- Коли я мріяв про секс із видом на море, то мав на увазі не фотошпалери… – бубнить Фелікс, дивлячись на зображення узбережжя Хургади, де є велика ймовірність того, що твій член відкусить акула. Він настільки явно побачив цю картину, що аж схопився за дорогоцінні яєчка, аби перевірити, чи все на місці. Переконавшись, що вічний скарб там, де й має бути, він з полегшенням видихає.
Квартира Хьонджіна – дивне місце. Ти ніби знаходишся в найкомфортнішому куточку планети, а ніби в кабінеті у лікаря-психіатра, костюм якого одягнув один із божевільних пацієнтів. Зі сторони ліжка ті самі фотошпалери, пухнасті білі подушки, на тумбочці книжка разом зі склянкою води, де шипить розчиняючись вітамінка для ранкового заряду бадьорості; зі сторони письмового стола – пластикова модель стравоходу людини в розрізі, анатомічні схеми та найстрашніш - жаби у фізрозчині. А під тим - біля здоровенної підставки з різними операційними інструментами - спокійно собі спить морська свинка Кобальт, бо саме зі вмістом кобальту в ґрунті пояснюють деякі випадки пухлин в шлунку. Не те, щоб для Фелікса це здавалося чимось незвичним, але збудження миттєво знімає один лише погляд на бідолашну жабу, яку краще б з’їли десь у глибинці Франції.
- Це зовсім не сексуально, - відвертається він та плюхається животом на ліжко. З моменту фантастичного мінету в кабінеті пройшли три тижні, і весь цей час тяжка доля лікаря та студента медичного не давала нагоди на щось більше за дрочку на гарячі нюдси, від яких обидва думали, що видобудуть із членів вогонь – настільки інтенсивно ковзали долоні по ним. Іноді обидва були впевнені, що з голівок йшли від того іскри. Феліксів Дікмен набув ознак Залізної людини, бо замість сперми в його уяві вже вилітали вогняні знаряддя для того, щоб врятувати якийсь банк від пограбування. І ось, нарешті, день Х, а точніше – день “шалений секс”, настав. Поки Хьонджін приймає душ, Фелікс перевіряє чи взяв із собою змазку та презервативи, повністю роздягається та приміряє один із його робочих халатів.
- Що ж, лікарю Хване, не лише Ви тут сексі, - присвивнувши, каже він, одягаючи ще й окуляри. Але імпровізований показ лікарняної моди перериває тихий смішок позаду.
- А тобі личить, - промовляє Хьонджін, з’явившись в одному лише рушнику на стегнах, на що отримує позитивно оцінюючий погляд Фелікса. – Але давай спочатку поснідаємо?
- Ну ні, ні-і, - починає нудити той, надуваючи губи. – Я не до ресторану прийшов, а на сеанс сексотерапії. Тож, будь ласка, давайте спочатку Ви втамуєте мій голод по оргазмам від чужого члену в моїй дупі, а потім вже той інший.
Сміючись, Хьонджін підходить до нього, обіймає за пояс та ніжно цілує, з насолодою смакуючи персикові вуста. І Фелікс ніби тане в його обіймах, усім голим тілом притискається та запускає пальці в його волосся на потилиці. Легенько тягне, хапаючи перший стогін, та маже язиком по лінії підборіддя, окреслюючи ідеальні лінії, що ніби створені самим Мікеланджело.
- Зажди, - шепоче Хьонджін, коли Фелікс тягне його за собою до ліжка.
- Щось не так? – здивовано запитує той, поглянувши на його розгублений вигляд.
- Я просто… – червоніє та відводить погляд. – Напевно, я не той, хто тобі потрібен…
- Що? – Фелікс аж підскакує, бо не може повірити, що прямо зараз його намагаються лагідно відшити. Зараз виявиться, що він одружений, або ще гірше – що саме після їхнього знайомства вирішив ступити на рівну стежку життя, пішовши в монастир, або раз і назавжди з’їхати з веселкового мосту, по якому в голові Фелікса вони вже радісно стрибають, тримаючись за руки, та наспівують дурнуваті пісеньки про кохання. – Я тобі не подобаюся?
- Ні-ні, - Хьонджін виставляє руки вперед та маше ними, щоб виглядати більш переконливим. – Справа не в тому.
- Ну, так в чому тоді?
Фелікс бачить, як той соромиться, кусає губи та роздивляється все, що завгодно, лише б не пересікатися з ним поглядом.
- Я хочу, щоб… Щоб зверху був ти.
Ступор. Довга пауза. Фелікс намагається це переварити, а потім, коли засвоює почуту інформацію, то сонячно усміхається, підходячи до нього. Обома руками він турботливо пестить його ланіти, швидко чмокає в ніс та зазирає йому в очі, демонструючи свою відкритість до нього, аби той йому довіряв.
- Як скажеш, - знизивши тон голосу, відповідає. - Я з задоволенням відтрахаю та відшмагаю твій підтягнутий зад, - підморгує та робить тихий ляпанець по сідниці. – Чому ти так боявся зізнатися?
