- Привіт, крихітко! - Стайлз спиною увійшов до квартири, яку він ділив з Дереком ось уже п’ять років. Він кинув свій бейдж і ключі на стіл біля дверей, щоб звільнити руку і закрити їх за собою.
- Ти знайшов відповідь? - промовив Дерек стоячи приблизно за фут позаду нього, Стайлз ледь не вискочив зі штанів. Велика коробка, яку він притискав до грудей, перекинулася, і з неї висипалися різноманітні книги та пляшки.
— Господи! Ніколи не звикну, що ти такий тихий! Ти налякав мене до смерті. — Стайлз зупинився, зціловуючи самовдоволену посмішку з обличчя Дерека. Йому надто подобалося, коли Стайлз лякався.
— Ось вам і інстинкти ФБР. — Дерек присів навпочіпки та почав збирати речі, прибираючи безлад, а потім повернувся до коробки.
— Перепрошую, у мене чудові інстинкти. А ще я дев’яносто відсотків часу займаюся дослідженнями, а десять відсотків — польовою роботою. Не кажучи вже про те, що ти не є загрозою для моїх підопічних. — Стайлз легко вдарив його в плече. Дерек самовдоволено хмикнув на знак згоди.
— Ти куховарив? — Стайлз принюхався до запаху часнику та горілчаного соусу. Дерек поставив коробку на журнальний столик і жестом показав на кухонний стіл.
— Ого! Я… Я пропустив річницю? У мене все записано у телефоні, тож це певно не через це. — Стайлз витягнув телефон, Дерек закотив очі та поклав руки йому на плечі, щоб підвести до столу.
— Мені просто було нудно, йолопе. Сідай. — наказав Дерек, і Стайлз, можливо, повівся б на це, якби Дерек не був одягнений у червону куртку Генлі та взутий у туфлі. Дерек ніколи не носив взуття в будинку. Грала музика, горіли свічки. Чому він відчуває, що ця пісня якась важлива? Це їхня пісня? Ні. Їхньою піснею була «Hungry Like the Wolf», на превеликий жаль Дерека. У них не було музики для їхнього першого побачення. Перший танець був лише два роки тому, і то під «I Like Me Better».
Срань господня! Цю пісню Стайлз вмикав Дереку, коли той був маленьким Дереком, та сказав, що теж його хоче. Як мило! Але чому? Тарілки були гарні, а паста вишукана, багатозлакова, зовсім не та дешева, яку купував Стайлз. Він зиркнув на кухонний острівець, де Дерек готував вулканічний торт.
Щось явно відбувалося, та Стайлз не міг пригадати, що саме. Він зараз був таким поганим хлопцем! Він почав перебирати в голові список того, що це могло бути, і викреслив дні народження, свята та великі річниці, тож це мало бути щось менш важливе. Це не був день, коли вони з Дереком познайомилися, або день, коли Стайлз дізнався, що той вовкулака, у Стайлза були записані ці дати у телефоні.
— Стайлз. — Голос Дерека вирвав його з роздумів. — Припини намагатися розгадати таємницю і їж. Немає приводу, і твоя їжа остигає. — Дерек демонстративно з’їв шматочок зі своєї тарілки.
— Точно! Вибач, просто… Ти дуже гарний. — Стайлз почервонів і запхав до рота виделку, повну їжі. Він тихо застогнав, Дерек не все вмів готувати, але ті страви, що він готував, були дуже смачними.
— Ти казав це минулої ночі, коли я був у твоїх піжамних штанях Бетмена з діркою на коліні. — Дерек дражнився, Стайлз знизував плечима, намагаючись набити повний рот.
— Ти маєш звабливий вигляд у моєму одязі. — Стайлз не відчував сорому, його хлопець був дуже привабливий, а потерта від часу тканина підкреслювала усі потрібні місця.
— Твій тато телефонував, він буде в місті на вихідних. Він приїде з Мелісою вже завтра. — Дерек зробив ковток чаю. Йому вдалося переконати Стайлза пити його час від часу, але той віддавав перевагу соку або содової, тому у нього була модна склянка, повна спрайту.
