Повернутись до головної сторінки фанфіку: Коли він плакав

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

Тепер Чонгука не так просто зачепити. Він не плаче під час нагородження, чи коли хьони розповідають про важкі часи, не плаче, коли люди просять на біс, чи коли хтось застає його напів голим (не залежносто від голої половини).

Але Гук мило і безсоромно плаче під час сексу. Достатньо доторкнутися до члена, провести по всій довжині, а потім потерти рожеву голівку, подути на неї, можливо перед тим облизавши, як в очах збираються сльози. Він хниче, йорзає, не в змозі ніяк контролювати своє тіло.

І Техьону це довподоби.

Йому подобається торкатися і ніжно займатися коханням. Подобається бути грубим і тягнути за довге кудряве волосся, намотуючи їх на пальці. А ще в грудях серце б’ється, немов би птах, коли він бачить перші сльози.

***

Ще один етер Чонгука проходить на славу. Він підспівує пісням (неймовірно бере ноти навіть ті, які є поза можливостями оригінального виконавця) і відверто фліртує з фанатами. То запропонує за ручки потриматися, то запросить до себе. Кожна фраза влучна, ніби він і дійсно крутий плейбой.

Насправді, дивитися на це досить кумедно, особливо знаючи, який Чонгук наспраді. Техьон сміється і іноді коментує, якусь за рахунком чарку алкоголю, чи флірт. Він піддає олії в вогнеще, що вже яскраво горить, обдає жаром молодшого. Гуку має бути соромно. Чон Чонгуку вже соромно. І Кім це знає.

В якийсь момент Техьон ловить себе на думці, що він готовий жити так вічно. Хочеться дивитися, викликати неоднозначні реакції і забарвлювати милі щічки в червоне. Так, це саме те, що потрібно, те, чого хочеться саме зараз, але чого не вистачає, бо екрани вибудовують стіну.  Він, в котре, коментує і на обличчі розквітає посмішка, коли Чонгук помічає. Його обличчя майже не видно, але по тону голоса можна сказати, що він соромиться. І це одне з найкращих відчуттів у світі.

-Техьоні-хьон, не хочеш зі мною в етер, - не думаючи пропонує Гук, чи то сподіваючись на відверте і образливе «ні», чи не відомо на що, але точно не на бажане «так». Тільки от Кім дає позитивну відповідь.

***
Етер короткий, виведений в мілісекунди. А менеджери обривають телефони. Але в цю секунду то не важливо. Техьон посміхається. Дивиться на молодшого, що знову цілує свого собаку і посміхається. Невзмозі відірвати погляду, він ніби під чарами. Під чарами щирого хлопчика, що розповідає, про догляд за собакою, про те, який радий бачити Кіма і про те, як сумував. І якщо Техьон раніше думав, що дивитися - достатньо, то він помилявся, треба все. Говорити, сміятися, торкатися, це потрібно до хрипоти голосу, до мандражу пальців. Йому це необхідно. І Техьон знову облизує пересохлі губи.

***

Техьон не розуміє, в який момент встиг перевдягнутися, коли почав поспішати до молодшого. Чи в той момент, коли закінчився їхній етер, чи тоді, коли зазвучали перші секунди сольного етеру Чонгука. Він не знає. Просто втрусив себе в штани і в футболку, натягнув купку майже на ніс.  І вітром понісся по сходах будинку, чомусь хотілося бігти, як в перші дні закоханості. Пробігти повз річку Хан, купити квітів і бігти з усіх сил, що стане. Але він такого собі дозволити не може, тому сідає в машину і вдавлює педаль газу в підлогу. А ще молиться, щоб за порушення ніхто не зупинив, бо будь-яка затримка може коштувати життя.

***

Коли Кім з’являється на порозі квартири, Чонгук давиться пивом, він очікував чого завгодно, але не Техьона, з якого піт лився рікою.

- Щось сталося? Ти що, біг? - Чон дмвується і його очі одразу стають по п’ять копійок.
- По сходах, - запихано відповідає Техьон.
- А ліфт не працює?
- Мені не хотілося його чекати.
- Що сталося?
- Ти будеш плакати і сьогодні? - грайливо пошепки запитує Техьон, притягуючи до себе Чонгука за талію.
- З чого б мені плакати? - Гук відвертається, намагається приховати те, що почервонів.
- Тому що я прийшов сказати, що я люблю тебе. Усього тебе, з твоєю сором’язливостю, рідкою, але цінною для мене, незграбністю, чесністю, навіть твою замкненість я люблю, бо все це частини тебе. Твій голос, як мед, твій контроль тіла під час танцю фантастичний. Ти сам неймовірний. І хто б що не казав, ти виглядаєш чудово, хоча це не основне для мене, але це так, навіть якщо ти так не вважаєш. Ти той, хто буде частиною мене, не дивлячись ні на що, бо ти проріс у мені, ще тоді, коли вперше впустив у свій світ і я не відпущу тебе, бо навіть коли ти поруч, я - жадібний до тебе. Ти те, чого я хочу. Ти те, що мені потрібно замість повітря, щоб дихати і летіти. Я люблю тебе.

Гарячі сльози скочуються по обличчю.

    Ставлення автора до критики: Обережне