Рука здригнулася, і крапля туші впала на сувій, замаравши старанно виведені їєрогліфи. А-Яо відклав пензля вбік, і, насупившись, потер переносицю.
За вікном панувала ніч. Свіча вже догорала, і її тьмяного світла було мало для стомлених очей. Слід готуватися до сну, бо завтра йому знадобляться сили, а Не Мінцзюе — уважний помічник, котрий не засинає, вивчаючи військові мапи.
А-Яо повісив талісман замку на двері, загасив свічу й присів на невелике ліжко, котре за наказом глави Не принесли по кабінету його помічника після того, як він всю ніч проспав за столом, напівлежачи у незручній позі. Й після цього занедужав.
Темні кучері шовковистою хвилею хлинули по спині вниз, звільнившись від полону металевої заколки. Ханьфу простого крою з кольорами клану Не вже висіло на ширмі. А-Яо потягнув за стрічку нижньої сорочки і зняв її теж, залишившись у штанях і шовковій нагрудній пов’язці. Над пов’язкою з лівого боку було татуювання Інь-ян розміром з пів цуня. Чорна крапка інь на світлому ян чомусь стала червоною. А-Яо торкнувся її вказівним пальцем і смикнув. І витягнув із шкіри коротку голку з чорною верхівкою. Крові не було, наче й не було тієї голки під шкірою. Червона крапка інь на світлому ян враз стала чорною. У вікно заглянув повний місяць.