— Чудово, Скотт теж їде зі своєю зграєю, ми повинні влаштувати вечірку, коли вони всі приїдуть. — Стайлз усміхнувся, локшина наполовину звисала у нього з рота, перш ніж він з’їв її.
— Справді? Ми не бачили їх відтоді, як вони з Малією одружилися. — сказав Дерек, не відриваючись від їжі.
— Так, вони говорили щось про придбання будинку. Я думаю, що можливо Малія вагітна, Ліам казав, що вона не виходила на полювання вже понад місяць. — Стайлз жестикулював виделкою, проте завмер, коли соус крапнув на стіл.
— Пітер вже живе тут, тож це має сенс. Ти скажеш мені, що в коробці? — Дерек нахилився вперед і витер пляму соусу зі щоки Стайлза. Той притиснувся до чужої руки з дурнуватою усмішкою.
— Сьогодні ми спіймали серійного вбивцю, і частково через те, що він використовував магію, нам було важко його зловити. Мені довелося фальсифікувати докази близько шести годин, але все ж я зміг не занести до протоколу те, що було явно магічним. Ось що у коробці. Деякі з книг дуже рідкісні. Думаю, жертви теж були відьмами. Не все з цього — його почерк. Я хочу переглянути це і знайти щось корисне. — Розповів Стайлз. Дерек кивнув. Сам він мав кілька нових татуювань, призначених для захисту від магії, на яку не давав згоди. Вони обидва погодилися.
— Тож мені чекати тебе приблизно через тиждень, коли ти перестанеш так сильно зациклюватися на цьому? — Дерек підвівся, щоб віднести свою тарілку на кухню, і приніс десерт. Стайлз вимочив часниковим хлібом залишки соусу, перш ніж дозволив Дереку забрати і свою тарілку.
— Ні, я точно почекаю, поки тато поїде, перш ніж захопитися цим, принаймні більше, ніж вже. Я спробував одне з заклинань, але, здається, я все зіпсував, бо нічого не вийшло. — Стайлз висолопив язика. Дерек нахилився і вкрав м’який, повільний поцілунок.
— Чудово. У мене є питання, перш ніж ти підеш. — Пошепотів Дерек, а Стайлз поцілував його знову, неохоче відриваючись, але не міг встояти перед питанням.
— Яке? — Стайлз нарешті розірвав їхній поцілунок, Дерек встав на одне коліно, і на якусь мить Стайлзу здалося, що він відсмокче йому прямо за столом.
— Ти одружишся зі мною? — Дерек витягнув дерев’яну скриньку з простою стрічкою, заправленою всередину. Ту саму, яку Скотт попросив його зачарувати, він сказав Стайлзу, що це для їхньої з Малією річниці! Стайлз роззявив рота, а його мозок заповнився синім екраном.
— Стайлз? Якщо це занадто рано… — Дерек відступив, коли Стайлз довго не відповідав. І той кинувся вперед, щоб поцілувати його та зупинити.
— Так! Чувак, звичайно, так! Я так тебе кохаю! — Стайлз задихався між поцілунками. Дерек низько та радісно засміявся, Стайлз відчув гул його сміху у себе на грудях.
— Добре, тому що я запросив всю зграю сюди, щоб завтра відсвяткувати. І не називай мене «чувак». — Сказав Дерек, і Стайлз опустив голову на його плече.
— Ось чому тато і Меліса будуть тут, ти все це влаштував! Я такий дурний, я повинен був це передбачити. — Стайлз застогнав, Дерек ковзнув рукою вгору, щоб підняти його підборіддя і знову поцілувати.
— Ти вже зіпсував дві спроби, думаю, ти впорався. Тепер ти хочеш десерт, чи хочеш, щоб я відсмоктав твій член? — Дерек загарчав, Стайлз хмикнув, задумливо дивлячись на шоколад.
