- Ось, що буде, якщо снідати лише цигарками, - бурмотить Фелікс, спостерігаючи, як із кабінету, де проводять гастроскопію, або, якщо по-простому, “ковтають шланг”, виходять змучені пацієнти, тримаючись за горло.
З переїздом до великого міста та купою невідкладних справ, які миттєво з’явилися на горизонті студента першого курсу медичного університету, шлунок Фелікса почав забастовку через ненормований режим та один прийом їжі на день, але такий, що потім відчуття, ніби туди вшили декілька кілограмів цегли. І ось він тут, трясеться, наче карамельна панакота, бо ніколи нічого довше за член колишнього не ковтав. І це, до речі, теж проблема. Коли ти студент медичного, то в тебе не те щоб на побачення, а навіть на мастурбацію часу немає. Майже півроку без сексу, і Фелікс потроху починає розуміти значення виразу “лізти на стіну”. Ще півроку, і він точно опанує прийоми спайдермена, але літати буде не на павутині, а вистрілюючи спермою. Уявивши це, він опускає голову та закусує губи, щоб не заржати на всю приймальню, бо вигляд самого себе, що летить між високоповерхівок, виставивши член вперед, а потім прилипає до якогось бараку, тягне на подвійну премію Дарвіна. Він навіть дає собі назву - дікмен.
Але, здавалося б, розумні люди вигадали спеціальний додаток, щоб спростити пошук партнера на одну ніч, а у випадку Фелікса - на одну годину, бо МЕДИЧНИЙ, і цитологія сама себе не зробить; але всі ті мачо, які гаряче позують на фотках в Гріндері, в житті були схожі на поголених бабуїнів; у деяких навіть були червоні дупи, а Фелікс знає, що і без медичної освіти ясно, що в разі, коли десь яскраво-червоне, де не має бути, то краще руками не чіпати.
Він оглядає коридор, намагаючись знайти бодай щось цікаве, щоб відволіктися від звуків вивертання кишок, які лунають із кабінету, але не знає, на що б звернути свою увагу. Тому дістає навушники, вмикає підряд пісні The Weeknd, заплющує очі і поринає у світ мрій, де його з ніг до голови облизує високий красень, бажано блондин, а потім на кабріолеті везе до Ейфелевої вежі та трахає на самій вершині, бо чарівному Феліксу подавай чарівний вид на нічний Париж. І пофіг, що він зараз в Сеулі.
Такими темпами Фелікс не помічає, як починає кимарити, але з фантастичного сексу під французьке муркотіння невідомого красеня, його виводить легке потрясування за плече. Він невдоволено розплющує очі та миттєво ковтає язика, бо перед ним стоїть теж красень, щоправда, без кабріолету, та й, очевидно, не француз. Пшеничне коротке волосся, чорні очі за окулярами і дуже цілувательні губи, схожі на два рум’яних пиріжка. Фелікс облизується та не відводить від них очей, поки той щось говорить. А що? Якби він знав, бо музика в навушниках все ще грає, а витягувати їх вже якось нечемно, тому він киває та по-ідіотські усміхається, нарешті глянувши на бейджик, де написано: “Гастроентеролог Хван Хьонджін”.
- Ось його шланг я б ковтнув… - каже про себе, дивлячись, як віддаляється той, та потім зазирає до телефону, щоб перевірити, чи немає його в Гріндері. Але ні мобільного зв’язку, ні вай-фаю, ні надії, що серед бабуїнів буде такий скарб. Він підводиться, вимикає музику та підходить до вікна, щоб зловити хоча б одну паличку мобільного оператора, і коли це стається, то одразу ж набирає Чанбіна - найкращого друга та піврічну жилетку для скиглення від самотності.
- Фелікс, якщо знову будеш мені казати, що порожнеча в дупі та переповнені яйця не дають спати, то я тобі туди запхаю пилосос для подвійного ефекту. Сьома ранку, ти здурів?
- Бінні, код червоний, - швидко відповідає той.
- Що сталося?
