Краплі стікають по обличчю, котяться по спині, стукотять об керамічне дно із ритмічними заспокійливими звуками. Гарячий душ найкраще допомагає думати. Рома відкидає голову назад, підставляючи лице під краплі в надії, що може хоч це допоможе нарешті розібратися з тим, що сталося в роздягальні.
Пройшов вже тиждень, хлопець жодного разу не бачив Артема. «Швидше за все, це на краще», - думається йому, адже навряд чи він би міг дивитися Тьомі в очі після того що сталося. Йому самому треба обдумати ситуацію і вирішити, що робити далі
Роман дуже любив Мельника, але як друга. Хоча бували такі моменти, коли він задумувався, чи точно дорожить Артемом лише в цьому сенсі..
Ні, не варто про це зараз дуиати. Швидко викинувши нав’язливі думки з голови, він намагався зрозуміти, як таке взагалі могло статися. Вони ж дружать ще з раннього дитинства, завжди захищали один одного, разом дуріли, списували один варіант на контрольних… І тут таке.
Нікулін не хотів втрачати свого найкращого друга, але розумів, що відповісти взаємністю також не може - він же 100% натурал. Рано чи пізно, Артем це зрозуміє, і вони знову будуть дружити, як раніше. І в Роми вже є план, як це йому довести
. ..
Понеділок. Знову пари. Цікаво, сьогодні Артем прийде? Його не було весь минулий тиждень… Мусило статися щось серйозне, пропущений семінар - не жартики. Не вже це через…
- Привіт!
Задумавшись , Роман не помітив, як до нього підійшла Єва. Вони були знайомі ще зі школи і мали дуже теплі стосунки. Часто спілкувалися, переписувалися, кидали відповіді на кр або ср, ходили в кіно і гуляти…
- Привіт, - думки про причини відсутності Артема довелося відкласти
-Можна тебе на пару слів?
-Ммм, та. Думаю, що та, - мотнув головою хлопець.
До пари залишалося ще трохи часу, і вони вийшли в дворик коледжу, де зазвичай проводилася фізкультура, щоб їх не було чути.
- Мені дуже потрібна твоя допомога, - почала дівчина.
- Ок, добре, а що сталося?
- Короче, знаєш цього нашого новенького?
Новенького звали Данило, і він вчився з ними всього кілька тижнів, перевівся на початку жовтня. Власне, Рома ще не встиг з ним близько познайомитися, але чув, що той був сином багатеньких батьків і саме тому примудрився потрапити в коледж прямо посеред навчального року.
- Знаю, і що?
-Так от… Він мене вже задовбав! Вбив собі в голову, що я йому подобаюсь і ніяк не відчепиться. Останніх тижнів два перед парами вмудряється припертися мені під під’їзд, щоб провести. І після пар теж вичікує, щоб піти зі мною, а в цю п’ятницю поліз цілуватися! Уфф, - Єва провела рукою по обличчі, вочевидь, щоб трохи втихомирити емоції, - одним словом я тут на вихідних подумала… Він ніби бачив, що ми з тобою спілкуємося, і мені прийшло в голову… Знаю, дивно прозвучить…
- Кажи вже, - поквапив Рома подругу. Пара от-от мала початися, а він перед нею ще хотів перевірити, чи прийшов Артем..
- Прикинешся моїм хлопцем? - на одному диханні випалила дівчина і тут же продовжила, ніби виправдовуючись:
- Я просто вирішила, що якщо він побачить, що я маю хлопця, то відчепиться. І ми з тобою дружимо, він мав би повірити… І ти цей… Вибач, що я таке прошу, але я вже просто не знаю що робити і не маю більш кого попросити, я ж тут ні з ким ще близько не знайома, тільки тебе знаю й Артема, тільки я ж з ним не спілкуюся близько, і взагалі він же…
Точно! Артем! Як він зразу не подумав - це ж вихід! Достатньо просто почати зустрічатися з Євою, і Тьома зрозуміє, що його друг ніякий не гей. Усе так просто, і як же вдало трапилася ця ситуація між Євою й новеньким…
А подруга тим часом ще щось говорила. Взагалі, вона зазвичай впевнена в собі та й загалом класна, а зараз просто хвилюється й виплескує емоції словесним потоком:
-…не повірили б, а з тобою може вийти, я просто так втомилася від нього, він такий придурок, я ж пробувала пояснити, а до нього не доходить, і я… - дівчина запнулася, а тоді підвела на друга вмовляючий погляд, - Допоможеш?
- Добре, звичайно. Ти гарно придумала, - підбадьорив Єву Роман.
- О, дяяякуююююю! - щаслива, та навіть не задумалася, що друг так легко погодився, бо йому теж треба було довести декому одну річ…
***
Друзі домовилися, що підуть разом до головного входу, і там Рома поцілує дівчину в щоку.
Вони і зробили. Але…. Саме в цей момент хлопець боковим зором побачив Артема. Його обличчя не читалося, Роман навіть готовий був подумати, що то якась примара, бо останнім часом хлопець всіляко уникав його і не приходив до коледжу, щоб з ним не бачитися. Тільки друг, що стояв за кілька метрів, був повністю реальним і саме дивився на парочку із закам’янілим виразом.
Їх одногрупники голосно перешіптувалися і навіть хтось голосно крикнув: «А я казала, що вони не просто друзі!». Але Ромі було начхати на них, бо все що він хотів - підійти до Тьоми і вибачитись за цей цирк. Хлопцю було дуже совісно, проте, якщо він хоче повернути їх дружбу то має діяти за планом.