Могутній голос твій, прям чується відлунням,
У голові пустій, що жде його мов дощ.
Він то гримить даючи настанови,
То він смішинкою розпуститься у мить.
Та голос цей, не одна твоя врода.
Тебе зібрали світові Боги.
Та наче позмагатися хотіли всі вони,
