Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Хітока нервово заламує руки та невпевнено дивиться вбік. Хіната, що сидить зовсім поруч на невеликому дивані, повністю зосереджений на екрані телевізора. Романтична дорама набирає обертів. Дівчина здогадується, що буде далі, адже спеціально шукала фільм з високим рейтингом.
— Ти диви, Ячі! Він навіть не побачив цього закоханого погляду, ну що за телепень! — Хіната підстрибує від нетерпіння та показує на екран, де головний герой не помічає почуттів героїні. — Ну не буває таких тупих людей!
Хітока важко вдихає повітря та затримує його. Хочеться схопити Хінату за барки та прокричати, що йому вже б точно мовчати. Натомість ствердно киває головою та запиває розчарування ігнору несмачним пивом. Це втретє в житті вона п’є, на жаль, алкоголь зовсім не додає сміливості, як це зазвичай буває у фільмах.
Сьогодні вони вперше проводять традиційний вечір суботи лише вдвох. Зазвичай збирається вся компанія. Проте сьогодні у Каґеями додаткові заняття, у Ямагучі побачення. Цукі ж не прийшов спеціально. Навіть глузливе повідомлення про голубків скинув у чат.
Загалом останній рік у школі видався тривожним для Ячі. Вона була змушена навчити заміну для менеджера, успішно скласти іспити, слідкувати за хлопцями з команди волейболу. Все настільки закрутилося, що вона так і не зізналася Хінаті.
Усвідомлення, що скоро вони розбіжаться у різні сторони вдарило обухом по голові при підготовці до останніх волейбольних матчів. Слова Укая про прощання — подвійний хук у саме серце.
Відтоді Ячі не має спокою, будь-яка робота не тримається рук, а всі думки зводяться до Хінати. Скільки б разів вона не починала, але все було недоречно. У школі, в спортзалі, під час прогулянки. Завжди був хтось сторонній, завжди йому було не до неї.
Можливо, це саме те, чого вона боялась. Хіната не бачить у ній дівчину. Друга — так, менеджера — так, репетитора — так, а от дівчину…
Саме тому вона п’є гірке пиво, адже її план простий як двері: хильнути для хоробрості та нарешті зізнатися.
— Ячі, ти мене чуєш?
Дівчина швидко підіймає голову та відсахується, адже Хіната нахилений зовсім близько. Кров приливає до щік, і так важко зорієнтуватися. Але погляд спиняється на губах, і бажання податися вперед нервовим спазмом прошиває все тіло.
Цілуватися, напевно, приємно. Так роблять люди, коли зустрічаються.
Язиком дівчина проводить по вмить пересохших губах. Але долоня Хінати, яку він тильною стороною приклав до щоки, примушує зіщулитися. Невже він сам зробить перший крок?
— Може, тобі досить? Ти вся почервоніла і якась дивна… — Хіната нахиляється ще ближче та уважно вдивляється їй у вічі. — Тобі не погано часом? Голова не крутиться? Нудота?
Хітока заперечно хитає головою. На секунду вона повірила, що він її поцілує, але ні. Турбота хлопця примушує сподіватися на більше — хоча б на симпатію з його боку. Проте він такий до всіх, окрім Каґеями та Цукі, але там і причина в іншому. Насмішки та підколи — то їх спосіб підтримки.
— Можна я трохи приглушу світло? Мені від екрана б’є, — Хіната знову близько нагинається та запитально підводить брови. Хітока відчуває, як мурахи збудження біжать по її тілу. Вона намагається спинити думки, але від них збиває дихання. – Якщо ти не хоч, то все добре…
— Ні! — виходить значно голосніше ніж планувалося, тому Ячі сама лякається свого окрику. Хлопець здивовано підстрибує на місці, але жодним чином не коментує.
Хіната повільно підводиться та вимикає світло. За вікном уже сутеніє, тому атмосфера вмить перетворюється в інтимну. Ячі крутиться та мало не до крові кусає губи, намагаючись непомітно підсісти ближче. Серце тьохкає у грудях переляканою птахою, а кожен рух здається важким.
Хіната падає на диван розслаблено. П’яна посмішка та відблиск світла від телевізора виглядають у його очах обворожливо. Вона радіє, що одна з небагатьох, хто бачила його мужність та привабливість ще у часи першого курсу. Можливо, саме це й вразило її: його радість, щирість, прямота, привабливість, талант …. Цей список Ячі могла б продовжувати вічно і навести тисячі прикладів на підтвердження.