Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Десь в окрузі Вультур, Орегон , знаходилось маленьке містечко, відоме як Ґравіті Асендс. Ніхто не знав, як довго воно простояло, але завжди здавалося ще однією константою в мінливому оточенні.
Одразу за головною вулицею стояв яскравий блакитний намет, очікуючи відвідувачів. Це була єдина цікава подія, яка коли-небудь траплялась з жителями Ґравіті Асендс, що принесла виконавцям шоу миттєвий успіх.
Більшість людей розуміли, що магія, яку вони бачили, – несправжня, проте було приємно повірити в неї лише на мить. Вони не здогадувалися, що близнюки-виконавці знали більше трюків, ніж звичайні карткові фокуси.
– Переконайтесь, що в цей раз отримаєте намисто зі справжніх перл. Я не хотіла б , щоб мене знайшли мертвою в біжутерії, — Мейбл було сімнадцять років, проте у власному розумі дівчина вважала, що двадцять.
Її об’ємне шоколадне волосся спадало до талії безладними хвилями, скільки б не намагалася їх приборкати, єдине, що втримувало, — пов’язка, прикрашена сяючим синім дорогоцінним камінням. Її кришталево-блакитні очі проколювали шкіру швидше, ніж високі підбори, і це моторошно нагадувало пов’язку, яку вона прикрашала. Блакитний піджак лежав поверх чорної блузки з вишуканим синім бантом. Вигнута, чорна, як смола, спідниця обіймала дівочі стегна, а прозорі чорні колготи обтягали литки.
— Мейбл, для тебе все – біжутерія, — Діпперу теж було сімнадцять, але він пишався тим, що молодший близнюк, адже йому не довелось так швидко дорослішати. Його шоколадне волосся завжди грубо укладене й розділене , щоб навмисно демонструвати дивну родиму пляму на лобі, яка імітує Велику Ведмедицю. Кришталево-блакитні очі горіли радістю, але в них завжди була тактовність, якою не хотілось зловживати. Його краватка-метелик була прикрашена дорогоцінним камінням, що виблискувало таким же сяйвом, як і більшість вбрання. Блакитне пальто імітувало колір очей , додаючи контрасту чорним застібкам ; темно-чорні штани були закороткі , аби показати огидно сині шкарпетки, а стильні черевики завжди були досконало глянцеві.
— Ну , я не винна в тому, що вони не можуть відрізнити справжню перлину від пластикової кульки. Поправді, можна подумати, ніби вони ніколи не зустрічали справжніх діамантів, дивлячись на мої коштовності, — нудно сказала Мейбл, безтурботно наносячи туш біля косметичної стійки.
Діппер засміявся.
— Мабуть, ні. Я знаю, що це може видатись дивним, але більшість підлітків не ходить із тисячами доларів готівки в кишенях.
Мейбл пхикнула:
— Лише ідіот зробив би таку річ. Мене справді дивує те, що це не було у твоєму списку справ на сьогодні.
Парубок люто глянув на сестру.
— Що ж, цей ідіот тримав усе шоу на собі, тому хотів би від тебе трохи вдячності. Усі знають, що в вас немає сцени.
Дівчина кипіла від люті.
— Вдячність? За що?! Усе це шоу – сміття, яке було лиш відволіканням для нас!
Мейбл раптом глибоко вдихнула, намагаючись заспокоїтись.
— Те, що я намагаюсь сказати, мій любий брате : я не бачу сенсу розгулювати містечком, як пара циркових виродків.
Діппер стиснув зуби. Його сестра могла бути такою… Неможливою.
— Справа в тому, що ми не тільки залишаємось непомітними, але й стали міськими знаменитостями. Нас усі обожнюють, так що нікому й у голову не прийде звинувачувати нас у неправомірних діях, скільки доказів не було б . Якби ти вирішувала, ми просто викрали б пів міста , щоб знайти той дурний щоденник. Тому я вірю, що ти намагаєшся сказати «дякую».
Мейбл лише секунду хрипнула, а потім розчаровано вигнула брови:
— Я вважаю за краще, щоб ти сказав мені правду, ніж брехав , Діпстику . Погодься, воно ніколи й не було завданням, лише приверненням уваги, якої ти так відчайдушно прагнеш. У мене, з іншого боку, є інші справи, окрім як виглядати дурепою. Поки я погоджуюсь, але точно знаю, що Ґранкл Форд незадоволений твоїм рішенням.
Хлопець зітхнув, обертаючись на стільці й прокручуючи в голові свою величезну історію обміну повідомленнями.
— Ти ж знаєш, як мені байдуже, що думає Ґранкл Форд чи будь-хто інший.
Він відмовився дивитися їй у вічі.
— О, так. Інакше чому ти зі мною, замість того, щоб кинути ще одну зі своїх маленьких п’єс для Ґранкл Стен-сай, — глузливо запитала дівчина. Вона посміхнулася й відвернулася, сподіваючись, що виграла цю битву. І навіть не помітила, як Діппер люто стискав метелика.
Мейбл ударилася спиною об стіну, синя енергія оточила її кінцівки. Вона збентежено пискнула, коли юнак обвив рукою її шию.
— Знаєш, у мене тут є ніж для особливих випадків, але я повинен приберегти його для свого першого вбивства, га? — посміхнувся, а очі й краватка-метелик загрозливо світилися
Мейбл люто закусила губу, схопивши якомога міцніше брата за зап’ястя . За мить її долоня спалахнула містичним блакитним вогнем, обпаливши йому руку.
— Ох! — скрикнув хлопець, негайно відпускаючи близнючку .
— Ти міг би поводитися, як доросла людина в університетському містечку, але надто часто забуваєш, хто тут вундеркінд, — сплюнула й швидко вибігла з гримерки.
Діппер кипів і від злості, і від болю. Опік, який вона залишила на його руці, мав досить огидний вигляд, але парубок легко міг прикрити пошкодження рукавом. Він вилив на рану пляшку води, яка стояла неподалік.
«Сподіваюся, шраму не буде. »
Шкіра була надто ідеальною для плям.
Хлопець розправив комір і пройшов повз блакитну завісу, чекаючи бурхливих оплесків залу.
— Ласкаво просимо, Ґравіті Асендс!
— Що ж, почнімо шоу?