- Бо почув те, чого хочеш ти… Та й раніше, коли я знайомився з кимось, то мені або не вірили, що я нижній, або сміялися. Бо, бачте, тридцятиоднорічний чоловік не може бути тим, хто отримує насолоду, коли над ним домінує хтось молодший за нього.
- Ну й дурні, - хихоче Фелікс, а потім відходить до рюкзаку та дістає вібромасажер простати. – Це ж така нагода отримати подвійний кайф, нічого вони не розуміють!
Скинувши вагу з плечей та розслабившись, Хьонджін хитро вигинає брову, посміхаючись, коли Фелікс віддає йому маленький чорний пульт управління.
- То що, пограємо? – запитує він, натиснувши на кнопку, після чого масажер починає видавати тихе дзижчання.
- Йди сюди, - тягне за рушник Фелікс, скидає його та обома руками хапає за оголені сідниці так, що вони моментально червоніють. Але зненацька він зупиняється та суворо каже: - Але є одна умова. Прибери своїх жаб та Кобальта - у мене відразу падає, коли я дивлюся на ту частину твоєї кімнати. А зараз взагалі не варіант бути імпотентом, розумієш?
Хьонджін швидко виконує вказівки, переносячи банки та клітку до коридору, поки Фелікс в цей час крапає змазкою на масажер та обережно вставляє його собі, вже отримуючи ту саму пілоерекцію від одного лише уявлення про те, якими яскравими будуть відчуття.
Впоравшись із завданням по знищенню демотивуючих чинників для сексу, Хьонджін повертається та застає Фелікса із ременем в руках.
- То ти не жартував про те, що відшмагаєш? – зацікавлено запитує він, підійшовши до нього та притягнувши до себе обіймаючи.
- Взагалі-то це не для того, але… Якщо колись захочеш, то можу зробити й це, - цілує його, всмоктуючи в себе язик та граючи з ним, обмазуючи вуста слиною та водночас вологими пальцями просковзає до його анусу, приємно дивуючись тому, що він вже розтягнутий. То ось чому Хьонджін так довго стирчав у ванній кімнаті. Готувався, розтягував себе, думаючи про нього. І, чорт забирай, як це заводить.
Фелікс штовхає його на ліжко, нависає над ним та розсипає поцілунки по обличчю, в цей час натягуючи презерватив. Хьонджін охоплює його ногами та глибоко дихає, втрачаючи голову від того, що ось-ось станеться. Його тіло покірно відповідає на кожен дотик, кожен поцілунок; він вигинається йому назустріч та боїться обпектися розпаленим від збудження тілом, окресленим привабливими рельєфами, усипаним дрібним ластовинням, схожим на запалені закатним сонцем зорі, що відблискують усіма кольорами всесвіту. Поцілунки Фелікса опускаються все нижче, роблячи Хьонджіна беззахисним та слабким перед відчуттям на собі пухких вологих вуст. Здавалося б, що не було того місця, яке б Фелікс не розцілував, але він якимось чином знаходить нові, на дотик до яких тіло Хьонджіна реагує занадто чутливо. Він гладить його волосся, коли той доходить до косих м’язів та обводить їх язиком, наважується глянути на нього та закусує нижню губу, бо згадує, що в його руках пульт, на який він може натиснути будь-якої миті. Але вирішує, що ще не час.
Розтягуючи задоволення, Фелікс покриває поцілунками внутрішню сторону його стегон, лагідно кусає та сміється, коли той здригається. Він підводиться на коліна та впивається його слухняним поглядом, дозволяючи йому робити все, що заманеться. Фелікс усміхається краєм рота та закидує одну його ногу собі на плече, повільно цілує, спостерігаючи за реакцією, а потім починає облизувати та обсмоктувати його пальці так, ніби це його член. І у Хьонджіна злітає дах, він миттєво червоніє, закриває собі рота та тихо скиглить, коли Фелікс лиже його стопу, цілує присмоктуючи та не зводить з нього очей.
- Лікс, - тихо звертається той, - подрочи мені своїми стопами… Будь ласка…
- Хто б міг подумати, лікарю… – протягує той, посміхаючись.
Він трошки відповзає назад та сідає так, щоб мати змогу контролювати рухи масажеру всередині, який досі вимкнений, бо Хьонджін, здається, навмисно з цим тягне. Простягнувши ноги до його члену, Фелікс ніжно пальцями надавлює на яєчка та трохи стискає. І Хьонджін майже відключається. Слабкий, але до біса приємний біль у поєднанні з тим, як Фелікс владно це контролює, доводить його до шаленства, від якого закладає вуха. Він відчуває, як його м’які стопи огинають член та повільно рухаються по стволу; як пальцями він пестить голівку, а потім знову опускається нижче до мошонки. У Хьонджіна пришвидшується дихання, і він не соромиться стогнати так само, як це робив Фелікс в його кабінеті. Йому кайфово настільки, що перед очима все починає мерехтіти разом із Феліксом. А той, пришвидшуючи темп, треться сідницями об ліжко, тим самим рухаючи в собі масажер та розриваючись від бажання нарешті вставити член в Хьонджіна. Він помічає це, штовхаєься між його стоп, розриваючись всередині від того, як це, бляха, гаряче і сексуально, та кінчає, хапаючись за узголів’я ліжка, бризкаючи спермою на Феліксові ноги та намагаючись заспокоїти серце, яке майже вилітає з грудей.