- Тут сексі-лікар… Дуже сексі-лікар. ЗАНАДТО сексі-лікар. Що робити?
Тиша.
- Ти тут? - питає Фелікс, почавши гризти палець на мізинці та озираючись, щоб Хьонджіна не було поблизу.
- Тут, - видихає той. - Будь ласка, тримай себе в трусах, поки не дізнаєшся, чи на твоїй він стороні веселкового мосту.
- А як дізнатися, тут ніхєра не ловить, ніби на дні океану сиджу, а не в лікарні.
- Ти на дні, але не океану, Лікс. Бувай.
- Зрадник, - шипить Фелікс, почувши короткі гудки. Але, дійсно, чим би Чанбін допоміг? Свічку б точно не тримав, бо після декількох невдалих спроб звести Фелікса зі своїми знайомими, він лише міг би його відмолити та зняти порчу недоторканності, спаливши університет.
Швидко забігши до вбиральні, Фелікс поправляє зачіску, а разом із тим все, що тільки можна поправити, починаючи зі шнурків на кросівках, а завершуючи резинкою на трусах. Він дивиться на себе з усіх боків та сподівається, що все ще вміє фліртувати. Хоча моменту для флірту просто не існує, бо все, що буде відбуватися в кабінеті не те, щоб не сексуально, а взагалі огидно. Але надія помирає останньою, а Фелікс без сексу - перед нею, тому він набирається сміливості та виходить як раз в той момент, коли в кінці коридору лікар Хван відчиняє кабінет.
- Ось Ви де, - ласкаво усміхається він. - А я вже думав, що втекли. Заходьте, прошу.
Серце в п’ятах, печінка під горлом, а мозок пішов шукати нового господаря, залишивши на своєму місці бажання прогнутися під лікарем та заковтнути його клятий шланг так, щоб не було чим дихати. Фелікс дивиться на екран телефону, і там знову жодної палички зв’язку. Під вивчаючим поглядом Хьонджіна він проходить всередину та майже непритомніє від вигляду ендоскопу.
“Прикольний з мене лікар буде”, - думає він, а потім здригається, коли рука Хьонджіна чи то випадково, чи то навмисно зачіпає його зад під час того, як той обходить Фелікса.
- На що скаржитеся? - запитує Хьонджін, відкриваючи медичну картку.
“На відсутність сексу та стояк, який дай боже, щоб ти не помітив”, - хоче сказати, але видає інше:
- Щось в шлунку коле останнім часом… - мимрить.
- Ясно, тому вирішили викрити проблему радикальним способом, га? А Ви ризиковий, - жартує той, кивнувши на ендоскоп. - Добре, лягайте на бік, беріть до рота ось цю капу з отвором, затисніть зубами та чекайте на команду. Під головою рушник, щоб потім витертися. Слини буде багацько. Блювотний рефлекс - це нормально, не…
- У мене немає блювотного рефлексу, - загадково каже Фелікс, лягаючи, на що Хьонджін підіймає брову, та з голосним ляпанцем одягає стерильні рукавиці.
- Що ж, непогані навички, - задумливо відповідає він, підходячи з апаратом. - Вдихніть.
Фелікс вдихає та кривиться, відчувши стороннє тіло у стравоході. Хьонджін, забувши про екран, не може відвести від нього очей. Рефлексу немає. Не збрехав. Поставивши в голові галочку та почувши кашель, який виривається з гортані Фелікса, він приходить до тями та кілька хвилин уважно щось роздивляється на екрані, іноді роблячи короткі записи. А Фелікс намагається ковтнути слину, яка не ковтається, а розтікається по його підборіддю, хоче витерти сльози, які автоматично виступають від неприємних відчуттів, але хапає на собі зацікавлений погляд Хьонджіна. Зацікавлений в ньому. О, він знає цей погляд, і поки шланг витягується, в голові проявляються картинки, від яких починає приємно тягнути внизу живота. Чанбін би сказав, що обидва збоченці, яких треба закрити в одній клітці, і був би правий. Хьонджін помірно дихає, намагаючись не загубитися в своїх фантазіях, а Фелікс навпаки хоче скоріше вистрибнути з трусів та застрибнути на лікаря.
