Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Ранок понеділка, з телефону горланить викладачка про шкідливість куріння й алкоголю. Хмари затягнули небо. Жахливий газ, жахлива кава і ранок препаскудний. Я в позі скульптури мислителя записувала плани на сьогодні. Помити посуд, робота, контрольна з філософії…
— Добрий ранок, – на кухню зайшов Павло. Він мав вигляд побитого яблука, але це на багато краще ніж вчора.
— Ранок не може бути хорошим… снідати будеш?
— Буду.
— Ну тоді іди готуй, а я курити іду.
Я встала з насидженого місця, виключила звук на телефоні, та пошкандибала у під’їзд. На виході взяла подушку і півлітрову жерстянку з-під консервованих персиків. Через декілька хвилин вийшов Павло і всівся поруч.
— Слухай, я тебе чимось образив?- почав він
— Що? – я хотіла протерти очі, але вчасно зупинилася і продовжила,- чому б це я маю на тебе ображатися?
— Просто сьогодні…- він явно підбирав слова
— Вибачай, я з ранку постійно…як говорить Лука, колюча і противна. Тому не бери на свій рахунок.
— А ще хотів спитати чому ти тут куриш? На балконі не можна? – від цих слів, я ледве я ледве стримувала сміх, але продовжила
— Тут просто тепліше курити ніж на балконі.
— А, я то думав. А що сусіди не проти?
— В тій квартирі жила багатодітна сім’я, але вони виїхали в кінці лютого за кордон, а в сусідній жили, а може ще живуть студенти з юрфаку. Тому всім байдуже.
— Ну, я зрозумів.
— Я зараз піду по роботі, то не замикайте двері, як сьогодні вночі.
— Лук’ян, зробив копію ключа, тому твої я залишив на столі.
— Дякую.
На щастя робочий день, був не завантажений. Марія набивала тату, Петро займався бухгалтерією, хоч і нічого не виходило. Навіть, розмова з адміністраторкою Євою йому не допомогла. Вона минулого тижня вийшла в декрет, а ми так і не можемо знайти когось на заміну. Йосип намалював декілька ескізів патріотичних тату. Найкращий був із крилатою фразою «Русский военый корабыль иди нахуй». А Сава вирішив роздавати листівки, бо клієнтів у нього не було. Останньою клієнткою у мене була пишногрудій дівчині, мабуть, я ще ніколи так не червоніла, при виді цицьок. А коли дівчина попросила мій номер, то моєму щастю не було меж.
Після роботи я сходила купити продуктів, бо була моя черга і повернулася додому.