Фелікс підтягується до нього, зливається з ним у поцілунку та обережно роздвигає його ноги, щоб було зручніше обом. Він поступово заглиблюється в нього членом та, дійшовши до кінця, ненадовго зупиняється, щоб Хьонджін звик, та й щоб самому не злетіти з розуму від того, що прямо зараз під ним сексі лікар – герой його вологих фантазій, на якого він дрочив з таким обожнюванням, як моляться на святі мощі. Внутрішній Дікмен щасливий, як пес на вигулі, а романтик верещить від того, як же круто, коли твій нижній дійсно цього хоче, а не піддається на твої благання та потім сидить із кислим обличчям, бо анальна цнота була віддана замість того, щоб оберігати сфінктер для «того самого» випадкового присяду на пляшку.
Повністю віддаватися одне одному в сексі, дослухатися та виконувати бажання партнера, які стають спільними бажаннями – про це Фелікс і не мріяв. Тому, черговий раз заганяючи член так, щоб у Хьонджіна закотилися очі від ритму, а його нігті ще сильніше вчепилися в спину, Фелікс радіє випадковому метчу, сподіваючись, що знайшов партнера не лише для сексу, а ще й для чогось більшого.
Хьонджін згадує про пульт, хитро посміхається та тисне на кнопку, від чого Фелікс ледь не задихається, бо приємні вібрації в анусі та гарячий, залежний від нього сексі лікар поєднуються в бажанні зупинити час та вічно цим насолоджуватися. Але не вийде. Хьонджін змінює режим, вібрує сильніше, а Фелікс штовхається в нього різкіше, кусає сухі губи та повністю притуляється до його спітнілого тіла. Він треться об його соски, розціловує ключицю, а приємні відчуття, що нарощуються внизу живота з шаленою швидкістю, досягають свого піку тоді, коли Хьонджін просовує руку до свого члена та починає собі мастурбувати, щоб отримати ще один яскравий оргазм. І Фелікс не витримує: він робить останній рух та кінчає в презерватив, не виймаючи члену з Хьонджіна. А той, обійнявши іншою рукою розслаблене тіло, кінчає за ним, поливаючи його живіт липкою спермою.
Обидва важко дихають. В голові приємне запаморочення, а ліниві чмоки переростають в останній пристрасний поцілунок, після чого Фелікс злізає з нього та, глянувши на ремінь, про який геть забув, витягує з себе масажер, який все ще вібрує, бо Хьонджіну не до пульта.
- Ти мене всього забруднив, - жартома обурюється Фелікс та, чмокнувши його в чоло, плететься до ванної кімнати.
***
Ранок, що почався з такого, не може бути поганим, і Фелікс навіть забув про огидних жаб у фізрозчині. Він, закинувши ногу на ногу, спостерігає за тим, як Хьонджін щось чаклує, стоячи біля плити, та знову хапає пілоерекцію на його голий торс.
- Смачного, - бажає той, ставлячи перед ним тарілку із чимось незрозумілим блідо-бридотного кольору.
Фелікс, думаючи, що навіть ті жаби виглядають апетитніше, відсуває її від себе та тикає туди пальцем.
- Це що? – запитує він, із недовірою дивлячись на Хьонджіна. Невже вирішив дати якусь отруту?
- Вівсянка, - спокійно відповідає той.
- Я бачу. Що воно тут робить? Ти, напевно, переплутав мою їжу з тим, що даєш Кобальту.
- Ні, не переплутав. Хоч ми з тобою і… Пара? Але я все ще твій лікар, тому нагадую, що у тебе гастрит, і треба їсти нормальну їжу, яка не подразнює шлунок.
- АЛЕ ЦЯ ЇЖА ПОДРАЗНЮЄ МОЇ НЕРВИ! – волає Фелікс, схрестивши руки. І щоб кольнути чимось Хьонджіна за таку підставу, додає: - І взагалі у тебе фотошпалери з пляжу в Хургаді, де водяться акули, так ось, я туди поїду, і хай мене зжеруть. Ось і будеш потім жалкувати, що ти мене годував гидотою замість полуниці в шоколаді на березі моря на Чеджу!
- То ти в нас естет? – сміється Хьонджін, дивуючись, як швидко Фелікс вміє перевтілюватися з пристрасного коханця у вередливу дитину.
- Так, естет! – перекривлює його голос та маше головою, коли той підносить до його рота ложку з кашею.
- Естет з гастритом ти, ось хто, їж, не викаблучуйся. Сам на це підписався!
І Фелікс в цю мить зрозумів, як використає ремінь. Він зв’яже ним Хьонджінові руки, сяде навпроти та буде їсти жирні бургери, хоча очевидно, що після того йому будуть довго та нудно на макеті стравоходу показувати, де можуть виникнути пухлини та виразки, якщо так буде продовжуватися. А він і не проти. Від сексі лікаря витерпить що завгодно, тому нарешті відкриває рота для першої порції вівсянки.