Скільки пам’ятав себе Гаррі, і скільки пам’ятав він всіх оточуючих, Драко Мелфой ніколи не поводився так. Чи діло було тільки в прямій причетності до Смертежерів?(Гаррі думав, що він мав би стати ним вже, або стане зовсім скоро)Весь шостий курс його поведінка абсолютно не однозначна і Гаррі не знає, що з цим робити.
Іноді він навіть сумував за минулими образами, які Мелфой постійно мав за звичку докинути у його присутності.
Але зараз усе змінилося. Тепер Драко уникає його кожен раз, коли Поттер з’являється в радіусі кілометра. За сніданком відводить погляд, на уроках відкрито не звертає уваги.
З такими діями його увага навпаки стає для Гаррі ще більш жаданою. Тож тепер черга Гаррі запитати себе: що відбувається з тобою, Поттере? Чому це ти думаєш за нього?
Але на ці запитання замість розуму відповіло серце: Гаррі Поттер вже давно не відчуває ненависті до Драко Мелфоя.
І лише зараз він починає усвідомлювати, чого кожен ранок слідкує за Драко під час сніданку, чому на уроках Зілля у Снейпа він став розсіяним і неуважним, чому у передріздвяні дні, коли Мелфой знущався з Рона і Герміони він, поваливши його на землю, завмер як від Ступефаю. У Драко від цього був ще більш приголомшений вигляд. Його очі розширилися від подиву, а тіло слухняно лежало під натиском ваги Поттера. Або тоді, в бібліотеці, коли місце залишилося тільки навпроти Мелфоя, а до іспитів готуватися треба було. По слизеринцю було видно, як йому це не подобалося і він радий був відсісти. Так дійсно сталося: вже за декілька хвилин Драко не витримав, забираючи свою книгу. Гаррі не знав, куди саме він пішов, але вирішив на це не зважати. По обіді, коли всі учні розійшлися, з іншого кінця бібліотеки доносилися звуки шелесту сторінок старих книг, з чого Гаррі зробив висновок, що то певно був Мелфой. Він знайшов його: стоячи в німій тиші, дивлячись одне на одного. Це було ніяково, отож Мелфой знову дорікнув Поттеру, і Гаррі пішов.
А зараз він має намір дізнатися, що приховує Драко Мелфой.