Відійшовши, Хьонджін повертається до нього спиною та повільно намотує ендоскоп на підставку, проганяючи з голови образ Фелікса з почервонілими губами та замазаного слиною. А Фелікс тим часом молиться на клятий інтернет та заповітний дзвіночок від додатка, а ще протирає горло та клянеться, що більше цієї процедури не повторить, а краще помре від виразки. І гастроентерологом точно не стане. Проктологом буде веселіше.
Хьонджін сідає за стіл та відкашлюється, роблячи записи. Фелікс сідає навпроти та кусає губи через ЗАНАДТО сексі зосередженого лікаря.
“Хоч спермотоксикоза і не існує, але я прямо зараз від нього здохну”, - лунає в голові.
- Відчуття, що в горлі забули ендоскоп буде цілий день, але не хвилюйтеся, його точно витягли, - нарешті каже Хьонджін, дивлячись на нього. - А по діагнозу можу сказати, що…
Дзвіночок. У обох. Вони завмирають. Фелікс першим бере телефон, сподіваючись на великий куш.
Ваш потенційний партнер за метр від Вас.
І якось дихати стало важко.
Він обережно кладе телефон на стіл та відкашлюється. Найімовірніше, він таки ковтне ще один шланг.
Тепер черга Хьонджіна. Він довго дивиться на екран. Потім на Фелікса. Не зводячи з нього очей, підводиться та знімає окуляри. Стукає пальцями об стіл. Шумно видихає в передчутті. Не кваплячись прямує до дверей та робить один оберт ключем, від звуку якого у Фелікса встав як член, так і волосся дибки по шкірі.
- Цікаво, - каже Хьонджін, підходячи до нього. - Знаєте, як зветься, коли…
- Можна на “ти”, - муркотить Фелікс, розвертаючись.
- Добре, - хрипить той, підійшовши до нього впритул. - Знаєш, як зветься, коли в тебе так звані “мурашки” по шкірі? - питає та проводить кінчиками пальців по його руці.
- Розкажіть мені, лікарю, - сідає на стіл Фелікс, розвівши ноги, щоб Хьонджін підійшов ще ближче.
- Пілоерекція, - шепоче йому в губи та підхоплює Фелікса за ноги, щоб притягнути до себе.
Фелікс майже дуріє від цих дотиків, навіть шкрябання в горлі перестало його турбувати. Прямо тут із сексі лікарем. На столі. Авжеж, це не Париж та не Ейфелева вежа, але це більше не має для нього ніякого значення. Хіба що, можливо, десь там кабріолет. А на ньому можна і на Чеджу зганяти якось. Трахатися з видом на море - нічим не гірше, ніж нічний Париж.
- У мене ерекція від слова “пілоерекція”, - каже Фелікс, переміщаючи одну долоню Хьонджіна на свій пах, а потім тихо стогне, коли той стискає, проводячи язиком по його шиї.
І якби Фелікс знав, що сьогодні відбудеться така зустріч, він би підготувався та вимив би себе дочиста, щоб аж до скрипу. Але зараз він просто тане від поцілунків Хьонджіна, що хаотично сипляться на його шию, його сильні руки стискають стегна, а тертя об його член остаточно зриває останню клему. Фелікс хапає його за волосся та тягне до себе, щоб поцілувати.
- Любиш домінувати? - сміючись, запитує Хьонджін та дозволяє тому себе цілувати облизуючи його губи, обсмоктуючи язик, стогнучи від ніжних покусувань та збуджуючись до зірочок перед очима. Фелікс розстібає його ширинку, але Хьонджін зупиняє його.
- Ні, сьогодні я.
- Сьогодні? - майже викрикує Фелікс, розуміючи, що це не остання їхня зустріч.
- О, так, - опускаючись на коліна, відповідає Хьонджін. - Люблю пацієнтів, у яких відсутній рвотний рефлекс.