— Ти б смоктав мій член, поки я їстиму, а потім нахилив мене над столом і трахав, поки я не кінчу знову, а потім зв’язав би мене на дивані, щоб ми могли подивитися «Баффі»? — Стайлз облизав губи, бо знав, що Дерек дасть йому те, що він хоче.
— Якщо ти перестанеш їсти, я теж перестану. — Дерек нахилився, щоб розстебнути його білу сорочку. Він розстебнув її і повільно провів губами по грудях. Боже, Стайлз не міг повірити, що у нього ще не стоїть, зважаючи на те, як гаряче це виглядало. Дерек теж здавався здивованим. Він застебнув ґудзик на штанах і насупився.
— Стайлз… Яке заклинання ти використав? — Дерек підняв на нього очі, поцілувавши припухлі губи, тому Стайлзу знадобилося набагато більше часу, перш ніж відповісти.
— Перетворювальне закляття, воно мало створити посудину для магії. Вона мала дозволити мені покласти в неї магічний предмет і подвоїти його силу, водночас повертаючи енергію тому, хто її заклинав. Щось на кшталт алхімічної скриньки. У мене всюди чорнило. - Стайлз підняв рукав, щоб показати, куди він переніс гліфи, коли спирався на них.
- Це можна накласти на людину? — Спитав Дерек, цього Стайлз не зрозумів. Він був надто збуджений для двадцяти запитань**.
— Напевно. Може, повернемося до цього після того, як ти мене зв’яжеш? - Стайлз нахилився, щоб смикнути Дерека за волосся так, як йому подобалося.
— Стайлз, я не можу відсмоктати твій член. — Дерек розстебнув штани і зачепив великими пальцями за пояс боксерів.
— Чому ні? Я можу відмовитися від їжі, якщо ти не хочеш влаштовувати безлад. — Стайлз надувся, Дерек з невеликою допомогою Стайлза стягнув штани.
— Тому що у тебе зараз немає члена. — Дерек жестом показав на темні завитки Стайлзової піхви, яких там точно не було того ранку.
— Свята корова! I… О, Боже! Я такий дурень. Як я не помітив? Коли чорнило перенеслося, воно змінило ціль. Я можу повністю розвіяти це. — Стайлз подивився на свої книги, але не поворухнувся, щоб встати. Дерек провів рукою по його стегну.
— Ти ж зможеш розвіяти його потім, так? — прошепотів він, Стайлз посміхнувся до нього і закинув ногу на плече Дерека.
— Це точно може почекати. Я хочу побачити, чи ти так само добре вправляєшся з цим, як і з моїм членом. — Стайлз ще раз смикнув його за волосся, і Дерек нахилився вперед, щоб з’їсти його. Без члена все відчувалося по-іншому. Язик Дерека без вагань працював з його клітором, і від цього його ноги почали тремтіти.
— Їж, — прогарчав Дерек, просуваючи язик всередину. Ого, це було так по-іншому. Повільніше, і трохи нерішуче, коли тепло розливалося в його шлунку. Стайлз підняв лавовий торт і відкусив шматочок. Шоколад розлився по його пальцях і губах. Теплий солодкий екстаз поєднався з ротом Дерека.
Він просунув у нього два пальці, і не відчув того опору, до якого звик. Ні розтягування, ні печіння, але коли він просунув пальці і почав смоктати клітор, Стайлз вигнувся назад з гучним криком. Стінки його тіла затремтіли, і насолода прокотилася по всьому тілу.
— Дереку! Господи Боже! Це було неймовірно! — Стайлз задихався, Дерек усміхнувся йому в відповідь, але не відпустив. Йому не потрібно було турбуватися про те, що він кінчить занадто швидко, оскільки він зараз мав жіночі органи. Насправді Дерек залишався на колінах, поки Стайлз не кінчив, а потім кінчав ще двічі. Він не думав, що зможе встояти, навіть якщо від цього залежатиме його життя.
— Мені так добре. Дозволь мені очистити тебе. — Дерек взяв його пальці і злизав з них шоколад, перш ніж перейти до губ. Смак шоколаду і його власного гіркого соку змусив Стайлза притиснутись до чоловіка стегнами.
