба, який все намагався запевнити, що все нормально і він міг би це зробити і сам.
— Знаєш, це, звичайно, добре, що ти пишеш правдоподібно, та я не думаю що варто настільки серйозно до твору ставитись, — винолюб якраз одягався.
— Це зрозуміло, однак, я не шкодую, — усміхнено глянув Олежка, змусивши винолюба почервоніти.
— Он як. Чесно кажучи, я також. А ще, спасибі, що помив мій бокал.
— Який бокал?
— Ну, коли ти ходив воду пити. Та, вже неважливо.
Вже вранці Олежка повернувся до роботи над твором, в якому розписував все, орієнтуючись і на сайти, де читав інформацію і на вчорашній досвід. Сидів він довго, не помічаючи часу, але почувався впевнено, на відміну від його згорбленої спини, яка потім дасть про себе знати. “Торкаючись одне до одного вони ніби відчували заряд, який так і тягнув до себе. Це вже не іскра, а справжній спалах пробігає між ними, осліплюючи своїм миготінням” - саме дописуючи цю фразу Олежка підскочив. Повернувшись, той помітив винолюба, який намагався стримувати сміх.
— Вибач, просто я не можу не згадувати вчорашнє.
— Та, нічого. Я ж сам запропонував.
— А взагалі, написано цікаво, — усміхаючись, винолюб поклав голову на чуже плече.
— Спасибі, — Олежка трохи почервонів і усміхнено примружив очі.
— Знаєш, в мене з’явилось натхнення. Думаю, що теж можу деякі ідеї записати, доки пам’ятаю.
— Це чудово! Вітаю!
— Ну, а якщо мені теж треба буде “досвід для книг”, я можу розраховувати на твою допомогу? Звичайно, якщо це не заважатиме твоїм планам, — підперши підборіддя рукою, запитав винолюб після чого всміхнувся.
— Т-так, — прошепотів Олежка, ще більше червоніючи.
А винолюб, радіючи, вийшов і пішов записувати те, що отримав пробуючи такий цікавий підхід. До того ж, він потім здивується, звідки вигадав стільки фраз для флірту.