“Здуріти”
Хьонджін розстібає його ширинку, спускає труси та облизується, дивлячись на член. Він проводить язиком по голівці та зненацька заковтує весь орган, спираючись носом в лобок. У Фелікса плутаються всі думки, які до цього ще якось проносилися сірою речовиною. М’які губи Хьонджіна, гарячий язик та тепла гортань, що охоче приймає весь розмір, доводять його до шаленства. Звуки вологого присмоктування, що приємно вібрують знизу, роблять із нього безсилого нижнього з тих самих ідіотських манхв, над якими він сміявся, вважаючи, що це просто дурня, вигадана пубертатними дівчиськами. Хьонджін старанно смокче, дивлячись на нього знизу, відривається від члена та витягує його з рота, висунувши язик, від кінчика якого тягнеться тоненька слина, з’єднуючи рот із голівкою. Фелікс дуріє від такого виду. Краще, ніж нічний Париж. Хьонджін ляскає членом по язику, а потім остаточно стягує з нього джинси разом зі спідньою білизною та присмоктується до яєчок, паралельно із тим мастурбуючи йому. Він обводить їх язиком, засмоктує, а у самого член розривається від бажання загнати його в тіло Фелікса. Але не сьогодні.
Притискаючи голову Хьонджіна до себе, Фелікс бажає хоча б щось відчути всередині себе, хоча б ненадовго.
- Засунь в мене свій палець, - майже благає, на що Хьонджін покірно киває, плює на анус та лагідно намагається просунути туди середній палець, разом із тим знову повертаючись до мінету, але на цей раз смокче його голівку, від чого Фелікс, насаджуючись на палець та відчуваючи наближення оргазму, починає голосно стогнати, забувши, що знаходиться в кабінеті у, бляха, справжнього лікаря, якого за дверима чекають пацієнти.
Він обводить язиком голівку, відкривши рота, та легенько б’є членом по ньому, лиже ствол, насолоджуючись тим, як Фелікс, заткнувши собі рота, стогне, цілує його лобок і знову заганяє собі член так, щоб перекрило дихання; і Фелікс на цей раз кінчає, обдаючи гарячою спермою його гортань, яку той ковтає. Все, до останньої краплі, змушуючи Фелікса здригатися та кусати свої пальці.
Хьонджін відсторонюється та підводиться з посмішкою на обличчі, а Фелікс різко притягує його для поцілунку, разом із тим запускаючи руку до штанів та починаючи йому мастурбувати, засмоктуючи ті пухкі вуста та ковтаючи замість сперми його стогони. Через довге стримання, Хьонджін швидко кінчає в його руку, схопившись за край стола.
- Люблю лікарів, у яких відсутній рвотний рефлекс, - єхидно промовляє Фелікс, зістрибуючи та змиваючи його смерму в умивальнику.
Застібнувши штани, Хьонджін підходить до нього ззаду та обіймає за пояс, притискаючи до себе апетитною дупою.
- У тебе гастрит, - шепоче на вухо та кусає.
- Ну ось, - плескає мокрими долонями Фелікс, - всю романтику запаршивив.
- Цікаве у тебе уявлення про романтику, - сміється Хьонджін.
- Тебе пацієнти чекають. Який приклад ти надаєш майбутньому колезі?
- Вау, то ти теж будеш лікарем, який смокче незнайомцю в кабінеті? - хмуриться той.
- Ні, я буду лікарем, який буде смоктати іншому лікарю в його кабінеті, - Фелікс тицяє пальцем йому в груди та швидко одягає джинси. - Метч є, я тобі напишу.
І зникає за дверима, де на нього косо дивляться наступні в черзі на “ковтання шлангу”.
Фелікс підстрибуючи йде вулицею, набираючи номер Чанбіна.
- Бінні-і-і, - співає він, коли той відповідає, - було.
- Все ж таки не стримав себе в трусах, - регоче той. - Що ж, я за тебе радий.
- БЛЯХА, ТРУСИ! - волає Фелікс на всю вулицю, чим привертає до себе увагу перехожих.
І тут приходить фотоповідомлення - його труси та текст: “Буде привід повернутися”.