— Ти встанеш і підеш на диван. Я хочу, щоб ти вставив ту вібруючу пробку, яка тобі так подобається, потім ти сядеш мені на коліна і будеш скакати на моєму члені, поки я тебе не зав’яжу. Зробиш це для мене, Стайлз? — Дерек загарчав йому на вухо, і Стайлз, спотикаючись через власні ноги, підвівся та підкорився.
— Такий хороший хлопчик. Хочеш свій нашийник? — Дерек повільно рушив до вітальні і взяв з тумбочки гнучкий чорний нашийник.
— Так! Прошу! — Стайлз стояв голий, поставивши одну ногу на диван, щоб змастити себе перед тим, як вставити пробку.
— Ти такий гарненький у цьому вигляді. — Дерек хмикнув і почав повільно роздягатися. Коли він все з себе зняв, а Стайлз передав йому пульт від стимулятора, чоловік нарешті сів. Стайлз спробував залізти йому на коліна.
— Ні. — Зупинив його Дерек. — Одягни нашийник. — Він простягнув його, погладжуючи себе. Стайлз взяв його, і як тільки він спробував застебнути, Дерек натиснув на пульт. Стайлз заскиглив і ледь не впустив нашийник.
— Тобі це подобається? Хочеш знову кінчити ще до того, як я запхаю в тебе свій член? — Дерек посміхнувся. Стайлз нахилився вперед, якимось чином це все ще зачіпало його простату, і змусило і без того надто слабкі ноги тремтіти, якраз на межі чергового оргазму.
— Так! Прошу! — Стайлз намацав нашийник. Дерек тільки засміявся і збільшив інтенсивність. Стайлз скрикнув і знову кінчив, він був такий мокрий, що аж стегна стали слизькими, а ноги тремтіли. Дерек підняв підборіддя.
— Надягни. Свій. Нашийник. — Блакитні очі дивилися на нього з такою владністю, що Стайлз зробив те, що йому наказано, стискаючи руки.
— Ось так, тепер ти можеш отримати те, чого хочеш. — Дерек зменшив вібрацію, але не вимкнув. Стайлз заліз йому на коліна, але руки Дерека на його стегнах не дали йому опуститися. Він відчував, те як його мастило стікає по пульсуючому члену Дерека.
— Скажи мені, чого ти хочеш. — Наказав він, Стайлз скиглив, бо був надто окрилений, щоб формувати слова. Він ніколи не кінчав чотири рази поспіль ще до того, як у нього входив член.
— Я хочу, щоб ти мене трахнув! Я хочу, щоб твій вузол був всередині мене! Я хочу, щоб ти наповнив мене, і трахав мене, поки я не забризкаю весь твій член. Прошу, Дереку! Мені це потрібно! — Стайлз поворушив стегнами так, щоб кінчик члена трохи прослизнув всередину.
— Такий нетерплячий. — Дерек з силою вдарив його по сідницях і ввійшов у нього так, що його член ковзнув та зачепив усі найкращі місця. Одна рука почала стимулювати його клітор, у відповідь на що Стайлз сіпнув стегнами. Це було занадто багато. Занадто багато стимуляцій одночасно. Стайлз кінчив знову лише через кілька секунд. Дерек загарчав і занурив член у нього на фунт, поки Стайлз втратив здатність рухатися.
Дерек увімкнув вібрацію на максимум і кинув пульт, притиснувши Стайлза до себе під потрібним кутом, щоб стимулювати його клітор. Ще не встиг закінчитись його останній оргазм, як він вже був в середині наступного. Вузол Дерека притиснувся до його точки G і притиснув пробку до його простати. Все його тіло здригалося, один оргазм накочувався на інший, і здавалося, що минула ціла вічність, перш ніж Дерек нахилився і витягнув пробку.
— Ти в порядку? — прошепотів Дерек, його пальці смикали краєчок пробки, не знаючи, чи варто її витягувати, чи ні.
