Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
День у Гоґвортській школі чарів і чаклунства проходив у повільному темпі. Діти скаржилися на професорів. Професори скаржилися на дітей. Ідилія.
Вечеря, по-ідеї мала проходити, як і завжди, але…
- Redeat orbis partes a parallelo fratre suo* - прошепотів Сіріус і зробив складний пас паличкою в бік столу слизерину.
На секунду всю Велику залу осяяв спалах світла.
…
Десь в іншому мультивсесвіті
Сонце смажило неможливо сильно. Дві дівчини сиділи в гайку на пледі і сміялися. Навколо них були коробки від снеків, маркери та різні дрібниці, без якої прогулянка просто не могла обійтися.
-Уяви собі, всього на секунду, що ми могли б бути в Го…
Дівчина не встигла домовити, як спалах світла засліпив її очі.
…
Гоґвортс
Світло зникло так само швидко, як з’явилося, і більшість людей могли побачити, як у проході між столами матеріалізуються дві фігури. Професори дістали свої палички і найсміливіші з студентів вийшли з-за столу. Макґонеґел, Флітвік та мадам Помфрі швидко опинилися біля фігур. Якими були дві дівчини. Вони були досить схожі. Два коричневі каре по плечі, складні фігури в дуже дивному літньому одязі. Дівчина в окулярах лежала на руках подруги і була непритомна, а друга останніми силами просила допомогти їй, хоча по блідості було зрозуміло, що ще хвилина зволікання і вона лежатиме поряд.
Першою до рук себе взяла шкільний колдомедик:
-Філіусе, допоможи транспортувати цих дітей в лазарет, розбиратися будемо пізніше. - Потім вона звернулася до дівчинки, що була у свідомості. -Відпусти її, зараз ми вам допоможемо.
Дівчинка опиралася хвилину за інерцією, потім пішла за ковдемедиком, що прийняла її за плечі. Її подругу підхопили щільні нитки магії, і вона попливла по повітрю за професором.
На той час багато учнів прийшли до тями і почали бурхливо обговорювати подію, а директор попросив Сіріуса Блека підійти після вечері до його кабінету.
Тільки завдяки шуму отямилися й двоє слизеринців, біля яких і приземлилися незнайомки. Северус Снейп і Регулус Блек переглянулися, перебуваючи в повному збентеженні, від того, що їхня магія на ті хвилини, коли дівчата були поруч, почала пеститись до них як кошеня.
…
Лазарет
Дівчину в окулярах привели до тями, і через кілька діагностичних заклинань дали їм флакон заспокійливого.
Крізь двері пролетів чудовий Патронус - фенікс, і попросив голосом Дамблдора відвідати по можливості його кабінет для опитування.
-Йому б тільки скрізь свій ніс сунути! -поскаржилася мадам Помфрі. -Можете представитися, юні леді? -Поцікавилася вона м’якшим голосом.
Дівчата переглянулися, але все ж таки відповіли на запитання:
-Ксенія Огнєва. -У дівчини в окулярах голос був хриплим, і її дали ще води.
-Ярослава Долохова. -У подруги прослизнули дивні інтонації в голосі, щось порівнянне з чистим захопленням і жахом.
Дівчат вирішили довго не мучити, і вони перемістилися каміном до кабінету директора, де, низько опустивши голову, стояв на відчитку винуватець цієї урочистості. Він обернувся на звук каміна, і зміг детальніше розглянути дам. Але довго милуватися йому не дали, попросивши піти. Кинувши останній, щенячий погляд, він помітив, як дівчата йому підморгнули. Настрій піднявся на кілька пунктів.
-Ну що ж, дорогі гості, чи не дозволите ви розповісти звідки ви прибули? - поцікавився директор.
-Скоріш за все, - почала Яся, після знайомства. -Ми з паралельного для вас світу, в якому немає магії.
-Або ми про неї не знаємо. -Додала Ксю. Її голос все ще був хрипуватий, тому вона вирішила надати шанс пояснити те, що відбувається подрузі.
-Ми були в гайку, і раптом спалах і ми тут.
-Альбусе, давай не мучити дівчат, вони і так пережили великий стрес. -заговорив, Слизоріг, який незрозуміло звідки взявся в кутку кабінету.
Професори перевели свій погляд на нього, а потім назад на директора. Той відкрив Книгу Гоґвартсу, в якому значилися всі діти, які мають магію на території Британії. Дві подруги були занесені до реєстру як студенти четвертого курсу школи чарів. Шляхом невеликої наради було вирішено розподілити їх на факультети і дати від кожного професора додаткові заняття, щоб вони могли встигати за рештою.
Першою була Ксенія.
-Бачу багато прагнення до улюбленої справи. -почала свій аналіз капелюх. -Ти за духом нагадуєш Гріфіндорця, але ти не можеш бути до кінця чесною з усіма, і охороняєш свої скарби ніби дракон своє гніздо. - Капелюх на секунду замовк. -У тебе вже є план, будь обережна. Ніхто не любить різких змін. Слизерин!
Вигук капелюха заповнив кабінет, і задоволена дівчина передала подрузі капелюха.
-Ти хочеш розгадати всі таємниці, які непідвладні більшості. -роздумувала вона. -Але в твоєму серці горить вогонь здатний затопити своєю любов’ю весь світ. Але, як я бачу, ви вже маєте свої плани. -посміхнувся капелюх. -Запам’ятай, щоб відігріти людину, не можна лити на неї окріп. Слизерин!
Професор Слизоріг вийшов з-за рогу і привітав дівчат, при цьому всім можна було здогадатися, що він радий вдалому поповненню колекції своїх цікавих (знаменитих і багатих) знайомих.
Він самостійно провів їх до вітальні факультету, розмовляючи про правила школи та особливості їхнього Будинку.
-Амортенція. -Назвав він пароль від вітальні і провів дівчат всередину.
Професор передав їх старості і пішов.
Люціус Мелфой, староста факультету, був збентежений поведінкою декана, хоч і розумів його. Він, оцінивши поглядом стан дівчат вирішив, що з них поки що вистачить і представившись попросив Нарцису, його майбутню дружину провести подруг до їхньої кімнати. У Слизерині до п’ятого курсу всі учні жили в кімнатах по дві людини, а потім окремо кожен.
Дівчата побачивши ліжечка, подякували Нарцису і завалилися спати.
*Нехай світ поверне свою частинку зі свого паралельного брата