Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Корусант, місто планета, столиця Республіки. Це планета, де майже не залишилося нічого природного, де проживало сотні, якщо не тисячі представників різних рас, народів, культур. де, здається, можна знайти все чого душа забажає.
На цій планеті розташовувався Храм Джедаїв — місце скупчення Сили, миру, гармонії та спокою. З цієї величезної будівлі виходили двоє постатей, одна з них помітно вирізнялася серед решти представників не лише Храму, а й планети загалом.
Це й не дивно, бо це був Майстер Йода — низенька, згорблена, старенька (майже 900 років!), зеленого кольору істота з довгими загостреними вухами що врізнобіч стирчали з його овальної сивої голови. Він ходив повільно, з ціпком. Водночас це була найрозумніша та наймудріша істота у цілій Галактиці.
Друга постать була його падаваном, точніше колишнім падаваном. Це був Обі-Ван Кенобі, молодий енергійний хлопець, новоспечений Лицар-Джедай, що вже відправлявся на свої перше самостійне завдання.
– Вивчився ти, Обі-Ване, Джедаєм-Лицарем став, і задоволений я цим сильно, – посміхаючись, сказав Майстер Йода. – Думав я правда, що швидше вивчишся ти, – трішки жартома зауважив Йода.
– Майстре, але ж ніхто не складає іспит з першої спроби! – з усмішкою на обличчі ледь чи не вигукнув Обі-Ван, погладжуючи потилицю, – Хоча я досі не розумію нащо було зрізати хвотик-косичку, вона мені вже почала подобатись…
– Звичай такий є, змінити ми його не можемо, на щастя, – з натяком на певну непошану до звичаю відповів Йода, – Однак, міг ти б нагадати мені завдання свого деталі?
– Я мушу відправитися на планету Альдераан, буду охоронцем мого знайомого політика та його сім’ї, Бейла Орґани. Він сам мені раніше пропонував на нього працювати. Тепер буду постійно задіяний у політичних заворушках.
– Добре, тоді вирушай. – сказав Йода, проводжаючи свого колишнього падавана поглядом, який вже залізав у свій шатл, – Нехай буде з тобою Сила, Обі-Ване.
– Нехай буде з вами Сила, майстре, – на прощання сказав Обі-Ван.
Він механічно включив живлення, закрив кабіну, і полетів крізь атмосферу в космос. Висячи в невагомості, юний Лицар-Джедай відчайдушно намагався самостійно прокласти маршрут до планети, але все ніяк не виходило. Після п’ятої спроби, визнавши, що він з новою Республіканською технікою на ви, вирішив попросити свого астродроїда допомогти.
– R4, проклади курс на Альдераан.
– Піу-пу-пі! – енергійно запищав дроїд.
– Молодець! – крикнув він, похваливши дроїда.
– Пі-па-пуі, уві!
– Так, як тільки прилетимо, зробимо тобі ремонт і відмиємо як треба, – з усмішкою на обличчі сказав джедай.
Махнувши рукою, скомандував R4 летіти…