— Занадто багато. — Стайлз задихнувся. Дерек кивнув і забрав іграшку. Він посадив Стайлза собі на коліна і заспокійливо провів рукою по його спині.
— Ти зі мною, крихітко. — Він поцілував його в шию і подув на перегріту шкіру. Стайлз не знав, коли заснув, але прокинувся від того, що хтось постукав у двері.
Був день, а він все ще лежав на колінах у Дерека, з його м’яким членом всередині. Дерек підняв їх обох, так само шокований, як і він сам.
— Стайлз, я знаю, що ти там, тож поквапся, а то сніданок охолоне! — гукнув його батько. Стайлз широко розплющив очі і в дикій паніці почав збирати одяг. Дерек забрав з пральні піжамні штани, поки Стайлз спотикався на сходах.
— Секундочку. — Дерек озирнувся, щоб переконатися, що немає безладу, і накинув ковдру на мокру пляму на дивані.
— Шерифе. — Дерек відчинив двері в піжамі та своєму «Генлі». Шериф підозріло подивився на нього, його погляд перейшов від нього до страв, що все ще стояли на столі.
— Я так розумію, він погодився. — Він увійшов з сумкою Мелісси і повною рукою їжі для сніданку в жирних пакетах. Позаду нього Мелісса тримала стаканчики з кавою.
— Місис МакКолл. Нехай він вам сам все розповість. Він у душі. Я просто прибираю. — Дерек рушив прибирати зі столу. Меліса поставила нові тарілки, і Дерек пішов нагору переодягнутися.
— Боже мій! Це могла бути катастрофа! — Стайлз увійшов повністю одягнений у чистий одяг із запахом мила і зубної пасти. Він трохи накульгував, і Дерек дуже старався не бути занадто самовдоволеним з цього приводу.
— Вони принесли сніданок з тієї закусочної, яку ти любиш. Я впевнений, що твій тато вже знає, що ти погодився. — Дерек підійшов до брудного одягу, який Стайлз кинув на підлогу, і взяв коробочку з обручкою.
— Я був так зайнятий твоїм членом, що забув про кільця. — Стайлз простягнув руку і дозволив Дереку надягнути обручку. Він відчув, як магія вивела розуміння місця розташування другої обручки на передній план його свідомості.
— Здається, тобі сподобалося. — Дерек посміхнувся і надів свою каблучку, перш ніж ніжно поцілувати Стайлза.
— Ти навіть не уявляєш. Не знаю, чи це через підсилюючу властивість заклинання, чи ти просто гарний у ліжку, а жінки мають набагато чутливіші органи, якщо ти знаєш, як ними користуватися, але я оргазмував, як… Бляха, я навіть порахувати їх не можу. Багато з них були прямо один на одному. — Стайлз подивився на нього голодними очима. Дерек всмоктав два пальці в рот, а потім ковзнув рукою вниз по джинсах, щоб доторкнутися до нього.
Стайлз притиснувся до нього і відкинув голову назад, коли знайшов свій слід. Дерек поцілував його в шию і залишив низку маленьких слідів нижче від щелепи, перш ніж Стайлз здригнувся від оргазму. Стайлз вкусив Дерека за плече, щоб приглушити звуки, коли його ноги тремтіли.
— У мене є деякі вміння. — Дерек прошепотів на вухо Стайлзу, який у відповідь жалібно заскиглив, бо його мозок був не готовий до цього.
— А мені здавалось, що раніше ревнував до твоїх дівчат, — пробурмотів Стайлз, Дерек засміявся і поцілував його у щоку.
— Іди, розкажи батькові хороші новини. Ми можемо розвіяти це заклинання сьогодні ввечері, можливо, після того, як ти знову мене осідлаєш. — Дерек підштовхнув його до дверей. Стайлз спіткнувся через кілька кроків і подивився на нього.
— Ти погана, погана людина! — Вказав Стайлз на нього, коли той зачинив двері. Він міг чути його сміх крізь двері. Боже, він так сильно його кохав.
