Повний текст
Я не боюсь.
Цього вже забагато.
Щодня тривожитись до сліз,
Куди не йду, там скрізь згадаю
Свої невдалі кроки, дні.
Я б’ю, я б’ю свої думки,
Щоб більш ніколи не зринали,
Щоб пилом впали десь углиб,
Навік від себе приховавши.
Втекти від страхів – неможливо.
Відверто, це погана схема.
Лиш вийти проти них
Осмілитися треба.
Як у кошмарних тих видіннях,
Коли оточує сам жах,
Потрібно битись, не тікати,
Знайшовши міць в своїх плечах.
Забудь про біль, забудь про розпач –
Це все не по дорозі нам.
Мета у них лише одна –
Позбавити нас ґрунту.
Та не слабкі ми духом –
У нас міцна опора,
Що крила дає нам.
anxious kettle
Ставлення автора до критики:
Обережне