Даруєш ти тепло мені
Пристрасті палкої променя́ми,
У серця одне лиш на умі:
Ховати далі крадькома їх.
Скажи, моя Аматерасу,
Чи є для мене місце
Під сонцем червонястим?
Можливо, не зо зла
Назвеш мене ти необачною,
Щойно місячна повня́
Засяє пурпурово по-магічному.
Усі ті хризантеми золотаві,
Що є на цій землі,
Богине, від самого світання
Вони присвячені тобі.
Скажи, моя Аматерасу,
Чи вистача тобі тепла?
Взір холодний і прекрасний,
Нехай затьмарена душа,
В житті не завжди сяє сонце,
Кохання промінь упустила я
В своє відчинене віконце.
Таємниці спов’є ніч,
Місяць ся залишить у тіні,
Цукуйомі мене клич,
Коли б не проти була ти.
Скажи, моя Аматерасу,
Чи є для мене місце
Під сонцем червонястим?
Я знаю, не зо зла
Назвеш усе це необачним,
Щойно місячна повня́
Засяє пурпурово-таємничим.