Він вирішив почекати з оголошенням, доки не збереться вся зграя, включно з Пітером. Хоча його батько продовжував дивитися на перстень, тож він вирішив, що той вже знає.
— Гаразд, у нас є оголошення. — Стайлз підвівся з дивану, який все ще був накритий ковдрою.
— Якщо це про те, як пахне твій диван, то ніхто не хоче знати. — Насміхався Джексон, Стайлз теж посміхнувся, але похитав головою.
— Ні, чувак, гидота. Дерек зробив пропозицію, ми одружуємося. І я все ще не можу повірити, що ви двоє настільки нахабні. Ви змусили мене зачарувати власну обручку! — Стайлз подивився на Скотта та Дерека, останній здавалося, мав імунітет до його гніву.
— Чуваче! Я дуже радий за тебе, але Дітон не зміг би цього зробити. — Скотт знизав плечима, перш ніж обійняв Стайлза, і це підштовхнуло решту зграї. Невдовзі вони вже лежали на підлозі, обійнявшись, і Стайлз був такий щасливий, що аж розплакався. Його батько зачекав, поки його син вивільниться з купи, перш ніж приєднатися до обіймів.
— Я так пишаюся тобою, синку. Хотів би я, щоб твоя мама була тут і побачила, яким чоловіком ти став. — Прошепотів той, а зграя ввічливо удала ніби нічого не почули, поки Стайлз плакав, і сміявся над своїм батьком. Дерек підійшов і посадив його на коліна.
— То ви вже призначили дату, бо я чудовий організатор вечірок? — Лідія вже дістала свій телефон і почала надсилати Стайлзу серію фотографій весіль, щоб побачити, що йому сподобається.
— Що? Ні. Він зробив пропозицію лише вчора ввечері. Але ти, безумовно, можеш допомогти з плануванням. — Стайлз сховав обличчя в плечі Дерека. Решту ночі вони провели за плануванням. Вони вирішили провести церемонію на Неметоні під час весняного цвітіння. Лідія подумала, що вовки могли б укріпити підвал, і вони могли б тримати там напої та інше для зустрічі гостей. Дерек сподівався, що дерево погодиться, бо йому не хотілося б вести всіх назад, коли воно не захоче, щоб його знайшли.
— Гаразд, я виснажений, і все ще трохи болить. Думаю, мені потрібно розвіяти це, щоб я міг вимкнутись. — Стайлз приніс нагору свою коробку зі снастями, повну інгредієнтів, посудину, яку він зробив з батьковою допомогою. Дерек накинув водонепроникне простирадло на ліжко, оскільки саме там він буде робити заклинання, а сам ненавидів, коли інгредієнти вбиралися у матрац.
— Чим я можу допомогти? — Дерек простягнув руки, і Стайлз навантажив їх речами. Чоловік заскочив на ліжко і стягнув з себе сорочку. Погляд Дерека перевівся на його живіт, який вже не був таким, як напередодні ввечері. Насправді він виглядав трохи роздутим.
— Треба замазати глиною старе чорнило, і… Що? — Стайлз подивився вниз і зойкнув. Він схопився з ліжка в паніці.
— Що за чортівня?! — Стайлз прикрив його рукою, і Дерек нахилив голову, щоб дійсно прислухатися. До його вух долинув тихий стукіт серцебиття.
— Ти вагітний. — прошепотів Дерек, і його рука сама собою піднялася, щоб доторкнутися до доказу цьому на його нареченому.
— Я… Це… У мене немає правильної тазової кістки, щоб народжувати! Я не можу зробити кесарів розтин, я навіть не знаю, чи мої нові дівочі груди прийшли в належній “комплектації”! Я не можу сидіти без роботи дев’ять місяців! Я щойно отримав цю посаду, вони переведуть мене назад на звичайну конторську роботу! — Стайлз почав частіше дихати. Дерек зробив крок вперед і поцілував його, щоб розірвати панічну спіраль. Після цього він зробив глибокий і перебільшений вдих, який Стайлз мав повторити.
