Йодзіко завжди старалась завадити Сакураю хоч трохи наблизитись до Хікарі. Цей день не став виключенням.
Цього дня Йодзіко підхопивши чоловіка за лікоть, повела подалі кудись за ріг багато поверхівки.
— Боже…Коли ти вгомониш свої таланти, — суворо почала дівчина.
— Я… — нерішуче озвався Юкіто.
— Ти мутний, мені не подобається те, що явно становиш загрозу для Хікарі-чан. Будеш до неї лізти, я тебе знищу всіма можливими способами, — Йодзіко нахмурила брови, не даючи і шансу на виправдання. — Я турбуюсь про щастя і майбутнє подруги, яке ти собою намагаєшся знищити
— Ні…Ні…Припини… — Юкіто майже застогнав та схопився за голову, прикриваючи око.
⟪Він точно не здоровий психічно… В будь-якому випадку, я гнула своє до останнього…⟫, — розмірковувала дівчина та зробила крок назад. Проте вже пізно.
Погляд чоловіка змінився на розлючений, він прибрав руку від ока, хаотично закинувши пасма волосся назад.
⟪Він дійсно мутний…⟫ — насторожилась Йодзіко, але не встигла навіть відсторонитись, як чоловік притиснув її до стіни багатоповерхівки.
— Що ти за жахлива жінка, — обурився чоловік. Голос Сакурая став звучати грубим, твердим.
⟪Я звичайно не експерт. але щось мені це нагадує розлад ідентичності…Біллі Мілліґан в реальності — це доволі моторошно⟫, — подумала Йодзіко, не бажаючи виявляти бодай якусь емоцію, крім…
— Ха… Я була права… — зітхнула Йодзіко та постаралась приховати біль за зловтіхою.
— Знала? — прискнув чоловік. — Ти пообережніше зі словами. Я заради щастя Юкіто та вбити тебе можу
Йодзіко підняла одну брів.
⟪Заради щастя Сакурая…Він себе відділяє… Це зрештою схоже на те що… боляче⟫
Чоловік схопив дівчину за плечі та міцно стиснув.
— Та…Прибереш мене, щоб Сакурай мав проблеми… — погляд Йодзіко спустошився. — Хоча…Я ж не вважаюсь за людину. Вбивай, наслідків не буде, крім ненависті Хікарі-чан
Голос дівчини звучав холодно та відсторонено.
— Ти збожеволіла? — запитав чоловік, несподівано для себе піднявши брови та послабивши хвату.
Йодзіко промовчала.
— Ти мені відсіч давати будеш? — він нахилив голову так, що вона відчувала тепле дихання.
— Твоя агресія очікувана і очевидна, як і моя. Мені байдуже… — холодно відповідає дівчина.
Чоловік зустрівся з погасшим поглядом смарагдових очей. Неймовірне розчарування читалось в них.
⟪Що з нею в біса не так?⟫ — подумав він. Чоловік відпустив дівчину та дістав пачку сигарет. Запаливши тютюновий виріб, затягнувся та видихнув смердючого диму.
— Забудь про Хікарі-чан і ми більше не перетнемось, — мовила Йодзіко та розвернулась. Вона повільно пішла вперед.
⟪Бісова жінка⟫, — подумав чоловік, проводжаючи поглядом Кагіуру.