Це була ідея Вельвет. Вокса б не здивувало, спади така ідея на думку Валентино, але Вельвет… Ханжею вона не була, проте піхвою також зазвичай не думала. Взагалі, наскільки Воксу було відомо, Вельвет користувалася сексом задля пранків та щоб зламати чи принизити. Наприклад, Вельвет любила чіплятися до Кети Кілджой, та телеведуча не могла її відшити. Бо вони були в пеклі, а тут нікому скаржитися на домагання. Кеті також не могла битися з Вельвет фізично, бо розуміла границі своїх сил. Та добре, можливо Вокс натякнув, що звільнить Кеті, якщо так спробує влаштувати бійку. Йому подобалося бачити паніку в її очах, коли Вельвет приходила на знімальний майданчик та подобалося, як розлючена Кеті відіграється на Томі, глядачам це також подобалося.
Тож так: секс Вельвет використовувала заради жартів та влади. Це не було її способом гайнувати час. Проте зараз…
Вокс, Валентино та Вельвет ховалися від Винищення у пентхаусі Порностудії. Перші кілька годин пройшли спокійно (не враховуючи, звісно, криків та стрілянини). Пентхаус був фортецею, тобто ані тупі янголи, ані доведені до розпачу грішники потрапити до нього не могли. Вал спав (взагалі, валявся з передозом, проте хто буде його винуватити?) на канапі, Вельвет розкладала пасьянс на підлосі, а Вокс тинявся туди-сюди. Під час Винищення відрубалася вся техніка та не працював зв’язок, тож Вокс ловив лише білий шум по усіх частотах, а пеклофон Вельвет перетворився на шматок пластику.
За кілька годин нудьгування Вокс почав ловити себе на дивних думках. Наприклад, він захотів почитати! Проте, звичайно, у пентхаусі ніяких книг не було. Якщо не рахувати інструкцій до секс-іграшок (в основному — на китайській). Для звичайних демонів й грішників Винищення було найнебезпечнішою частиною року, проте для Повелителів — просто страшенно занудливим днем.
Вельвет відкинула карти та зітхнула.
— Мені все набридло! Давайте трахнемося, — запропонувала вона.
Валентино недовірливо не неї подивився, він вже прокинувся, проте не квапився підводитися.
— Що? — перепитав він.
— Це в якому сенсі? — додав Вокс.
Вельвет піднялася та розгладила сукню.
— Я ж ясно виразилася! Ми тут ще, якнайменше, на кілька годин застрягли. Робити нічого, тож давайте потрахаємося, — пояснила вона.
— Я не під кайфом, — сказав Валентино. — Знаю точно, тому що від передозу вже зцілився та зараз до огиди чистий. Тож маю питання, Крихітко Ві, це ТИ під кайфом?
— Ні, Великий Ві, мені трясця як нудно! — Вельвет впала на канапу біля нього.
Вокс закотив очі.
— Я ж казав, як мене бісять ці ваші “Крихітка Ві” та “Великий Ві”?
Вельвет гмикнула.
— Ти просто заздриш, бо тобі прізвиська ми не вигадили, — сказала вона.
Валентино подивився на Вокса и теж гмикнув. Без окулярів його очі здавалися замалими на обличчі.
— Ні — відповів Вокс. — Просто це тупо. Сатана тебе розбери, “Вельвет” — вже прізвисько, назо тобі ще одне?
Вал й Вельвет подивилися одне на одного й зареготали, наче Вокс тільки-но пожартував.
— Добре, я все зрозумів, — сказав Вал, він сів й обійняв Вельвет нижньою парою рук. — Під час Винищення нічого не працює, ось й ходиш з кислим обличчям.
— Зі зламаним теликом замість обличчя, — гмикнула Вельвет.
Вокс забурчав. Йому захотілося розбити власний екран та провести за ремонтом останні години Винищення, проте це була не дуже продуктивна ідея.
— Облиш, наче ми ніколи не трахалися, — сказав Валентино.
— Оргії зі всіма співробітниками не рахуються, — відповів Вокс.
— Гей! Я неприємно вражений! — обурився Валентино та притис до грудей праву верхню руку. — Ми місяць назад переспали. Лише ми вдвох. І, як я пам’ятаю, тобі сподобалося. А ще півроку назад та чотири— минулого року…
Ну… так. Вокс і Вал спали час від часу спали один з одним, якщо в них співпадали вільні дні. Насправді — це було доволі непогано та розслабляло, адже вони не намагалися нічого довести. Просто секс та нічого іншого.
Тільки була суттєва різниця…
— Вельвет з нами не спала!
— Ой, та заспокойся, - сказала вона й перекинула ноги через коліна Вала. — Що нового я можу побачити? До того ж, я оргії рахую, тож, агов, МИ З ТОБОЮ займалися сексом. Та я з Великим Ві також. Тому я зовсім не розумію, чому б нам сьогодні не розважитися?
— Якщо це й правда, то секс був або невидатним, або настільки жахливим, що я витер його з пам’яті, — відрізав Вокс.
Він сподівався, що вона образиться та відкине свою тупу ідею, проте Вельвет лише пирхнула.
— Якщо ти й справді забув наш секс — чудова причина його повторити!
— А вона права, — посміхнувся Валентино. — Чи ти розігруєш сценку, коли всратися як хочеш трахнутися, проте кажеш “ні”, щоб за тобою ганялися?
— Та заради усіх занепалих янголів та самого Люцифера! “Ні” — значить “ні”! — прогирчав Вокс.
Він любив Валентино, проте ненавидів його звичку звинувачувати жертву. Нехай зараз ніякої “жертви” й не було.
Валентино вигнув брів.
— А це було “ні”? — уточнив він.