— Ти все ще можеш розвіяти її, але я не думаю, що це займе дев’ять місяців. Якщо я зміг почути серцебиття, то вже десь шість тижнів. — Дерек погладив рукою живіт, він ніколи не сподівався, що у нього колись буде сім’я, а тим більше дитина. Можливо, в Айзека та Кори вона буде, але не у нього.
— Ти чуєш його серцебиття? — прошепотів Стайлз, накривши рукою широко розплющені очі Дерека. Дерек кивнув, і Стайлз знову подивився на свій живіт.
— Я… Що, якщо ми не розвіємо його? Я маю на увазі, що все було б інакше, якби ми не були фінансово стабільні, або не хотіли дітей, але… Тобто, я хочу дітей, і я думав, що ти теж. Звичайно, це трохи раніше, ніж я очікував, і нам не доведеться заповнювати документи на усиновлення, але ми могли б мати дитину. — Стайлз опустився назад на ліжко, вже намагаючись придумати, як обійти свою роботу, і якщо доведеться, Дітон міг би зробити кесарів розтин разом з Мелісою. Він міг би накласти зцілювальний зв’язок і використати фактор зцілення Дерека.
— Я дуже хочу мати від тебе дитину, але це не обов’язково має статися зараз, ми завжди можемо знову накласти закляття. — Дерек провів рукою по волоссю Стайлза. Він підняв свої бурштинові очі на Дерека.
— Я не думаю, що закляття можна використовувати двічі на одній посудині або для одного і того ж об’єкта, яким у цьому випадку є твоя сперма. — Стайлз надувся, Дерек придушив сміх, почувши його опис.
— Гаразд, я наступного разу можу народити. — Дерек знизав плечима, Стайлз застогнав, його погляд ковзнув до блискавки Дерека.
— По-перше, це так сексуально. По-друге, це означає, що у нас може бути лише одна дитина. — Стайлз занепокоєно стиснув руки на сорочці Дерека.
— Стайлз, якщо ти хочеш залишити цю дитину, я не проти, але я просто хочу, щоб ти знав, що є варіанти. Ми можемо сказати твоїй роботі, що у тебе ковід або щось подібне. — Дерек нахилився, щоб поцілувати його, Стайлз потягнув його на ліжко, і простирадло зім’ялося під його вагою.
— Викинь це з голови. У нас буде дитина, і ми повинні це відсвяткувати. — Стайлз смикнув за водонепроникне простирадло. Дерек підняв брову.
— Розвіювати закляття треба з розумом, може, краще потім. — Дерек посміхнувся, і вони знову припали одне до одного.
Виявилося, що чарівна вагітність тривала дев’ять днів, а кесарів розтин був абсолютно жахливим видовищем, тому що він мусив бути притомним. Йому на руки поклали крихітне червоне немовля, ще занадто мале, щоб розгледіти якісь його рис.
— Дев’ять днів недостатньо, щоб придумати ім’я, але я радий, що ти поспішав сюди, маленький хлопчику. Я не знаю, як люди витримують дев’ять місяців. — Прошепотів Стайлз, сльози текли по його обличчю, поки Дерек обіймав його.
— Я подумав, може, Елайджа. — Дерек посунувся, щоб провести великим пальцем по неймовірно м’якому волоссю на голові дитини.
— Елайджа Стілінські Хейл. Мені подобається. Ми можемо назвати його Елай. — Стайлз поцілував Дерека в щоку, і той не втримався, щоб не закотити очі.
— Ти справді збираєшся використовувати своє прізвище як його друге ім’я? — Дерек не міг відвести очей від маленького Елая.
— Звичайно, чому б і ні. Коли ми одружимося, я зміню своє на Стайлз Мечислав Хейл, комусь же треба взяти Стілінські. Не кажучи вже про те, що я не вмію писати через дефіс. — Стайлз заплющив очі, тримаючи на руках новонародженого сина, а з-за спини його обіймав наречений. Життя було прекрасним.
*Це не помилка, не калька та не суржик, слово “Їда” в українській мові характеризує сам процес споживання їжі.
**Така гра