Вокс зітхнув. Добре, він також нудьгував й не схоже, що у Валентино десь завалилися настолки. Та, судячи з передозу, усю наркоту він витратив на себе.
— Добре, — сказав Вокс. — Давайте трахатися.
Вельвет заплескала в долоні і сказала:
— Ну нарешті! Ведеш себе наче цнотливець!
Валентино підняв Вельвет нижньою парою рук й підвівся, свого плаща він скинув верхніми руками та лишився лише у сорочці та вузьких брюках. Його чоботі на підборах вже валялися біля канапи.
— Ми йдемо до ліжка, — сказав Валентино, — чекати не обіцяємо!
Вокс гмикнув та почав неквапливо роздягатися. Якщо Вал та Вельвет почнуть без нього — він просто буде насолоджуватися шоу. Він й так бачив ліжко зі свого місця: величезне, навіть враховуючи зріст Валентино, з купою подушок, простирадло та ковдра з вульгарним тигровим принтом.
Вокс зняв взуття та лишив одяг на канапі. Він подивився на ліжко, де вже влаштувалися голі Вал та Вельвет. Синя та сіра шкіра дивно контрастували з тигровими простирадлами. Червоні подушки підходили за кольором хіба що хвостикам Вельвет.
Вокс підійшов та опустився на ліжко.
— Сподіваюся, я нічого не пропустив, — сказав він.
Вельвет осміхнулася та прижмурилася.
Валентино поцілував шию Вокса там, де нечутливий екран переходив в менш нечутливу чорну псевдо шкіру.
— Хочу подивитися, як ти будеш вилизувати Крихітку Ві, — прошепотів Валентино так, щоб Вельвет не почула, — поки я буду трахати твій вузький зад. Зможеш?
Тілом Вокса пройшла гаряча хвиля. Тільки Вал міг викликати подібні відчуття усього лиш описом. Клята магія, не инакше.
Вокс кивнув й опустився на коліна та лікти між розведених ніг Вельвет.
— Не хочу псувати радість, проте в такій позі ти нічого не зможеш зробити, хіба що… ну не знаю, потертися екраном о мій живіт? — її насмішкуватість зникла, як тільки Вокс показав язика.
Фактично, він складався з чистої енергії, котру Вокс перетворював на синій гладенький відросток, що виходив з нижньої частини його екрану.
Вельвет витріщилася на нього.
— Якого хріна? — спитала она. — ТАКОГО я не очікувала.
— Так, значить, щось нове ти все ж побачила, — подражнив її Вокс.
Вельвет зітхнула й з підозрою уточнила:
— Мене не вдарить током?
Валентино розсміявся.
— Звісно ж вдарить, Крихітко Ві, в цьому увесь сенс, — сказав він.
Вокс поклав долоні на її тонкі ніжки, він був здатний обхопити їх пальцями та ще б залишилося вільне місце.
— Хочешь відмовитися? — спитав Вокс. — Ми чудово без тебе впораємося, не хвилюйся.
— Намагаєшся “на слабо” мене взяти? — посміхнулася Вельвет. — Йди-но сюди та неси свого чудернацького язика.
Вона відкинулася на подушки, а Вокс зрушився вперед та засунув язик між її ніг. Він не здатен був відчути ані смаку, ані тепла тіла, проте бачив, як Вельвет здригається від слабких електричних імпульсів.
Вокс розсунув ноги, він чув, як Валентино відкрив змазку та швидко відчув слизькі пальці однієї з його рук. Дві інші лежали на стегнах Вокса, а ще одна йому дрочила.
Вокс вилизував Вельвет та проштовхував язика все далі та далі.
— Ця… річ зовсім ніяк не обмежується за довжиною? — спитала Вельвет, вона прикусила губу та трималася за края екрану Вокса.
Валентино витяг пальці, розвів сідниці Вокса й без коливань вип’явся членом всередину. Звісно, це було скоріше боляче ніж приємно.
— Агов! Обрежніше! Я не одна з твоїх повій, не забув? — зашипів Вокс та подумав: добре, що він говорить крізь динаміки та рот для цього йому не потрібен. — Чи тебе током шарахнути?
— Вибач, крихітко, — відповів Валентино, каяття в голосі не чулося, проте кут він змінив та притиснувся ближче, тепер він попадав по правильним контактам всередині Вокса.
Дві руки знов лежали на стегнах, третя продовжувала дрочити, четверта розсіяно пестила тіло Вокса. Його хватка стала сильнішою, ритм був швидким, сильним та злегка неприємним для Вокса, проте той не хотів зупинятися, тож це його не бентежило.
Вельвет видихнула та стисла пальці на екрані Вокса. Ще пару рухів язиком та вона кінчила. А потім заверещала, коли Вокс висмикнув язика.
— Гей! Було боляче! — Вельвет вдарила його в плече.
Вокс хотів зареготати, проте рухи Вала занадто його відволікали. Ще трохи та він обкінчав його долонь та простирадла, а сам Валентино кінчив в нього за кілька поштовхів.
Стоп. Кінчив в него. Що за огидний покидьок?!
— Ти не надягнув презерватива, так? — спитав Вокс.
— Не бурчи, любчику. Ти ж буквально телевізор, — відповів Валентино, він обхопив Вокса усіма руками одразу. — Нічого не підхопиш, ані від мене, ані від когось ще, хіба що на іншого техно-демона напорешся.
— Це просто огидно, — пробурчав Вокс. — Ненавиджу сперму усередині. Ти ж це знаєш!
— От скиглій.
А потім сталося дві ресі: Вокс почув усі частоти та пеклофон Вельвет почав трезвонити на підлозі.
— Хлопці! — Вельвет підскочила та почала стрибати на ліжку. - Винищення закінчилося!
— Яке щастя, — гиркнув Вокс, відсуваючи екран подалі від її ніг.
Відгуки